Постанова № 8201111, 01.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.03.10Справа №2а-7888/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Шарк-Сервіс»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про скасування рішення,

за участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – Коновалова П.С., довіреність № 56/10 від 05.06.2009 року;

                     Бурдінська Г.М., довіреність № 8/10 від 09.12.2009 року;

за участю прокурора – Костюченко Р.С., посвідчення № 09096;

Суть спору: Приватне підприємство «Шарк-Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2009 року № 0000242200 на суму 383725,03 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що штрафні санкції нараховані відповідачем без урахування всіх обставин, зокрема, не було враховано, що недотримання строків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» викликано дією форс-мажорних обставин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем було порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв’язку з чим на підставі ст. 4 вказаного закону йому і була нарахована пеня. На підставі зазначеного вище, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор також заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників відповідача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Шарк-Сервіс» 21.12.1998 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 634617 від 02.04.2008 року (а.с.25).

          Згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим серії АА № 005872 від 04.04.2008 року основним видом діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля паливом (а.с.24).

          Відповідно до п. 3.1 статуту ПП «Шарк-Сервіс» (в новій редакції), затвердженого протоколом зборів засновників № 2/08 від 28.03.2008 року, зареєстрованого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.03.2008 року, підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства України. Згідно з п. 3.8 статуту у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємство має, зокрема, право здійснювати діяльність, передбачену цим статутом, за межами України; здійснювати експорт, імпорт товарів, послуг, капіталу, робочої сили; укладати будь-які договори (угоди) (а.с.13-23).

          В межах прав, передбачених статутом та нормами чинного законодавства, між ТОО «Салим Трейдинг» (продавцем) та ПП «Шарк-Сервіс» (покупцем) 09.06.2008 року було укладено договір купівлі-продажу № 09/06-08 , відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується провести відвантаження нафтопродуктів, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений товар, призначений для подальшої реалізації (а.с.5-6).

          Згідно п.6.1 зазначеного договору оплата товару виконується покупцем згідно рахунку-фактурі з відстроченням валютного платежу протягом десяти днів після оформлення товару в митному відношенні покупцем або шляхом передплати протягом п’яти банківських днів з моменту виставлення рахунку на партію товару.

          14.07.2008 року до договору № 09/06-08 від 09.06.2008 року було укладено додаткову угоду, яким було змінено п. 8. договору щодо вирішення спорів, а також було змінено п. 9 договору щодо форс-мажорних обставин (а.с.7).

          Згідно з інформацією, наданою кримською філією Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Хрещатик» (а.с.52) позивачем 20.06.2008 року за договором № 09/06-08 від 09.06.2008 року були перераховані ТОО «Салим Трейдинг» грошові кошти у розмірі 227800,10 дол. США. Проте, товар від ТОО «Салим Трейдинг», який повинен був надійти 17.12.2008 року, так і не був отриманий ПП «Шарк-Сервіс».

          Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим в період з 02.03. 2009 року по 04.03.2009 року було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Шарк-Сервіс» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору № 09/06-08 від 09.06.2008 року, укладеного з ТОО «Салим Трейдинг».

          За результатами перевірки було складено акт № 2171/22-012/30227690 від 05.03.2009 року (а.с.8-9), в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження товару у сумі 211212,91 дол. США на 77 днів (з 18.12.2008 року по 04.03.2009 року) за зовнішньоекономічним договором № 09/06-08 від 09.06.2008 року, укладеним з ТОО «Салим Трейдинг».

          На підставі даних акту перевірки було зроблено розрахунок пені, а саме: з урахуванням заборгованості у розмірі 211212,91 дол. США, 77 днів прострочення виконання зобов’язань, курсу гривні за даними Національного банку України на день виникнення простроченої заборгованості – 7,8648 грн., сума пені становить 383725,03 грн. (а.с.11).

          Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 13.03.2009 року було прийнято рішення № 0000242200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 383725,03 грн.

          В ході судового розгляду справи судом була перевірена наявність у Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим підстав для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 383725,03 грн. та прийняття рішення № 0000242200 від 13.03.2009 року та встановлено наступне.

          Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

При цьому імпорт (імпорт товарів) являє собою купівлю (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належить: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

          Відповідальність за порушення строків, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена ст. 4 вказаного Закону: порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до ст. 6 Закону строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що ним не було порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки затримка виконання зобов’язань, а саме поставка ТОО «Салим Трейдинг» товару – нафтопродуктів за договором № 09/06-08 від 09.06.2008 року, викликана форс-мажорними обставинами.

Відповідно ж до п. 9.1 договору № 09/06-08 від 09.06.2008 року (додаткової угоди до договору від 14.07.2008 року) сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов’язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили. Обставини непереборної сили – не передбачені та непереборні події, які відбуваються в незалежності від волі та бажання сторін даного договору (такі як: війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, повінь, закриття транспортних шляхів, інші стихійні лиха, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження та інші обмеження прав власності на товар, в тому числі на його переміщення, прийняті державою чи відповідним державним органом та ін.) та призводять до порушення умов даного договору. Факт настання даних обставин непереборної сили може посвідчуватися Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами чи іншою уповноваженою організацією (органом), однією зі сторін договору чи третьою стороною.

Такими обставинами, на думку позивача, є прийняття Урядом Республіки Казахстан 19.05.2008 року постанови № 471 «Про введення тимчасової заборони на вивіз бензину та дизельного палива», відповідно до якої до 01.09.2008 року заборонено вивіз з території Республіки Казахстан бензину та дизельного палива (а.с.59).

Постановою Уряду Республіки Казахстан № 800 від 29.08.2008 року в постанову від 19.05.2008 року № 471 були внесені зміни, якими заборону на вивіз з території Республіки Казахстан бензину та дизельного палива продовжено до 01.01.2009 року (а.с.58).

Постановою Уряду Республіки Казахстан № 1314 від 07.09.2009 року «Про введення тимчасової заборони на вивіз бензину та дизельного палива» заборонено вивіз з території Республіки Казахстан бензину до 01.01.2010 року та дизельного палива до 01.11.2009 року (а.с.56).

Враховуючи наведені доводи, позивач наполягав на тому, що заборона Урядом Республіки Казахстан вивозу бензину та дизельного палива є форс-мажорними обставинами, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перебіг строків, зазначених у ст. 2 цього Закону зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до п.1.10 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201, розділ договору (контракту) про форс-мажорні обставини має містити відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

В листі від 10.08.2004 року № 15183/7/23-5317 Державною податковою адміністрацією України надано роз’яснення з метою однозначного тлумачення щодо того, що слід відносити до форс-мажорних обставин, а саме: надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 10.08.2004 року № 15183/7/23-5317 офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації.

Офіційне підтвердження виникнення форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що виникнення форс-мажорних обставин як підстава для зупинення перебігу строків, передбачених ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», може бути визнана такою лише за наявності офіційного підтвердження виникнення форс-мажору, а саме за наявності відповідної довідки Торгово-промислової палати України; довідки іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни за умови їх легалізації в консульській установі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 цього Кодексу.

Всупереч цьому, позивачем не було надано жодного офіційного документа, який би підтверджував виникнення форс-мажорних обставин, що є перешкодою для виконання умов договору № 09/06-08 від 09.06.2008 року в частині поставки товару – нафтопродуктів.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Таке продовження здійснюється шляхом надання центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики відповідного висновку, про що повинно бути поінформовано Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України.

Однак, позивачем не було надано відповідного висновку, який би свідчив про продовження строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Приймаючи до уваги зазначено вище, суд дійшов висновку, що позивачем дійсно було порушено строки, передбачені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». З огляду на це, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим правомірно, на підставі та в межах закону прийнято рішення від 13.03.2009 року № 0000242200 про застосування до ПП «Шарк-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 383725,03 грн.

За таких умов, суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 05.03.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог – відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Цикуренко А.С.