Вирок № 81994715, 24.05.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1363/19

№ провадження 1-кп/208/449/19

ВИРОК

Іменем України

24 травня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю: секретаря судового засідання Стомаченко О.В., прокурора Манукяна Г.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Крен А.К., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040000000922 від 18.10.2018 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, на момент вчинення кримінального правопорушення офіційно непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

18.10.2018 року близько 07 години 50 хвилин, водій ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія НОМЕР_1 від 14.08.2010 року, керуючи технічно справним автомобілем марки «FAW СА1011 САRGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.07.2018 року належить йому на праві власності, який було завантажено продуктами харчування у кількості 400 кг, здійснював рух у правій смузі для руху, зі швидкістю приблизно 48 км/год., в світлий час доби по сухому покриттю проїзної частини дороги, яка має дві смуги для руху, позначеними на проїзній частині дороги дорожньою розміткою 1.5. Правил дорожнього руху України, по пр. Аношкіна, зі сторони пр. Свободи, в напрямку пр. Шевченка, що проходить по території Заводського району м. Кам`янське, Дніпропетровської області. Під час руху у правій смузі по вищевказаній ділянці дороги пр. Аношкіна, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити на смузі свого руху перешкоду у вигляді пішохода похилого віку - ОСОБА_3 , який перетинав проїзну частину дороги пр. Аношкіна, у непризначеному для цього місці зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «FAW СА1011 САRGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, водій ОСОБА_1 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян та будучи неуважним до дорожньої обстановки, не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля, аж до зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого на правій смузі для руху, по напрямку руху автомобіля марки «FAW СА1011 САRGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в районі будинку № 9, який розташований по пр. Аношкіна, о 07 годині 50 хвилин допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля марки «FAW СА1011 САRGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_3 , який був звернутий задньою бічною правою поверхнею тіла до виступаючих частин рухомого транспортного засобу.

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 1.7., 2.3. б), 12.3. Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»;

п. 1.7. «Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;

п. 2.3. (б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення п. 12.3. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, садна в правій тім`яній ділянці, садна в лівій тім`яній ділянці, садна в правій скроневій ділянці з переходом в праву виличну ділянку та на праву бічну поверхню шиї з синцем на фоні, перелома кісток склепіння та основи черепа, умовний центр якого розташований в правій скроневій кістці, крововилива під м`якими мозковими оболонками, який локалізується між верхньою скроневою звивиною та нижньою скроневою звивиною правої півкулі мозку, закритої тупої травми грудної клітки (переломи ребер: 2,3,4,5,6,7,8,9,10-го ребер по середнє-ключичній лінії справа, по задній пахвинній лінії справа 3,6,8,9,10-го ребер, по біля-хребцевій лінії справа 2,3,4,5,6,7,8,9,10-го ребер, по передній пахвинній лінії зліва 3,4,6,7,8,9,10-го ребер, по біля хребетній лінії 3-го ребра зліва, ушкодження пристінкової плеври в проекції 2,3,4,5 ребер зліва по передній пахвинній лінії, ушкодження тканини лівої легені в верхній частці, 100 мл. рідкої темно-червоної крові в лівій плевральній порожнині, закрита тупа травма живота (розриви тканини печінки, рідка темно-червона кров в черевній порожнині 700 мл.), перелом дужки 6-го шийного хребця, садно в проекції правої клубової кістки на правій бічній поверхні тулуба, перелом правої клубової кістки. Садна (на правій кисті; на правому стегні; на правій гомілці з синцем на фоні, в проекції лівого колінного суглобу з синцями на їх фоні, в проекції лівого гомілково-ступневого суглобу, на лівій стопі з синцями на їх фоні), перелом малогомілкової кістки лівої нижньої кінцівки. Всі виявлені у трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження виникли при житті в проміжок часу від декількох хвилин до декількох десятків хвилин. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, їх локалізацію вони утворилися від дії тупого предмета, предметів (якими могли бути виступаючи частини автофургону), які можливо діяли по заднє-бічній (правій) поверхні тіла при його вертикальному або близькому до цього положенні в напрямку справа-наліво з послідуючим відкиданням та ударом о покриття дороги лівою частиною тіла.

