Рішення № 82002116, 21.05.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4022/17

2/214/366/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 травня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарях судового засідання – Горбуновій Л.С., Печарник З.І.,

за участю:

представника позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним – Нофенко Л.В.,

відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним – Циганок В.В.,

її представника – адвоката Вязанкіної Н.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про встановлення факту, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ «Криворізька теплоцентраль» звернувся до суду з первісним позовом 13.07.2017 року, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по березень 2017 року в сумі 19 584 грн. 56 коп., 3% річних – 695 грн. 13 коп., інфляційні втрати – 4646 грн. 65 коп., а всього 24 926 грн. 34 коп., та суму сплаченого судового збору 1600 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ПАТ «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення населенню. ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , куди ПАТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання послуг. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в зазначеному житловому приміщенні, а відтак разом з власником ОСОБА_3 є споживачами послуг, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль». У зв`язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов`язань, станом на 24.05.2017 року у них виникла заборгованість в розмірі 19 584 грн. 56 коп. При цьому, 17.05.2016 року за заявою ПАТ «Криворізька теплоцентраль» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про солідарне стягнення зі споживачів заборгованості, який ухвалою суду від 27.05.2016 року за заявою ОСОБА_3 скасовано. Оскільки заборгованість відповідачі в добровільному порядку не погашають, а з приводу її наявності між сторонами існує спір, тому представник позивача, діючи в інтересах ПАТ «Криворізька теплоцентраль», вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року за заявою відповідачів скасовано заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2017 року, а справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.44).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, відповідачі подали відзив на позов, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Криворізька теплоцентраль» (а.с.70-72). Свою позицію мотивують тим, що із змісту пред`явлених вимог слідує, що ПАТ «Криворізька теплоцентраль» просить стягнути з них заборгованість за начебто надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по березень 2017 року. Натомість вони не є споживачами послуг, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль», оскільки згідно з актом від 07.07.2011 року квартира АДРЕСА_2 відключена від системи централізованого опалення і гарячого водопостачання шляхом установки ізольованих транзитних стоків централізованого опалення. В подальшому відповідно до акта від 13.07.2011 року в квартирі встановлено газовий лічильник, введений в експлуатацію з дозволом пуску газу. Окрім того вони мають робочий проект про реконструкцію системи газовідведення. На підставі технічних умов, виданих ПАТ «Криворіжгаз», та проектно-технічної документації у квартирі спеціалізованою проектно-монтажною організацією відповідно до проекту проведено монтажні роботи по відключенню від мереж централізованого опалення з влаштуванням індивідуального (автономного) опалення відповідно до правил, норм і стандартів, які забезпечують безпеку робіт. У зв`язку з цим потреба у наданні послуг з централізованого опалення зникла, а такі послуги фактично не надавались з 07.07.2011 року. До того ж ще колишній власник квартири ОСОБА_4 звертався до позивача із заявою про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення.

У подальшому, не погоджуючись з пред`явленими вимогами, ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов до ПАТ «Криворізька теплоцентраль» (а.с.131-133), в якому просить суд: встановити факт, що квартира АДРЕСА_2 відключена від системи централізованого опалення з 13.07.2011 року; зобов`язати ПАТ «Криворізька теплоцентраль» вчинити певні дії, а саме закрити особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_2 та ненараховувати плату мешканцям квартири.

Вимоги зустрічного позову мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка належить їй на підставі договору дарування. Згідно з актом від 07.07.2011 року квартира відключена від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання шляхом влаштування транзитних стоків централізованого опалення. В подальшому в квартирі було установлено газовий лічильник, проведено монтажні роботи по відключенню від мереж централізованого опалення з влаштуванням індивідуального (автономного) опалення. Враховуючи вимоги ч.1 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» вона як споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Враховуючи це вона обрала автономне опалення, а відтак необхідності в отриманні послуг, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль», не має. З приводу вирішення питання про узаконення системи централізованого опалення в позасудовому порядку вона неодноразово зверталась до ПАТ «Криворізька теплоцентраль» та Криворізької міської ради, однак це є безрезультатним, що стало причиною пред`явлення зустрічного позову за наявності обставин оспорювання ПАТ «Криворізька теплоцентраль» факту наявності в її квартирі автономного опалення.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року (а.с.139) вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ПАТ «Криворызька теплоцентраль» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – для їх спільного розгляду.

24.01.2019 року відповідачем за зустрічним позовом подано відзив (а.с.156-159), в якому представник просить відмовити в задоволенні вимог зустрічного позову. Свою позицію мотивує тим, що відповідно до ст. 322 ЦК України власник несе тягар утримання належного йому майна. Так, ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – значаться зареєстрованими та проживають там, тобто є споживачами послуг з опалення, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль» з відкриттям на ім`я власника особового рахунку. ОСОБА_3 стверджує, що вона та інші особи, які проживають в квартирі, не є споживачами послуг ПАТ «Криворізька теплоцентраль», оскільки у її житловому приміщенні встановлено автономне опалення. Натомість наданий нею акт від 02.03.2012 року, складений КПТМ «Криворіжтепломережа», є свідченням самовільного відключення централізованого опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважив, що питання відключення мереж центрального опалення та постачання гарячої води в квартирах багатоповерхових житлових будинків регламентовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 року №169. Вказані акти передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Для вирішення даного питання представник споживачів будинку повинен звернутися з відповідною заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання відключення споживачів від мережі. Комісія після вивчення наданих документів приймає рішення, яке оформлюється протоколом: при позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту автономного (індивідуального) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Такий проект розроблює проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником, з подальшим узгодженням проекту з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. У випадку з ОСОБА_3 представник зазначає, що фактично нею здійснено самовільне відключення, яке не може бути підставою звільнення від сплати послуг за теплопостачання. З огляду на зазначене, ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 продовжують залишатись споживачами послуг, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль», які вони зобов`язані оплачувати. Відтак здійснене ОСОБА_3 . самовільне відключення квартири від мережі централізованого опалення є протиправним та не тягне за собою зняття теплового навантаження на будинок й припинення нарахувань за користування централізованою системою опалення, а відтак і скасування нарахованого боргу, який вона та інші споживачі зобов`язані погасити. Також представник звертає увагу, що рішенням виконкому Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року надано згоду КПТМ «Криворіжтепломережа» передати ДП «Криворізька теплоцентраль» на балансовий облік та в повне господарське відання окремі об`єкти теплопостачання без передачі права власності, які знаходяться, зокрема, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, у тому числі й багатоквартирний будинок, де знаходиться квартира ОСОБА_3 . При передачі цих об`єктів теплопостачання інформація щодо облаштування автономного (індивідуального) опалення за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , та зняття цього примішення з обліку не надходила. На переконання представника, всі посилання ОСОБА_3 на законність встановлення в квартирі індивідуального опалення є нікчемними та такими, що направлені на введення суду в оману, адже відсутність у ОСОБА_3 законного акта, затвердженого рішенням комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є підставою продовження здійснення нарахувань за комунальні послуги.

Крім того, 08.02.2019 року представник відповідача Криворізької міської ради також подала відзив на зустрічний позов ОСОБА_3 (а.с.163-164). Свою позицію представник обгрунтовує тим, що питання відключення квартири в багатоквартирному будинку регламентовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 року №169. Щодо викладених в зустрічному позові обставин, позивачем не надано доказів, яким чином з боку Криворізької міської ради відбулося порушення її прав, їх невизнання чи оспорювання. На думку представника, Криворізька міська рада не є належним відповідачем по справі.

