Постанова № 8200376, 18.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.02.10Справа №2а-14500/09/6/0170 (13 г. 23 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          головуючого судді Латиніна Ю.А.,

          при секретарі Лєбєдєвій О. М.,

за участю представників позивача Воропай О. В., представника відповідача Ісікової Т. Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод"

про спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про прийняття рішення про проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства юридична адреса 98300, АР Крим, м. Керч, вул. В. Білик, 12, м. Керч, АР Крим, в період з 22.02.2009 року по 05.03.2009 року включно (десять робочих днів), призначити на проведення перевірки - головного державного податкового ревізора- інспетора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Керчі АР Крим - Трясоруб Олену Федорівну та про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" надати до перевірки усі необхідні документи, які б обґрунтовано підтверджували фактичну необхідність уточнювання розрахунків на суму ПДВ у загальному розмірі 1743825,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» були наданими до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим уточнені розрахунки з ПДВ, відповідно до яких сума ПДВ коригування податкового кредиту перевищує 10% загальної суми податкового кредиту який задекларовано в уточнюємому податковому періоді. Відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку загальна сума ПДВ складає суму у загальному розмірі 1 743 825,00 гри. 08 вересня 2009 року № 13650/10/23-4 спрямовано запрошення підприємству ТОВ «Керченський стрілочний завод» про надання пояснень та документальних підтверджень по вказаному питанню, листом від 18 вересня 2009 року № 01/473 ТОВ «Керченський стрілочний завод» дає пояснення по вказаному питанню, однак не надає підтверджуючих документів. Вдруге був спрямований запит на адресу ТОВ «Керченський стрілочний завод» № 15809/10/23-4 від 22.11.2009 року про надання документального підтвердження вказаних операцій з коригування податкового кредиту сум ПДВ по деклараціям з ПДВ за липень 2009 року. Однак, 04.11.2009 року була отримана відповідь №01/558 про неможливість виконання вказаних вимог. Надання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість Відповідачем до ДНІ в м. Керчі АР Крим, свідчить про те, що представлена інформація, яка міститься у наданих податкових деклараціях не є достовірною. Відповідно до п. 3 ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може бути проведеною при виявлені недостовірності даних, що містяться у податкової декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язків письмовий запит органу Державної податкової служби протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання запиту.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, у судовому засіданні посилався на положення п. 5. 1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 4.4. наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" зазначив, що надаючи уточнюючий розрахунок, ТОВ "КСЗ" діяло у відповідності діючому законодавству, котрим передбачене право на самостійне виявлення та виправлення помилок у податкової звітності, а подання уточнюючого розрахунку не може свідчить про недостовірність даних, що містяться у податкової звітності. Отже, у позивача відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки. Представник відповідача також зазначив, що згідно п.9 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкові органи мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), ... Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування. Таким чином, вилученню підлягають копії лише тих документів, що свідчать про заниження об'єктів оподаткування і тільки у ході перевірок. Відповідач вважає, що вимоги позивача, яки викладені у листах від 08.09.09р. № 13650/10/23-4 і від 22.10.09р. № 15809/10/23-4, а також у позовної заяві про надання документів у державну податкову інспекцію у м. Керч є безпідставні, у зв'язку з чим, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (ідентифікаційний код 31929136) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 20.05.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 642014.

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Таким чином, товариство є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

20.07.2009 року ДПІ у м. Керчі АР Крим було отримано податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Керченський стрілочний завод" за червень 2009 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції позивача вх. № 9000468186 від 20.07.09 року.

29.07.2009 року ДПІ у м. Керчі АР Крим було отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції позивача вх. № 9000584250 від 29.07.09 року.

Відповідно до рядку 5 цього уточнюючого розрахунку відповідачем самостійно визначено суму помилки у розмірі ( - ) 1743825, у зв'язку з чим зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету ( - ) 248291 ( рядок 8.2.), збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1495534 (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду).

08 вересня 2009 року ДПІ у м. Керчі АР Крим направила до ТОВ "Керченський стрілочний завод" лист вих. № 13650/10/23-11, в якому запропонувало відповідачу надати пояснення та їх документальне підтвердження з наданням документів до Державної податкової інспекції в м. Керчі ( каб. 308, з 9-00 до 18-00) для проведення перевірки за вказаний період.

Листом вих. № 01/473 від 18.09.2009 року підприємство повідомило ДПІ, що коректировка (збільшення податкового кредиту в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2009 року ( вх. № 900584250 на загальну суму 1723825,00 грн.) проведена відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі податкових накладних.

