Постанова № 8200801, 29.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.10Справа №2а-9491/09/8/0170 (10:45год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

представники сторін та прокурор не зявились

Суть спору: Заступник прокурора м.Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 313956грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” не сплачені самостійно визначені та нараховані контролюючим органом податкові зобовязання з податку на додану вартість.

У судове засідання, що відбулося 29.01.10р., сторони явку представників не забезпечили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином позивач розпискою, відповідач у звязку з поверненням рекомендованої поштової кореспонденції - через засоби масової інформації в порядку ст. 39 КАС України, а саме викликом у газеті «ВДВ» від 21.01-27.01.10 №3.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову до суду не надходили.

28.01.10р. до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутність його представника.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи у відсутність його представника, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін та прокурора.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Київської районної ради м.Сімферополя АРК 20.04.1999р. у якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.5).

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був зареєстрований 20.04.1999р. у статусі " субєкт підприємницької діяльності-фізична особа”, в той час як Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачений статус “фізичної особи-підприємця”, а поняття “субєкт підприємницької діяльності-фізична особа” чинним законодавством не передбачене, у звязку з чим суд вважає правильним статус відповідача - “фізична особа-підприємець”, як і зазначено у позові.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим 29.07.2008р., що підтверджується довідкою від 29.07.08 №1916/1 ( а.с.6).

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках- коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.1.3. ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Судом зясовано, що відповідач самостійно задекларував податкові зобовязання з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ. Так, відповідач самостійно задекларував податкові зобовязання з ПДВ у декларації № 230860 за січень 2007року на суму 378грн. (а.с.13-14) та подав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з цього виду зобовязань у звязку із виправленням помилок, допущених у декларації за жовтень 2007р. на суму 3грн., та у декларації № 10019 за січень 2008 року на суму 325грн. (а.с.16-17).

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем не сплачені в строк та у повному обсязі самостійно нараховані податкові зобовязання з ПДВ.

Крім того, судом встановлено, що 26.06.08р. ДПІ у м.Сімферополі АРК проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р.

Результати перевірки були відображені в акті перевірки № 5037/17-1/1838308970 від 26.06.08р. (а.с.7-8).

За порушення п.п.7.4 п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2008р. № 0002621701 відповідачу визначено податкове зобовязання з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій відповідно до абз. «б» п.п. 4.2.2 ст.4; п.п.17.1.3. п.п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями) у сумі 313080,00грн. (з яких донараховано ПДВ - 206662,00грн., штрафні санкції 106418,00грн.).

Також судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 03.07.2008р. №0002621701, відповідачем не отримано, про що свідчить відповідний акт № 1787/1701 від 09.07.08р. (а.с.11).

Також за порушення податкового законодавства на підставі акту перевірки №5685/17-295/1838308970 від 31.07.08 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008361702 від 31.07.08р. про застосування штрафних санкцій за не своєчасне подання декларації відповідно до п.п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на суму 170грн. (а.с.12).

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства чи доказів їх оскарження.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджені податкові зобовязання, нараховані контролюючим органом.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. “б” п.п.п. 4.2.2. п.п.4.2. ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.п.17.1. ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 313956,00грн. та складається як із самостійно визначених податкових зобовязань так і зобовязань, нарахованих контролюючим органом, які підлягають стягненню в судовому порядку у звязку з їх несплатою відповідачем добровільно.

При таких обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанову в повному обсязі складено 29.01.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АРК, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунки невідомі) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31114029700002, банк одержувач: Головне управління Державного казначейства України в АРК, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405) 313956,00грн. заборгованості з податку на додану вартість.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.