Відповіді на відзиви за первісним та зустрічним позовами сторони не подали, додаткового часу не потребували.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним ПАТ «Криворізька теплоцентраль» Нофенко Л.В. вимоги за первісним позовом підтримала, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 просить відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

Присутні в судовому засіданні відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним ОСОБА_3 та її представник – Вязанкіна Н.П. заперечували проти задоволення первісного позову, пітримавши вимоги за зустрічним позовом.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що з відповідачами за первісним позовом вона знайома, проживає з ними по сусідству в одному будинку. В квартиру вони переїхали в 2011 році, тоді ж установити автономне опалення. Їх будинок є багатоповерховим, складається з двох під`їздів та підключений до системи централізованого опалення.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, вислухавши позицію сторін, покази свідка, суд приходить до наступного висновку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Аналогічні положення передбачала ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в попередній редакції закону).

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

ПАТ «Криворізька теплоцентраль» надано право на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії об`єктам теплопостачання, розташованим, у тому числі, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, переданим від КПТМ «Криворіжтепломережа» на підставі рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року (а.с.160). Вказані відомості є загальновідомими та не потребують окремого доказування в силу ст.80 ЦПК України.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є споживачами послуг, що надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником та виробником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира перебуває в приватній власності ОСОБА_3 з відкриттям на її ім`я в ПАТ «Криворізька теплоцентраль» особового рахунку НОМЕР_1 .

Іншими споживачами послуг за вказаною адресою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які значаться зареєстрованими з 30.12.2010 року та по теперішній час (а.с.5, 9-11).

Доводи відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 щодо відсутності укладеного між нею та ПАТ «Криворізька теплоцентраль» письмового договору про надання послуг є безпідставними, оскільки в даному випадку, в оспорюваний період відповідачам надавались послуги, нараховувалась оплата за надані послуги, але ними не сплачувались суми за надані послуги. При цьому відповідно до ст.633 ЦК України, існують усі умови, що свідчать про наявність публічного договору, а саме: позивач є юридичною особою, надає послуги необмеженій кількості людей, умови постачання послуг є однаковими для всіх споживачів.

Крім зазначеного, відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У даному випадку відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та інші співвідповідачі отримували та користувалися послугами ПАТ «Криворізька теплоцентраль», чим підтверджено виникнення цивільних прав та обов`язків. Суд зауважує, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, зробленим колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі №210/5796/16-ц від 18.03.2019 року, і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, є обов`язковим для всіх судів України.

У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За вимогами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Протягом періоду з жовтня 2013 року по травень 2017 року ПАТ «Криворізька теплоцентраль» свої зобов`язання по наданню послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням опалюваної площі 55,10 кв.м.) виконувало належним чином, однак відповідачі за первісним позовом своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиті ними послуги не вносили, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 19 584 грн. 56 коп., що підтверджується розрахунком (а.с.4).

Судом не встановлено допущення будь-яких порушень надання послуг теплопостачання з боку ПАТ «Криворізька теплоцентраль». Зі скаргами про надання неякісних послуг з централізованого опалення, зниження температури повітря у житлових приміщеннях відповідачі за первісним позовом не зверталися.

З розрахунку заборгованості слідує, що відповідачі в межах зазначеного періоду жодного разу не погашали як існуючу заборгованість, так і не здійснювали поточні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2016 року за заявою ДП «Криворізька теплоцентраль» Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ №214/2097/16-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 на користь ДП «Криворізька теплоцентраль» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 9745 грн. 25 коп., інфляційних втрат 2336 грн. 45 коп., 3% річних 245 грн. 89 коп. Ухвалою цього ж суду від 26.05.2016 року за заявою ОСОБА_3 судовий наказ скасовано (а.с.3, 34).

Як на підставу для відмови в задоволенні вимог за первісним позовом ПАТ «Криворізька теплоцентраль», відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 посилалася на відсутність системи централізованого опалення у належному їй житловому приміщенні у зв`язку з установленням індивідуального (автономного) опалення, із заявленням відповідних зустрічних вимог. Перевіряючи обґрунтованість таких доводів та вимог за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, з урахуванням змін, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року №1268 (далі за текстом – Правила), та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4, з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 (далі за текстом – Порядок). Вказані акти з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.п.25, 26, 30 п.3 Правил, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року №169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Відповідно до Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1). При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 вказаного Наказу).

