Рішення № 82002786, 20.05.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6813/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось АТ «Комерційний банк «ПриватБанк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2016 року в загальному розмірі 30749,39 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.09.2016 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих ПАТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач кредитні зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на 28.11.2018 р. утворилась заборгованість в сумі 30749,39 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 8179,60 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом – 2706,48 грн., заборгованість за пенею – 17922,86 грн., а також штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1440,45 грн.

Крім того, позивач надав розрахунок сум, що стягується, зокрема, процентів. Так, нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість здійснювалось до 04.2014 року за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

З 04.2014 року нарахування процентів здійснюється за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 або 1 – коефіцієнт процентної ставки (1 – застосовується у разі належного виконання зобов`язань, 2 – підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 20.05.2019 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 29.09.2016 р. між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, копія якої долучена до матеріалів справи. ОСОБА_1 отримав кредитну картку, строк дії останньої 30 вересня 2020 року, з встановленим банком кредитним лімітом, який з 17.05.2017 року складав 8000 грн., здійснював витрати та платежі на погашення заборгованості, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8179,60 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1

З 21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.

Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.11.2018 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 30749,39 грн., яка складається з:

- 8179,60 грн. – заборгованість за кредитом,

- 2706,48 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

- 17922,86 грн. – заборгованість за пенею,

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – фіксована частина, - 1440,45 грн. – процентна складова.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що стороною відповідача не спростовано отримання відповідачем кредитних коштів в межах встановленого кредитного ліміту. Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що з 04.2014 року банком використовується формула нарахування процентів, яка не відповідає умовам договору, вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 1048 ЦК України, зі змісту яких випливає, що проценти нараховуються лише на суму позики, а також вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до яких проценти на неустойку не нараховуються.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №325/1163/16-ц.

В зв`язку з тим, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули нарахування процентів на заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів, замість формули, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці).

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитом, на яку нараховувались проценти, всупереч умовам договору та вимогам закону щомісячно збільшувалась, зокрема, 01.07.2017 року на 389,12 грн. та з 01.08.2017 року сукупне збільшення заборгованості за кредитом, на яку нараховувались проценти, дорівнювало 738,93 грн., та в наступному складало 1464,77 грн., 2221, 92 грн., 3056,48 грн., 3926,22 грн., 4885,18 грн., 5913,89 грн., 6920,36 грн., 8097,16 грн., 9320,96 грн., 10669,64 грн., 12071,04 грн., 13615,64 грн., 15270,60 грн., 16989,70 грн.,18885, 22 грн.

Оскільки судом встановлено, що вказане збільшення заборгованості за кредитом, на яку нараховувались проценти, суперечить умовам договору та вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що під час розрахунку заборгованості за процентами вказані суми мають бути відняті.

Застосовуючи формулу N*M/365*Y=Z, де N – тіло кредиту (в грн.), M – процентна ставка (М/100), 365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів (в грн.), отримуємо наступний розрахунок заборгованості за процентами:

(8388,72-389,12)* 42% / 365*9=82,5 (грн.), (8408,72-389,12) *42% / 365*22=203,02 (грн.), (8758, 53-738,93) *42% / 365*31=286,07 (грн.), (9504,37 -1464,77) *42% / 365*26=83,26 грн., (9524,37 -1464,77) *42% / 365*21=194,76 грн., (10281,52-2221,92)* 42% / 365*9=83,47 грн., (10301,52-2221,92)* 42% / 365*22=204,54 грн., (11136,08-3056,48)* 42% / 365*9=83,67 грн., (11156,08-3056,48) *42% / 365*21=195,73 грн., (12025,82-3926,22)* 42% / 365*22=205,04 грн., (13004,78-4885,18)* 42% / 365*9=84,08 грн., (13024,78-4885,18)* 42% / 365*22=206,05 грн., (14053,49-5913,89)*42% / 365*9=84,29 грн., (14073,49-5913,89) *42% / 365*19=178,39 грн., (15079,96-6920,36) *42% / 365*9=84,50 грн.

З 01. 04 2018 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8179,60 грн. набула статусу сталої, а отже розмір процентів на вказану суму позики дорівнює 8179,608 42% / 365*242=2277,74 грн.

А за підсумком сукупний розмір процентів складає 4621,34 грн., який утворений шляхом додавання вищевказаних доданків (процентів за період з 01.07.2017 року по 28.11.2018 року включно).

Разом з тим, станом на 30.06.2017 року лише на суму позики позивачем нараховані проценти за користування тілом кредиту в розмірі 405 грн. 32 коп., що відповідає вимогам закону, з яких 16, 20 грн. було погашено відповідачем, а в сукупності розмір процентів за користування кредитом за період з 29.09.2016 року до 28.11.2018 року складає 5010,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що незважаючи на те, що сукупний розмір процентів за користування кредитом за період з 29.09.2016 року до 28.11.2018 року складає 5010,46 грн., керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами в розмірі 2706 грн. 48 коп.

Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за комісією, пенею та штрафом, а також віднесення платежів відповідача на погашення неустойки суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо можливості нарахування банком комісії, крім того, в своїх розрахунках позивач не відокремлює суми заборгованості за пенею та комісією, ототожнюючи їх з неустойкою (пенею).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання .

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

21.10.2015 року Верховним Судом України у справі №6-2003цс15 було винесено постанову, в якій був викладений висновок про те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки позивач одночасно просить стягнути і штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань і пеню за прострочене зобов`язання і пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., суд на підставі вищевикладеного висновку щодо застосування норм права, який відповідно до ст. ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахований судом, дійшов висновку про те, що нараховані пеня та штраф не можуть бути стягнуті з відповідача одночасно, оскільки стосуються одного порушення – порушення строків виконання зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Крім того, при нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею та штрафом позивачем не враховані положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 –УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є с. Молочарка Костянтинівського району Донецької області. Селище Молочарка Костянтинівського району Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги стягнення пені та комісії, а також штрафів є необґрунтованими. А отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, всупереч вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивачем неправомірно було нараховано неустойку позивачу, суму якої в наступному було віднесено до загального розміру заборгованості, на яку нараховуються проценти, нарахування яких судом також з цієї підстави визнається необгрунтованим.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 станом на 28.11.2018 р. має заборгованість за кредитним договором в розмірі 10886,08грн.:

- 8179,60 грн. – заборгованість за кредитом,

- 2706,48 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.06.2016 року станом на 28.11.2018 року, яка включає: 17922 грн. 86 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 1940 грн. 45 коп. – заборгованість за штрафами, а всього 19863 гривні 31 копійку необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 623,79 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2016 року станом на 28.11.2018 року, яка включає: 8179 грн. 60 коп. - заборгованість за кредитом; 2706 грн. 48 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього 10886 (десять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 08 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.06.2016 року станом на 28.11.2018 року, яка включає: 17922 грн. 86 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 1940 грн. 45 коп. – заборгованість за штрафами, а всього 19863 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 31 копійку – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 623 (шестисот двадцяти трьох) гривень 79 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 24 травня 2019 року.

Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя