Постанова № 8200634, 23.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.02.10Справа №2а-7003/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , суддів Циганової Г.Ю.

Трещової О.Р.

при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР КримГоловного управління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення бюджетної заборгованості та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача – Мятяш С.Ф. – представник, довіреність № 01-02-18/118 від 06.01.2010р.; Шакуліна О.Р. – представник, довіреність № 01-02-17/155547 від 29.12.2009 року

від першого відповідача – Жаворонкова Г.В. – представник, довіреність № 7851/10/10-0 від 01.02.2010 року

від другого відповідача – Гетманчук І.І. – представник, довіреність № 11.0-31/227 від 28.12.2010 року

від третього відповідача - Жаворонкова Г.В. – представник, довіреність № 5/10 від 09.12.2009р., Шаповалов М.В. – представник, довіреність № 18/10-0 від 11.02.2010 року

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі перший відповідач), Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі другий відповідач) про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 47992947,00 грн., зобов’язання Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим надати Відділенню Державного казначейства в м. Армянськ ГУ ДКУ в АР Крим висновок із зазначенням наступних сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету: 990590,00 грн. – за червень 2008 року; 2485025,00 грн. – за липень 2008 року; 1279796,00 грн. – за серпень 2008 року; 2196691,00 грн. – за вересень 2008 року; 13842373,00 грн. – за жовтень 2008 року; 13040819,00 грн. – за листопад 2008 року; 7236714,00 грн. – за грудень 2008 року; 6920939,00 грн. – за січень 2008 року.

Представники першого та другого відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, надавши письмові відзиви на позов.

Ухвалою суду від 19.01.2010 р. суд прийняв відмову Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» від позову до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим в частині стягнення з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 18541814,00 грн. та закрив провадження в цій частині.

Ухвалою суду від 19.01.2010 р. до участі у справі в якості третього відповідача залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків в місті Сімферополі АР Крим (далі третій відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2010 р., надав клопотання про відкликання позовних вимог в частині спонукання першого відповідача надати Відділенню Державного казначейства в м. Армянськ ГУ ДКУ в АР Крим висновок із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Представники відповідачів проти залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог не заперечували.

Суд ухвалою від 23.02.2010 р. залишив без розгляду позов у зазначеній частині.

Представники відповідачів у судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2010 р. наполягали на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. ст.і 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п.7.7.5 п. 7.7 ст.і 7 Закону України “Про податок на додану вартість” органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Красноперекопська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим та Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, є суб’єктами владних повноважень, яки у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані владні управлінські функції, а тому спори за участю вказаних органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі ”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яки є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

Отже, органи державного казначейства, в даному випадку, Головне управління державного казначейства України в АР Крим, є суб’єктом владних повноважень, яке безпосередньо перераховує суми відшкодування з бюджетного рахунку.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України .Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивачем надані документи, яки свідчать про те, що ним в порядку, встановленому чинним законодавством надіслані декларації по ПДВ за червень (вхід №4788 від 18.07.2008 р.), липень (вхід.№5633 від 19.08.2008 р. ), серпень (вхід №6055 від 19.09.2008 р.), вересень (вхід.№7264 від 17.10.2008 р.), жовтень (вхід.№8152 від 18.11.2008 р.) , листопад (вхід. №8622 від 18.12.2008 р.), грудень (вхід №10025 від 20.01.2009 р.) 2008 р. та січень 2009 р. (вхід № 8333 від 20.02.2009 р.), разом з якими ним надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме за червень 2008 р. у розмірі 9313620 грн., за липень 2008р. – у розмірі 20814791 грн. , за серпень 2008 р. – у розмірі 13175848 грн., за вересень 2008 р. – у розмірі 18856404 грн., за жовтень 2008 р. – у розмірі 13842373 грн. за листопад 2008 р. – у розмірі 13040819 грн., за грудень 2008 р. – у сумі 7237116 грн. за січень 2009 р. – у розмірі 8837293 грн. Крім того позивачем на адресу першого відповідача були надіслані уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2007 р. (вхід. №7804 від 06.11.2008 р.), відповідно до якого сума штрафу, нарахована платником податків самостійно у зв’язку з виправленням помилки , склала 269 грн. ( на зазначену суму було зменшено заявлена до відшкодування суми бюджетного відшкодування по Декларації за серпень 2008р.), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 р. (вхід. № 2488 від 22.04.2009 р.), відповідно до якого заявлена сума , що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку, була зменшена на 191478 грн. , в наслідок чого заявлена до бюджетного відшкодування за січень 2009 р. склала 6923815 грн. Надані позивачем документи також свідчать про те, що внаслідок необхідності сплатити платником податків штраф у розмірі 1500 грн. у зв’язку з виправленням ним самостійно помилки, на вказану суму була зменшена сума бюджетного відшкодування за зазначений період часу.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно з вимогами п.п. 7.7.5 п. 7.7.ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим органами були проведені позапланові виїзні перевірки для визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р., за результатами яких склав акти № 977/23-4/32785994/159 від 15.09.2008р., №1179/23-4/32785994/177 від 1010.2008 р., №1295/23-4/32785994/204 від 07.11.2008 р., №1532/23-4/32785994/224 від 11.12.2008 р, №1626/23-4/32785994/242 від 30.12.2008 р, № 198/23-4/32785994/18 від 10.02.2009 р. №406/23-4/32785994/39 від 18.03.2009 р. , № 541/23-4/32785994/52 від 27.04.2009 р. Копії витягів з вказаних актів залучені до матеріалів справи. У зазначених документах зафіксовані висновки податкового органу про те, що проведеними перевірками підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 р. у сумі 9310074 грн., за липень 2008 р. у сумі 20812607 грн., за серпень 2008 р. у сумі 13169389 грн., за вересень 2008 р. у сумі 18855712 грн., за жовтень 2008 р. у сумі 13842373 грн., за листопад 2008 р. у сумі 13040819 грн., за грудень 2008 р. у сумі 7236714 грн., за січень 2009 р. у сумі 6922439 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що на момент звернення до суду позивачу було відшкодовано ПДВ у загальному розмірі 55195411 грн., а саме, за червень 2008 р. – у розмірі 8319 484 грн., за липень 2008 р. - у сумі 18327582 грн., за серпень 2008 р. – у сумі 11889324 грн., за вересень 2008р. - у сумі 16659021 грн. Відшкодування ПДВ по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. не здійснювалось.