Виявлені ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_3 та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що настали в термін 18.10.2018 року близько 07 години 50 хвилин, на АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що рухався у напрямку, зазначеному в обвинувальному акті, зі швидкістю приблизно 48 км / год., побачив пішохода середнього віку, що перетинав проїзну частину, загальмував щоб його пропустити, однак пішоход зробив жест рукою, який він розцінив як дозвіл їхати далі. Під час руху, пішохід, що стояв на розділовій смузі, почав швидко переходити дорогу, він намагався загальмувати, однак зіткнення все ж трапилось. Він одразу зупинився, викликав швидку та поліцію, однак потерпілий помер. Перешкод на дорозі або обмеженої видимості не було, був тверезий. Розуміє, що за Правилами дорожнього руху мав зупинитись та пропустити пішохода. Посилається на значний стаж водія, відсутність раніше грубих порушень ПДР, відшкодування ним витрат на поховання загиблого, щире каяття, прохає не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що не була свідком події ДТП, їй зателефонував родич та повідомив, що дідусь, ОСОБА_3 , загинув внаслідок ДТП. Витрати на поховання були відшкодовані обвинуваченим, додаткових вимог матеріального характеру вона не має, відшкодування моральної шкоди не вимагає. Щодо виду та міри покарання зазначила, що вважає за можливе не позбавляти обвинуваченого волі, однак, наполягає на позбавленні його права керувати транспортними засобами, оскільки його дії призвели до загибелі людини, такі наслідки є невідворотними.

Дане кримінальне провадження розглянуто судом згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істинною. Судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У зв`язку з цим, докази вчинення кримінального правопорушення та його обставин судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилаcя.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, встановлена і доведена та його дії кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог ст. 50 КК України, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`і (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд, вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, класифікується як тяжкий злочин;

- особу винуватого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, наявність обставин, що пом`якшують його покарання, згідно ст. 66 КК України – щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують його покарання згідно ст. 67 КК України, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення та попередження нових злочинів зі сторони ОСОБА_1 є покарання, пов`язане з позбавленням волі. В той же час, суд доходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, з огляду на наявність обставин, що пом`якшують його покарання та вчинення кримінального правопорушення вперше.

Також, враховуючи невідворотні наслідки тяжкого кримінального правопорушення – загибель людини, форму вини обвинуваченого у виді злочинної самовпевненості, позицію потерпілої, яка наполягає на додатковому покаранні, положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якого, зокрема, покарання має на меті запобігання вчиненню нових злочинів іншими особами, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд бере до уваги посилання захисника та обвинуваченого щодо працевлаштування останнього водієм 21.01.2019 року, тобто отримання доходу від цього виду діяльності, однак відкидає їх з огляду на суспільний інтерес, що полягає у відверненні інших подібних правопорушень, які є поширеними, шляхом невідворотності покарання достатнього ступеню суворості, яке утримує належний рівень правосвідомості та виховує водіїв у дусі неухильного дотримання Правил дорожнього руху. Посилання сторони захисту на порушення потерпілим ПДР не можуть в даному випадку бути підставою пом`якшення покарання, враховуючи характер такого порушення, яке не призвело до обмеження поля зору обвинуваченого, не обмежило його у здійсненні необхідних дій щодо уникнення наїзду на потерпілого – зупинки, подання йому звукового сигналу, тощо. В даному випадку обвинувачений мав можливість, за умови дотримання ПДР, уникнути наїзду на потерпілого, а дії останнього не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди в аспекті правового регулювання дій учасників дорожнього руху.

За загальним правилом судочинства, публічний інтерес превалює над приватним. Обвинувачений знаходиться в працездатному віці, відомостей щодо захворювань, які б перешкоджали йому працювати в будь-якій іншій сфері праці, матеріали кримінального провадження не містять, тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не може розцінюватись як позбавлення його будь-якого джерела доходу для забезпечення свого існування.

Саме таке покарання суд вважає достатнім та справедливим.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз, витрати на проведення яких відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, крім того, арешт, накладений в межах кримінального провадження на речовий доказ, підлягає скасуванню в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України з огляду на припинення існування обставин, що були підставами для його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він впродовж іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обовязки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 5/10.2/878 від 13.11.2018 року у сумі 1 144, 00 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість судової автотехнічної експертизи № 5/10.1/927 від 20.11.2018 року у сумі 1 144, 00 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість судової автотехнічної експертизи № 11/10.1/84 від 31.01.2019 року у сумі 1 144, 00 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді № 202/6563/18, 1-кс/202/7068/2018 від 24.10.2018 року на автомобіль марки «FAW», реєстраційний номер НОМЕР_4 - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «FAW», реєстраційний номер НОМЕР_4 - повернути власнику ОСОБА_1 ;

- диск DVD-R 16x «VIDEX» № NFP681WA252305014 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ізотов В.М.