22.10.2009 року ДПІ скерувала на адресу підприємства лист у якому зазначила, що отримана відповідь від 18.09.2009 року № 01/473 містить тільки пояснення і перелік підприємств, з якими встановлено взаємовідносини, первинні документи, які підтверджують правомірне включення до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 174382,00 грн. не представлені, у зв'язку з чим ДПІ повторно просить надати документальне підтвердження зазначених операцій з коректировки податкового кредиту. Листом вих. від 04.11.2009 року відповідач повідомив про неможливість виконання вказаних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законами України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХII від 04.12.1990 року (із змінами та доповненнями) (далі –Закон України №509) саме на органи державної податкової служби покладені функції держави по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Частиною 1, 3 ст. 4 Закону України № 509 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями) податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Таким чином, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим є суб’єктом владних повноважень в спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України № 509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України № 509 головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону України №509.

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону України №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону України №509.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону України №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, органи державної податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону України № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України №509 позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Суд приходить до висновку, що перелік підстав для проведення позапланових перевірок за рішенням суду Законом України № 509 не обмежений, втім підстави для її проведення повинні бути законодавчо врегульованими.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині необхідності проведення позапланової виїзної перевірки відповідача посилається на п.3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України №509, тобто на підставу для проведення позапланової виїзної перевірки, визначену Законом України №509, а саме: виявлення недостовірності даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Однак у разі наявності умов, визначених п.3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України №509, контролюючий орган має право самостійно без звернення до суду ініціювати проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків, оскільки така підстава передбачена безпосередньо Законом України №509.

Крім того, відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що у разі достатності підстав вважати невірним розрахунок платником ПДВ суми бюджетного відшкодування норми п.7.7.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”в частині повноважень органів державної податкової служби провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника ПДВ кореспондуються із приписами п.3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України №509, який передбачає таку підставу для проведення позапланової виїзної документальної перевірки як недостовірність даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, у разі ненадання пояснення та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

За умови дотримання цих приписів достатньою підставою для проведення такої перевірки міг бути наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки та направлення податкових інспекторів, а не рішення суду.

Втім, позивачем не доведений факт виявлення недостовірності даних, що містяться в податковій звітності відповідача, припущення державного податкового органу про можливість порушень податкового законодавства не може бути взята до уваги судом як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача, оскільки не передбачена чинним законодавством та призводить до порушення прав платників податків від несанкціонованого втручання у підприємницьку діяльність.

Крім того, проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач не надав суду необхідну додаткову інформацію, а саме: письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки.

Таким чином, позивач не виконав вимогу ч.7 ст.11-1 Закону України № 509 щодо наявності умов для звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та недоведеність позивачем підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо посилань відповідача на те, що вимоги позивача, яки викладені у листах від 08.09.09р. № 13650/10/23-4 і від 22.10.09р. № 15809/10/23-4, а також у позовної заяві про надання документального підтвердження заявленої суми до відшкодування є безпідставні, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів”підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом N 509. Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону N 509 і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку (п.4.1. цього наказу).

Відповідно до п 4.2. наказу ДПА України від 18.04.2008 № 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, - товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

В цілому вимагання таких документів органом державної податкової служби для проведення невиїзної документальної (камеральної) та їх надання суб’єктом господарювання узгоджується з системними положеннями Закону України №509, а саме п. 3 ч.1 ст.11 (право на одержання у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України), п. 4 ч.1 ст.11 (запрошення платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків, порядок направлення письмових повідомлень про такі запрошення не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків), п.3 ч. 6 ст. 11-1 (право на проведення позапланової виїзної документальної перевірки виникає у разі виявлення недостовірності даних, що містяться в податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту).

Тому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про безпідставність вимагання позивачем документів для проведення невиїзної документальної перевірки відповідача, однак необґрунтованість заперечень відповідача у цій частині не впливає на прийняте судом рішення по справі.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії позивача щодо намагання отримати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача у судовому порядку не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тому у задоволенні позову суд відмовляє та зазначає, що припущення щодо можливих порушень податкового законодавства можуть бути предметом дослідження в ході планової виїзної документальної перевірки платника податків, отже податковий орган не позбавлений права провести перевірку, в тому числі зі спірних правовідносин в рамках перевірки на законних підставах.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.02.10 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 22.02.10 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.