Рішення № 81999487, 21.05.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/368/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.19 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Кульки О.М.,

позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Посилаються на те, що згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44470928 від 07.12.2018 позивач та її донька ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім неї та її доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований також її колишній чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Останній, протягом тривалого часу, а саме із 2015 року, в ньому не проживає. Позивач ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , як співвласники будинку, не мають можливості безперешкодно користуватись, розпоряджатись своїм майном через реєстрацію відповідача в будинку, саме тому, просить усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням: будинком АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтувавши їх вищенаведеним, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином судовою повісткою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності від нього також не надходило, а тому справу, зі згоди позивача розглянуто в порядку заочного розгляду на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.ст.280,281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 148498676 від 07.12.2018 та № 148499127 від 07.12.2018 ( а.с.4-5).

У вказаному будинку зареєстровані позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається із довідки виконавчого комітету Горішньошеровецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №431 від 28.02.2019 (а.с.6).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_4 від 28.02.2019 (а.с. 7) вбачається, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований у належному позивачам господарстві, проте із листопада 2015 року, після повернення з АТО, у ньому не проживає.

Згідно копії заочного рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.05.2012 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.8).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони проживають по сусідству разом із позивачами. Їм відомо, що ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали однією сім"єю в будинку по АДРЕСА_1 . Проте після розірвання шлюбу відповідач у вказаному господарстві не проживає.

Оскільки об`єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки відповідач, як колишній член сім"ї власника житла понад рік не проживає в спірному будинку, його реєстрація місця постійного проживання в ньому перешкоджає власнику володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, то суд вважає, що вимога позивачів про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного заочного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 27.05.2019.

Суддя О.Пухарєва