Рішення № 81988086, 09.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1131/19

Справа №760/23677/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Мелешко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев`ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідача, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона разом із своїм чоловіком – ОСОБА_3 , сином – ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_5 мали у спільній власності квартиру АДРЕСА_1 , по ј частини.

Позивач вказує, що за життя її чоловік свою ј частину квартири АДРЕСА_1 заповів своїм дітям у рівних частинах: 1/8 частину квартири - синові ОСОБА_4 та 1/8 частину квартири - дочці

ОСОБА_5 , що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер.

Зазначено, що після смерті чоловіка позивача син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 згідно із заповітом успадкували по 1/8 частині квартири. Обидва спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак син покійного ОСОБА_4 своє право власності на частину квартири не зареєстрував.

Позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її син - ОСОБА_4 помер, не залишивши заповіту.

Позивач зазначила, що у встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, як спадкоємиця першої черги, та успадкувала належну синові ј частину квартири АДРЕСА_1 . Однак, не змогла успадкувати 1/8 частину квартири, яку ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував після смерті свого батька за заповітом, оскільки його свідоцтво про право на спадщину виявилось не зареєстрованим в органі, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна.

Як результат, Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою було позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючого документа на 1/8 частку власності сина у квартирі АДРЕСА_1 , про що була видана постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 08.11.2017 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

14.06.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить прийняти рішення на підставі поданих позивачем доказів та згідно вимог чинного законодавства. Також просив проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

18.09.2018 судом здійснено запити до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Позивач в судове засідання 09.04.2019 не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, позовні вимоги підтримала, просила проводити розгляд справи без її участі.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа Дев`ята київська нотаріальна контора свого представника в судове засідання не направила, надіслала на адресу суду листа, в якому просила справу слухати без участі представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що згідно заповіту (дублікат), посвідченого секретарем Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області 26.09.2007 і зареєстрованого в реєстрі за № 240, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті розпоряджається, що все його майно, де б воно не знаходилося і з чого воно не складалося і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде йому належати на момент смерті заповів у рівних частинах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 16.10.2007, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, громадянин ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.07.2008 державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину, яка складається з ј частини квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Квартирно-експлуатаційним відділом м. Києва МО України 01.12.199 згідно з розпорядженням (наказом) від 01.12.1999 №867, зареєстрованого в КМБТІ 23.12.1999 за №3431, реєстровий №4-1879.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 28.08.2014, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, громадянин ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 є матір`ю померлого - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , тобто, спадкоємцем першої черги.

Встановлено, що 16.02.2015 позивач звернулася до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину від 09.11.2015, посвідченого державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдіновою Н.В., реєстровий №6-412, спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його мати, ОСОБА_1 , спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з ј частини квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Квартирно-есплуатаційним відділом м. Києві МО України 01.12.1999 згідно з розпорядженням (наказом) від 01.12.1999 № 867, зареєстрованого в КМБТІ 23.12.1999 за № 3431.

Згідно постанови державного нотаріуса Шарафетдінової Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №2680/02-31 від 09.11.2015, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , після смерті її сина, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частину квартири не зареєстровано в органі, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна.

В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За життя ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зареєстрував.

Таким чином, нотаріус правомірно відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності державної реєстрації правовстановлюючих документів на 1/8 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , відповідно до вимог статті 49 Закону «Про нотаріат».

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 6 постанови № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначив, що якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, до ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_4 , переходить право власності, яке мав спадкодавець на 1/8 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу зазначеної правової норми випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні, докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 331, 368, 370, 392 ЦК України, статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/8 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова