Рішення № 81980084, 03.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 травня 2019 року справа №826/12063/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "АСК "ОМЕГА")доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг)провизнання протиправним та скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 05 вересня 2017 року №3676В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним розпорядження відповідача "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" від 05 вересня 2017 року №3676 (далі по тексту - розпорядження), у зв`язку з тим, що в його діях відсутні порушення законодавства про фінансові послуги, зокрема положень пункту 36.2 та 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування податку на додану вартість, у зв`язку із чим, при визначенні розміру страхових платежів та при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає відшкодуванню страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється, та страховики не є платниками податку на додану вартість по таких операціях.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12063/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що оскаржуване розпорядження є правомірним, прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, мотивуючи тим, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування не у повному обсязі та станом на дату складання акта не надано підтверджуючих документів про сплату пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, що свідчить про невиконання позивачем вимог чинного законодавства в сфері надання фінансових послуг.

В судове засідання 29 січня 2018 року представники осіб, які беруть участь у справі, до суду не прибули, у зв`язку із чим на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що до Нацкомфінпослуг надійшли скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 17 липня 2017 року №Г-03350 та від 10 серпня 2017 року №Г-03801 щодо невиконання ПрАТ "АСК "ОМЕГА" зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3339145 та порушення товариством вимог законодавства про фінансові послуги.

З метою розгляду даних скарг відповідачем надіслано ПрАТ "АСК "ОМЕГА" вимогу від 26 липня 2017 року №5533/13-8 про надання інформації та документів по страховій справі ОСОБА_1

За результатами розгляду наданих документів Нацкомфінпослуг складено акт про правопорушення, вчинені ПрАТ "АСК "ОМЕГА" на ринку фінансових послуг від 16 серпня 2017 року №1535/13-5/15, яким встановлено порушення позивачем вимог абзаців першого-третього пунктів 36.2, 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з тим, що ПрАТ "АСК "ОМЕГА" здійснено виплату страхового відшкодування не у повному обсязі та станом на дату складання акта не надано підтверджуючих документів про сплату пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування; відповідно до пояснень товариства, наданих на вимогу Нацкомфінпослуг, страховиком здійснено виплату страхового відшкодування за вирахуванням податку на додану вартість на запасні частини.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято розпорядження від 05 вересня 2017 року №3676 "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА", яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 26 вересня 2017 року включно.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 даного Закону, ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг здійснюється Національною комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Згідно пункту 1 частини першої статті 40 України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження визначається Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі по тексту - Положення).

Пунктом 1.11 розділу І Положення передбачено, що посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Положення встановлено, що рішення про зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

З наведеного вбачається, що до повноважень відповідача, як органу що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг, відноситься розгляд матеріалів щодо протиправності дій страховика, у тому числі за заявами та скаргами громадян.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно пунктів 1.1, 1.7 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками, у розумінні вказаного закону, є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування страховиком та його виплати встановлено статтею 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положеннями якої, зокрема передбачено наступне: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З аналізу вказаних правових норм вбачається обов`язок страховика прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, або про відмову у його здійсненні, в порядку передбаченому чинним законодавством, а вирахування суми податку на додану вартість із суми страхового відшкодування можливе лише за умови здійснення такого відшкодування на рахунок потерпілої особи (її представника).

Судом встановлено, що 20 квітня 2017 року ПрАТ "АСК "ОМЕГА" отримано повідомлення від ОСОБА_2 про настання дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було пошкоджено належний йому транспортний засіб Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та надано заяву на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами, передбаченими статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до звіту від 01 травня 2017 року №26-04-17В автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу складає 11 175,75 грн.

Згідно платіжного доручення від 27 липня 2017 року №912 ПрАТ "АСК "ОМЕГА" здійснено виплату страхового відшкодування по справі ОСОБА_2 у розмірі 10 247,63 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 (відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування); відповідно до платіжного доручення від 01 серпня 2017 року №4587, ПрАТ "АСК "ОМЕГА" за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування здійснено виплату пені у розмірі 28,08 грн.

З наведеного вбачається, що виплату страхового відшкодування та пені за кожен день прострочення позивачем здійснено не у повному обсязі.

При цьому, доказів на підтвердження здійснення відшкодування вирахуваної суми податку на додану вартість із суми страхового відшкодування на рахунок потерпілої особи матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення страхового відшкодування на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Судом враховано, що позивачем виконано оскаржуване розпорядження у повному обсязі, що підтверджується повідомленням про виконання розпорядження від 07 листопада 2017 року №3005 та відповідними платіжними дорученнями, однак дана обставина не є підставою для скасування цього розпорядження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем розпорядження "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" від 05 вересня 2017 року №3676.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність свого розпорядження з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ "АСК "ОМЕГА" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному акціонерному товариству "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А; ідентифікаційний код 21626809);

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3; ідентифікаційний код 38062828).

Суддя В.А. Кузьменко