Суд ухвалою від 17.07.2009 р. призначив по справі судову бухгалтерську експертизу з метою визначена сум ПДВ , сплачених позивачем за період часу з червня 2008 р. по січень 2009 р., сум ПДВ пред’явлених ним до відшкодування за кожний звітний період.

Експертною установою підготовлений Висновок № 93/09 від 30.10.2009р ., в якому визначено, що позивачем в період часу з червня 2008 р. по грудень 2008 р. за результатами господарської діяльності було сплачено ПДВ у складі ціни придбаних товарів, робіт та послуг та при митному оформлені імпортованих товарів на суму 412645721 грн., у тому числі ПДВ 6804588 грн., ПДВ сплачений при імпорті товарів склав 47016416 грн. Експерти встановили, що позивач в період часу з червня 2008 р. по січень 2009 р. пред’явив до відшкодування з бюджету згідно декларацій за червень 2008 р. 9313620 грн, за липень 2008 р. – 20814791 грн., за серпень 2008 р. - 13175848 грн., за вересень 2008 р. – 1885640 грн., за жовтень 2008 р. – 13842373 грн., за листопад 2008 р. – 13040819 грн., за грудень 2008 р. – 7237116 грн., за січень 2009 р. - 8837293 грн.

Згідно з зазначеним експертним висновком позивачу підлягає відшкодуванню з Держбюджету ПДВ за червень 2008 р. у сумі 990590 грн., за липень 2008 р. – у сумі 2485025 грн., за серпень 2008 р. – у сумі 1279796 грн., за липень 2008р. - у сумі 2485025 грн., за серпень 2008 р. – у сумі 1279796 грн., за вересень 2008 р. – у сумі 2196691 грн., за жовтень 2008 р. – у сумі 13842373 грн., за листопад 2008 р. - у сумі 13040819 грн., за грудень 2008 р. – у сумі 7236714 грн., за січень 2009 р. - у сумі 6922439 грн.

Відповідачі в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надали докази того, що вказані суми розраховані з порушенням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.

Крім того, другим відповідачем не надано доказів повернення позивачу зазначених сум у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.01.2010 р. першим відповідачем надані документи, яки свідчать про те, що станом на 31.12.2009 р. позивачу додатково відшкодовано 18541814 грн., в тому числі за грудень 2008 р. - 7236714 грн., за вересень 2008 р. – 2158625, за січень 2009 р. - 6922439 грн., за серпень 2008 р. - 647504 грн., за жовтень 2008 р. - 1576532 грн.

Вказаний факт був підтверджений позивачем.

За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, експертний висновок, матеріали, залучені сторонами під час розгляду справи, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з Державного бюджету України на користь платника податків суми бюджетного відшкодування ПДВ за період часу з червня 2008 р. по січень 2009 р. у сумі 29451133 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.02.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок №31116030700022, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» , Головне управління Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, код банку 824026 , код ЄДРПОУ 34740976, або інших рахунків) заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН (Північна промзона, м. Армянськ, код ЄДРПОУ 32785994, банківські реквізити невідомі) в сумі 29451133 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН (Північна промзона, м. Армянськ, код ЄДРПОУ 32785994, банківські реквізити невідомі) 1700 грн. – судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.