Рішення № 81979481, 22.05.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/667/18

Номер провадження 2/540/100/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року ТОВ «Кешью» звернулося до суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 06.03.2018 між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № ЕL - 5887, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. строком на 30 днів, до 05.04.2018, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,4% на день. Оскільки відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, а тому утворилася заборгованість. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 37568,00 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

31.08.2018 р. від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що подана позовна заява не підлягає задоволенню, покликаючись на укладення договору між нею та позивачем та пояснивши, що нею була заповнена лише заявка про надання позики та працівники ТОВ «Кешью» при видачі кредитних коштів поністю не ознайомили її з умовами кредитування, чим порушили ч.2 ст.12 Закон України «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вважає що умови договору є несправедливими, оскільки відповідальність у вигляді пені передбачена тільки для позичальника та договором установлено непропорційно великий розмір процентів. Також повідомляє про відсутність рахунку в ПАТ «Ощадбанк» на її ім`я, на який позивач нібито перерахував гроші (а.с.46-50).

10.09.2018 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що з відповідачем 06.03.208 року було укладено договір у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та вся необхідна інформація, яку необхідно доводити до відома споживача, розміщена на офіційному сайті позивача та в договорі. Також відповідач неодноразово брала кредити у позивача. Кошти 06.03.2019 року були перераховані на картковий рахунок відповідача в ПАТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_1 . У встановлений сторонами строк та по теперішній час відповідач не виконала зобов`язання та суму позики не повернула, а тому просить задовольнити заявлені позовні вимоги (а.с.51-54).

Додатково повідомив, що 26.03.2018 року, код авторизації 352058, ТОВ «Кешью» після підписання договору було перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 8000,00 грн (а.с.67).

У судове засідання представник позивача не з`явився, натомість направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти заочного рішення не заперечує (а.с.95).

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.110,121).

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та дослідивши матеріали справи і надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 06.03.2018 року між ТОВ «Кешью» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № EL-5887, на суму кредиту у розмірі 8000,00 грн., з процентною ставкою за користування кредитом 1,4 % в день від суми виданного кредиту, з річною відсотковою ставкою 511%, на строк 30 днів, тобто до 05.04.2018 р. (а.с.5), що відповідачем не заперечується.

За умовами договору (пп.1.5,2.3) позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту кредитодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитодавцем вищевказаних коштів, на банківський рахунок позичальника зазначену ним при заповненні заявки на сайті кредитодавця (а.с.5).

Згідно пп.3.2.1,3.2.2,3.2.3 кредитодавець зобов ' язаний надавати позичальнику кредит в порядку і на умовах, визначених договором та правилами надання грошей у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, прийняти від позичальника виконання зобовязань за договором на умовах тав порядку, визначених договором, здійснювати безспірне списання грошових коштів з банківського рахунку.вказаного позичальником, для повного погашення заборгованості, на що позичальник надає свою беззаперечну згоду (а.с.6).

Пунктами 4.2.1,4.2.2 позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором, а також пеню у випадку виникнення прострочення за виконання зобовязань по договору, дотримуватись строків виконання зобовязань передбачених договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до умов договору (а.с.6).

Відповідно до п.5.2 Договору зазначено, що у випадку прострочення строку повернення кредиту позичальник сплачує за кожний день повернення кредиту пеню від суми залишку кредиту у розмірі 3,6% (а.с.6).

Правовідносини у даній цивільній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до положень статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У п.8.1 договору кредиту відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

Таким чином, суд вважає, що між ТОВ «Кешью» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася.

Суд доходить висновку про те, що договір позики було укладено та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Також суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів надання їй кредитних коштів, оскільки згідно з банківською випискою, наданою ПАТ «Ощадбанк» (а.с.125-135) 06.03.2019 року на рахунок ОСОБА_1 поступили кошти в сумі 8000,00 грн, код авторизації 352058 (а.с.134), що збігається з кодом, зазначеним позивачем (а.с.67).

Так, із наданого позивачем графіку розрахунків убачається, що сукупна вартість кредиту скошлає 11360,00 грн та включає в себе: проценти за користування кредитом 42% від суми кредиту в розмірі 3360,00 грн та суму кредиту в розмірі 8000,00 грн, термін платежу – 05.04.2018 року (а.с.8).

Вказана заборгованість на думку суду є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас, розглядаючи вимогу про стягнення пені в сумі 26208,00 грн, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 10/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості по сплаті пені в розмірі 26208,00 грн, нарахованої після спливу строку дії договору, суд приходить до висновку про відмову в стягненні вказаної суми.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в установлені договором строки, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з чим з відповідачана користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором EL-5887 від 06.03.2018 р., яка виникла станом на 31.07.2018 року р. у розмірі 11360,00 грн., що включає: тіло кредиту – 8000,00 грн, заборгованість за відсотками – 3360,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 509,00 грн

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью» заборгованість за кредитним договором у сумі 11360,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью» судовий збір в розмірі 509,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью», місце знаходження: м. Харків, вул. Чичибабіна,7-а, оф.42, код ЄДРПОУ 40885016.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Гірник Донецької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 15.02.2011 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя С.М.Косик