Постанова № 8200441, 02.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.03.10Справа №2а-643/10/4/0170 о 15:13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого Циганова Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Кузнецова П.М.;

від відповідача - Болібкова А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімбудтранссервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0017552301/0 від 31.12.09 року

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Сімбудтранссервіс»(далі позивач) звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим(далі відповідач) про визнання протиправними дій працівників відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення №0017552301/0 від 31.12.09 року. Позов мотивовано необґрунтованістю і не доведеністю висновків податкового органу про перевищення підприємством встановленого ліміту залишку готівки у касі, крім того позивач зазначає про протиправність застосування штрафних санкцій на підставі Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»(далі Указ №436) у податковому повідомленні-рішенні, вважаючи, що вказана форма рішення субєкту владних повноважень передбачена лише для визначення суми зобов'язань зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів) перелік яких передбачає Закон України від 25.06.1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування»та штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства.

Ухвалами суду від 06.01.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0017552301/0 від 31.12.09 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320 (далі Положення №637), яке полягало у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки у касі. За твердженням представника відповідача, в основу цього висновку покладено дані перевірки про те, що готівкові кошти, отримані позивачем для відшкодування витрат, пов'язаних із службовим відрядженням працівників відповідача, таким працівникам не виплачувались, оскільки вони на той час фактично вже знаходились у відрядженні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, державну реєстрацію проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.07.1996 року, ідентифікаційний код 01268621, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с. 17, 18).

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено акт від 23.12.2009 року №1274/23-7/01268621 (а.с. 21-40). Згідно із висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2.10 Положення №637, перевищення ліміту каси у розмірі 10497,10 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 року №0017552301/0, згідно із яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з штрафних санкцій у розмірі 20994,20 грн.

Суд зазначає, що штрафні санкції за порушення Положення №637 застосовуються на підставі Указу №436. Відповідач вправі застосовувати штрафні санкції за порушення Положення №637 (ст. 2 Указу №637), проте не вправі визначати застосовані штрафні санкції як податкове зобов'язання з застосуванням процедур, встановлених Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним в частині визначення суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20994,20 грн. сумою податкового зобов'язання.

Згідно із п. 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Судом встановлено, що в основу висновку про порушення позивачем зазначених вимог покладено наступні обставини.

Під час перевірки посадовими особами відповідача проведено співставлення дат відрядження працівників (згідно із відмітками в посвідченнях про вибуття і прибуття з відрядження, проїзними документами) та даних про виплачені на відрядження суми готівки (згідно із відомостями на виплату грошей) і встановлено, що у червні та вересні 2009 року працівникам, які знаходились у відрядженні, виплачувались готівкові кошти. Ліміт каси на підприємстві встановлений у розмірі 2300,00 грн.

В акті перевірки зазначено про перевищення ліміту залишку готівки у касі, зокрема: 22.06.2009 року сума перевищення склала 2945,55 грн.; 01.09.2009 року 3674,35 грн.; 15.09.2009 року 3877,20 грн. (а.с. 39, зворотній бік). Зазначене пов'язано із тим, що 22.06.2009 року працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 перебували у відрядженні, проте за даними відомості отримали кошти у розмірі 2103,23 грн. (сальдо каси на кінець дня 1772,32 грн.). Працівники ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_1, ОСОБА_14 отримували готівкові кошти 01.09.2009 року та 15.09.2009 року у розмірі 3600,00 грн. (сальдо каси на кінець дня 01.09.2009 року 2374,35 грн.; 15.09.2009 року 2577,20 грн.), проте на час отримання коштів вони також перебували у відрядженні.

Перевіряючи обґрунтованість даних висновків і застосування штрафних санкцій, суд встановив наступне.

Абз. 1 ст. 1 Указу №436 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Згідно із п. 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Таким чином, застосування штрафної санкції, передбаченої абз. 1 ст. 1 Указу №637 обумовлює необхідність фактичного виявлення перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що витрачання готівкових коштів на потреби підприємства за 22.06.2009 року, 01.09.2009 року, 15.09.2009 року для виплати працівникам (у тому числі тим працівникам, про яких зазначено в акті перевірки) коштів на відрядження підтверджено відомостями на виплату грошей (а.с. 49, 51, 52), в яких вказані працівники розписались про отримання коштів саме 22.06.2009 року, 01.09.2009 року, 15.09.2009 року.

За твердженням позивача це пов'язано із специфікою господарської діяльності позивача. Працівники, зазначені в акті перевірки є водіями, які виконували вантажні перевезення, при цьому маршрут перевозок дозволяв цим працівникам особисто отримувати кошти саме у вказані дати.

Відповідачем зазначені обставини залишені поза увагою при проведенні перевірки, розгляді заперечень на акт перевірки (а.с. 41, 42), доказів на спростування вказаних доводів відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано.

Крім того, з матеріалів перевірки навпаки вбачається, що витрачання готівкових коштів підтверджено належно оформленими касовими документами. Висновки відповідача про порушення позивачем вимог Положення №637 засновані на припущеннях про неможливість отримання коштів особами, що перебували у відрядженні, проте належних доказів фактичного встановлення перевищення підприємством встановленого ліміту залишку готівки у касі податковим органом не надано і судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає застосування штрафних санкцій протиправним, спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач заявив вимогу лише про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 02.03.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 05.03.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0017552301/0 від 31.12.09 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Відкритого акціонерного товариства «Сімбудтранссервіс» (ідентифікаційний код 01268621) у розмірі 20994,20 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімбудтранссервіс» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.