Постанова № 8200171, 14.04.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.09Справа №2а-9081/08/5 16:12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:

від позивача – Набладян Ж.А. – дов. № б/н від 02.02.09р., паспорт ЕС 265808 – головний бухгалтер,

від відповідача – Заболотний З.В. – дов. № 140/10/10-0 від 12.01.09р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарникбуд"

до Красноперекопської об'єднанної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарникбуд»звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинним та таким, що не підлягає виконанню, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства податкове повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р., яким позивачу донараховане податкове зобов’язання у сумі 10784,00 грн., у тому числі 10270,00 грн. – за основним платежем та 514,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і мотивовані тим, що відповідачем у Акті перевірки від 21.03.08р. № 312/1501/33582681 не зафіксоване ніяких арифметичних або методологічних помилок в Декларації. Позивач вважає, що висновки, викладені у зазначеному акту є необґрунтованими, а саме нарахування контролюючим органом податку на прибуток на вартість запасів на початку періоду 41078,00 грн. (і донарахування на цю вартість податку у розмірі 10270,00 грн.) без урахування того, що згідно бухгалтерському обліку на кінець періоду їх вартість складало 24511,00 грн. (тобто без урахування вказаних в декларації даних, що реально існують – вартості на кінець періоду у розмірі 24511,00 грн. і різниці в 16567,00 грн.).

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у запереченні від 04.02.09р. вих. № 729/10/10-0, а саме відповідач пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами перевірки від 21.03.08р. відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначає, що в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону.

16.02.2009р. від позивача до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.08р. № 0000151501/0 (від 10.07.08р. № 0000151501/2), яким позивачу донараховане податкове зобов’язання у сумі 10784,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008р. відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої встановлено п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» які виразились у заниженні податку на прибуток за звітний період 2007 рік на 10270,00 грн.

За результатами вказаної перевірки складений Акт № 312/1501/33582681 від 21.03.2008р., який покладений у підставу винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р., згідно з яким за вищезазначені порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем позивачу донараховане податкове зобов’язання у сумі 10784,00 грн., у тому числі 10270,00 грн. – за основним платежем та 514,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000151501/0 від 21.03.08р. позивач звернувся до начальника Армянського відділення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим із скаргою вих. № 313 від 12.04.08р.

05.06.2008р. перший заступник начальника Красноперекопської ОДПІ АР Крим прийняв рішення вих. № 2415/10/31-0 про результати розгляду скарги № 313 від 12.04.08р., яким залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р., а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до ДПА в АР Крим із повторною скаргою б/н б/д на податкове повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р.

Рішенням вих. № 1956/10/25-023 від 10.07.08р. про результати розгляду повторної скарги ДПА в АР Крим залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р., а повторну скаргу позивача без задоволення.

23.07.2008р. позивач не погодившись із рішенням ДПА в АР Крим звернувся із скаргою б/н до ДПА України на податкове повідомлення-рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р.

24.09.2008р. ДПА України розглянула скаргу позивача вих. б/н від 23.07.08р. та прийняла рішення № 9184/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення рішення № 0000151501/0 від 21.03.2008р., а скаргу позивача – без задоволення.

У зв’язку з чим, позивач 12.12.2008р. звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до п. «в» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з Акту перевірки від 21.03.08р. № 312/1501/33582681, розмір податку, зазначеного платником у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів» податкової декларації з податку на прибуток за 2007 рік є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки на 24511,00 грн., у таблиці 1 додатку К1/1 графи 3 декларації у сумі 41078,00 грн. та у рядку 04.2 «убуток балансової вартості запасів» податкової декларації з податку на прибуток за 2007 рік є більшим, ніж визначено за результатами документальної перевірки на 16567,00 грн., оскільки при заповненні податкової декларації з податку на прибуток платником допущена помилка.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів.

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Тобто відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).

Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи або з фіксованого сільськогосподарського податку, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку або єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону. Аналогічна позиція викладена у Листі ДПА України від 06.02.2007р. № 2169/7/15-0217.

З матеріалів справи, а саме з документів наданих позивачем вбачається, що усі запаси, вартість яких відображена у таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток придбані позивачем під час перебування на спрощеної системі оподаткування.

Крім того, під час розгляду справи, позивач підтвердив цих факт.

Отже суд дійшов до висновку, що позивач не повинен був відображати в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток вартість запасів, придбаних в період сплати єдиного податку, у зв’язку з чим відповідач правомірно донарахував податкове зобов’язання у сумі 10784,00 грн., у тому числі 10270,00 грн. – за основним платежем та 514,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з чим у позові повинно бути відмовлено.

В ході судового засідання, яке відбулось 14.04.09р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 21.04.09р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         Сидоренко Д.В.