Ухвала суду № 82011330, 28.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

28 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/736/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Одночасно із поданою позовною заявою, позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по наданню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0629 га в районі вул. АДРЕСА_1 Саксаганського, поз АДРЕСА_2 в м. Ужгороді стосовно інших заявників (осіб, в разі їх наявності), які звернулись до відповідача після позивача по справі та приймати рішення щодо надання у власність чи користування земельної ділянки площею 0,0629га в районі вул. Панаса Саксаганського, поз. АДРЕСА_2 в м. Ужгороді. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що предметом позову є: визнання протиправним і скасування підпункту 5.20 пункту 5 рішення Ужгородської міської ради XXX сесії VII скликання від 13.12.2018 р. № 1350, яким протиправно відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язання відповідача повторно розглянути подані позивачем документи та прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В даному випадку очевидним є ознаки протиправності оскаржуваного акту індивідуальної дії.

В той же час, невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а саме: рішення суду в зазначеній справі неможливо буде виконати (в частині зобов`язання повторно розглянути заяву позивача чи в частині зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) в разі, якщо за період після прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії (від 13.12.2018 р.) і за час розгляду справи судом відповідач по справі прийме рішення про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки про яку клопотав відвести позивач.

Ці обставини свідчать про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову про які клопоче позивач ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, а також письмові докази, які подані заявником до такої, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин 1 статті 151 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по наданню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0629 га в районі вул. АДРЕСА_1 Саксаганського АДРЕСА_2 в м. Ужгороді стосовно інших заявників (осіб, в разі їх наявності), які звернулись до відповідача після позивача по справі та приймати рішення щодо надання у власність чи користування земельної ділянки площею 0,0629га в районі АДРЕСА_2 , і за час розгляду справи судом відповідач по справі прийме рішення про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки про яку клопотав відвести позивач, що фактично ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд до таких доводів заявника ставиться критично, оскільки будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин позивачем суду не надано.

Посилання заявника, що в разі здійснення певних дій відповідачем по справі і такий прийме рішення про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки про яку клопотав відвести позивач, потягне за собою значних матеріальних втрат та у випадку задоволення позову у цій справі, для повного поновлення порушених прав та його захисту заявникам потрібно буде звертатися з окремими позовами до суду, витрачати час, нести додаткові витрати є необґрунтованими, не підтвердженні належними та допустимими доказами.

На переконання суду, припущення позивача щодо можливості виділення земельної ділянки іншим особам без відповідних дозвільних документів та відповідного проекту не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Вжиття таких заходів згідно ч.2 ст.151 КАС України повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В даному випадку заявником не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернеться до суду.

Зокрема, оцінка діям відповідачів може бути надана тільки вході судового розгляду справи по суті з урахуванням всіх належних та допустимих доказів у їх сукупності та при дотриманні принципу змагальності сторін у наданні до суду доказів.

Крім цього, суд також зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем, а саме заборони відповідачу вчиняти дії по наданню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0629 га в районі вул. АДРЕСА_1 Саксаганського, поз АДРЕСА_2 в м. Ужгороді стосовно інших заявників (осіб, в разі їх наявності), які звернулись до відповідача після позивача по справі та приймати рішення щодо надання у власність чи користування земельної ділянки площею 0,0629га в районі вул АДРЕСА_2 м. Ужгороді, фактично вирішить даний спір у даній адміністративній справі без розгляду даної справи по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі, а саме до моменту вирішення спору по суті, суд фактично позбавить Ужгородську міську раду здійснювати свої функції, які надані такій згідно Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування» при виконанні ним своїх обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, а також відсутність будь-якого належного та допустимого доказу з приводу подальшого виділення спірної земельної ділянки іншим особам та належних доказів існування обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову заподіє шкоди правам та/або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів та/або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без задоволення

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя C.А. Гебеш