Так, житлове приміщення АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_3 , розташоване у багатоквартирному будинку.

Процедура відключення від систем централізованого опалення, встановлена Порядком, містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків тих чи інших суб`єктів, зокрема, ним: встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО; визначені суб`єкти звернення та суб`єкти, уповноважені давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО; передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем централізованого опалення.

Згідно з вимог п. 2.1, п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-,водо-, теплопостачання (пункт 2.2 Порядку).

Отже, процедура відключення від мереж централізованого опалення не передбачає лише наявність технічної можливості у споживача та акта про відключення, робочого проекту розподілу теплового навантаження на опалення приміщення (а.с.36, 80-93), а має бути підтверджена також і шляхом отриманням у встановленому законом порядку відповідного дозволу та відповідної технічної документації. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 не надано суду документального підтвердження відключення квартири споживача від системи центрального опалення, з отриманням дозволу у передбаченому законом порядку, зокрема, нею не надано суду доказів на підтвердження отримання дозволу на встановлення системи автономного опалення в квартирі, відповідного проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП, узгодженого з відповідними організаціями, не надано доказів на підтвердження реалізації такого проекту, відсутній акт закінчення відповідних робіт про відключення квартири від мережі ЦО і ГВП, як і докази надання такого акту комісії на затвердження відповідно до п.2.6 Порядку.

Крім того, як вбачається з відповіді Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради від 14.11.2018 року №7/6/7390 (а.с.123), комісією, створеною виконком Криворізької міської ради для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, рішення про відключення приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_3 не приймалось.

Доводи ОСОБА_3 щодо безпідставного невизнання ПАТ «Криворізька теплоцентраль» факту відключення її квартири від системи централізованого опалення та подальшого протиправного нарахування оплати, в той час як фактично послугами підприємства вона не користується судом оцінюються критично, оскільки згідно п.п.24, 25 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, але відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Як вбачається зі ст.24 Закону України «Про теплопостачання», який є спеціальним до спірних правовідносин, споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Тобто хоча це законне право кожної людини, але воно не є абсолютним та може бути реалізоване з дотриманням окремих умов. Так, ОСОБА_3 є лише власником квартири в багатоквартирному будинку, не всього будинку, а тому здійснення нею таких прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку відповідно до ст.382 ЦК України. Оскільки всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення багатоквартирного будинку гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом, тому будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи в цілому, чим порушує права інших мешканців, що не припустимо за нормами ЦК України та кваліфікується як правопорушення, що може слугувати підставою для відшкодування шкоди власниками інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та відповідно стягненню штрафу у разі порушення.

Визнаний ОСОБА_3 факт відключення її квартири від системи централізованого опалення без узгодженого дозволу та дотримання визначеного законом порядку є свідченням самовільного відключення, тобто відповідно до п.3, 11, 41 Правил є зміною проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконане споживачем без погодження з теплопостачальною організацією. При цьому саме ОСОБА_3 як споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання, що не може бути підставою для несплати споживачем послуг з теплопостачання, які надаються ПАТ «Криворізька теплоцентраль» на виконання умов укладеного договору. Відмову споживача в односторонньому порядку виконувати умови укладеного договору за відсутності на те правових підстав, не можна визнати правомірною підставою для несплати вартості наданих послуг.

Посилання ОСОБА_3 , що відключення її квартири в багатоквартирному будинку від системи централізованого опалення права не призведе до порушення прав інших співвласників будинку є безпідставними, оскільки рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року №4»), яке фактично не приймалося, як і не приймалося рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури. Рішення або дозвіл на встановлення індивідуального електричного опалення у квартирі позивача також відсутні. Надані позивачем за зустрічним позовом копії заяв окремих його жителів (а.с.102-115) за відсутності їх оригіналів не замінюють собою такого рішення та не можуть підміняти встановлену законом процедуру відключення квартири від системи централізованого опалення.

Аналогічні висновки з цього приводу також викладено Другою касаційною судовою палатою у складі Верховного Суду в постанові від 24.10.2018 року у справі №554/7927/15-ц (61-4700ск18).

До того ж допитана в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила, що будинок підключено до системи централізованого опалення.

Суд звертає увагу, що захист прав ОСОБА_3 в аспекті обраного нею способу захисту шляхом встановлення факту, що квартира АДРЕСА_2 відключена від системи централізованого опалення є недоречним, оскільки в розумінні ст.ст.293, 315 ЦПК України встановлення факту, що має юридичне значення, має місце, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

В даному випадку ОСОБА_3 встановленням факту відключення її квартири від системи централізованого опалення фактично має за мету уникнути проходження всієї встановленої законом процедури узаконення індивідуального опалення, нехтуючи положеннями діючого законодавства України з цього питання, переклаши дискреційні повноваження відповідних органів на суд, що є неприпустимим. До того ж саме по собі встановлення цього факту не може замінювати собою документів, що видають органи, до компетенції яких належить узаконення індивідуального опалення, а встановлення цього факту не породжуватиме для неї жодних юридичних наслідків.

З огляду на вищенаведене, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не було дотримано усієї визначеної законом процедури виконання відключення від системи централізованого опалення квартири, що не може бути підставою як для розірвання договору з ПАТ «Криворізька теплоцентраль», так і звільнення її та інших споживачів від обов`язку погасити наявну заборгованість. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне в задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі за недоведеністю та необґрунтованістю, а вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення заявленого розміру заборгованості в сумі 19 584 грн. 56 коп. задовольнити, які є доведеними та обгрунтованими.

Надану ОСОБА_3 копію довідки про відсутність заборгованості перед КПТМ «Криворіжтепломережа» (а.с.78) суд вважає неналежним доказом з огляду на зазначені в ній дані станом на 01.06.2011 року та її видачу на ім`я колишнього власника, які за своєю хронологічністю та змістом не містить доказової інформації, яка б мала значення для вирішення спору.

Щодо заявлених позивачем за первісним позовом збитків, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

За положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї матеріальної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, за прострочення виконання зобов`язань законодавством визначена відповідальність боржника, що дає позивачу право на стягнення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України. Крім того, слід зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Як акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 20.02.2016 року у справі № 6-2759цс15, при розгляді справ про відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену ст.625 ЦК України, слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а відтак доводи представника відповідача щодо неможливості застосування вказаної норми до спірних правовідносин не заслуговують на увагу.

Перевіряючи заявлений позивачем розмір інфляційних втрат та 3% річних, суд приймає в розрахунок розмір збитків – 19584 грн. 56 коп. та заявлений в розрахунку період (а.с.6), що відповідатиме визначеному ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності щодо вирішення спору в межах заявлених вимог. При цьому суд погоджується з наведерим позивачем розрахунком, оскільки він виконаний вірно. Доказів в його спростування відповідачами не надано, а судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує задоволення первісного позову ПАТ «Криворізька теплоцентраль» та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідачів, кожного окремо в рівних частках, на користь ПАТ «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі по 533 грн. 33 коп. При цьому, судовий збір в сумі 689 грн., сплачений ПАТ «Криворізька теплоцентраль» за платіжним дорученням №366 від 22.03.2016 року при подачі заяви про видачу наказу, який не зараховано при зверненні до суду з позовом після скасування судового наказу, суд вважає за необхідне повернути як надміру сплачений в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по 24.05.2017 року в сумі 19 584 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 56 коп., 3% річних – 695 (шістсот дев`яносто п`ять) грн. 13 коп. та інфляційні втрати – 4646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 65 коп., а всього 24 926 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 34 коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., тобто по 5363 (п`ятсот тридцять три) грн. 33 коп.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» суму заяво сплаченого судового збору при подачі позовної заяви в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. за платіжним дорученням №366 від 22.03.2016 року.

У задоволення вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційном порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , РНОПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27.05.2019 року.

Суддя Гринь Н.Г.