Ухвала суду № 81979476, 27.05.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/474/19

Номер провадження 1-в/540/77/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Сошина В.В.,

представника Машівської ВК-9 Сергеєва О.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка заяву засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , Республіки Молдова громадянина Республіки Молдови, освіта середня професійна, раніше не судимого,

про умовно-дострокове звільнення,

в с т а н о в и в :

у травні 2019 року до суду надійшла заява засудженого, яка обґрунтована тим, що він вироком Чемеревецького районного суду Хмельницької області від 22.12.2017 р., скасованого вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 12.11.2018р. засуджений за ч.3 ст.286 КК України до 9 р. позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 р. На підставі ст. 72 ч.5 КК України зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 12.10.2016р. по 20.06.2017р., а також з 23.12.17 по 12.11.2018р. з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. За ухвалою Машівського районного суду від 21.03.2019 року згідно ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017р. по 22.12.2017р. з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Зазначає, що станом на 12 березня 2019 року відбув Ѕ строку основного покарання, але комісією Машівської ВК-9 було відмовлено в поданні матеріалів до суду, хоча він вважає, що довів своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні засуджений заяву підтримав та просив її задовольнити, оскільки довів своє виправлення, так як працює на добровільних засадах в Машівській ВК-9, був заохочений шляхом оголошення подяки, офіційно не працевлаштований з незалежних від нього причини, оскільки є громадянином іншої держави. Вину у вчиненому не визнає та вирок вважає несправедливим, оскільки вважає суд був несправедливим, так як йому було відмовлено в задоволенні ряду клопотань. Крім цього, він рухався зі швидкістю 50 км/год., а тому вважає, що такі наслідки при цій швидкості не могли настати. В даний час розглядається ряд позовів до нього.

Представник Машівської ВК-9 заяву підтримав та просив її задовольнити, охарактеризував засудженого виключно з позитивної сторони, він постійно залучається до виконання робіт по благоустрою, не відмовляється від роботи, чемний з персоналом та іншими засудженими. Водночас він не може бути офіційно працевлаштований у зв`язку з відсутністю ІПН, а на запит про його отримання було відмовлено.

Прокурор вважає заяву засудженого передчасною, і хоча він дійсно з урахуванням ст. 72 ч.5 КК України відбув Ѕ строку основного покарання, за час відбування покарання вчинив незначне порушення, у зв`язку з чим з ним проведена бесіда, не працює можливо дійсно з об`єктивних причин, водночас сумлінне ставлення до праці не доведено, оскільки він в Машівській ВК-9 знаходиться відносно недавно, крім того, вину не визнав, а тому мета покарання не досягнута.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви засудженого слід відмовити.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 12 жовтня 2016 року, кінцевий строк 12 вересня 2023 року.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Як видно з матеріалів справи, засуджений 16.01.2019р. прибув для відбування покарання до Машівської ВК-9, 04.02.2019р. написав заяву про зарахування до складу самодіяльних організацій (а.о.с.26 т.2).

Згідно рішення комісії Машівської ВК-9 від 10.04.2019р. засудженому було відмовлено в поданні матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення, як такому, що не довів своє виправлення (а.о.с.123 т.2).

Згідно опитувального аркушу про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, дата настання пільги 12.03.2019р., керівники частин та служби висловилися, що таке рішення є передчасним, лише провідний психолог зазначив, що заслуговує, а інспектор з групи по контролю за виконанням судових рішень висловилася негативно (а.о.с.117 т.2). З долученої характеристики від 08.04.2019р. вбачається, що засуджений в цілому характеризується позитивно, дбайливо ставиться до майна, приймає участь у виконанні робіт з самообслуговування, вбачає суспільну необхідність у їх виконанні, дотримується правомірних відносин та ввічливого ставлення з персоналом, провину в скоєному злочині визнає, вирок вважає справедливим (хоча з долученої до справи характеристики видно, що він вину не визнає та вирок вважає несправедливим - а.с. 8-9), виконавчі листи не надходили (а.с. 118-119 т.2), заохочень та стягнень не має (а.о.с. 120 т.2), не працює (а.с. 121 т.2).

Водночас, за час відбування покарання засуджений допустив незначне порушення, зокрема 30.01.2019р. запізнився на перевірку так як не знав точного часу (а.о.с. 29-31 т.2), і хоча рішення за результатами проступку відсутнє, але в судовому засіданні представник ВК зазначив, що з засуджений було проведено бесіду, до дисциплінарної відповідальності він не притягувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

В судовому засіданні встановлено, що засуджений залучається для виконання робіт по благоустрою, добросовісно виконує доручену роботу, у зв`язку з чим 28.04.2019р. до нього було застосоване заохочення у вигляді подяки (а.о.с. 127 т.2), водночас офіційно не працевлаштований з незалежних від нього причин.

Крім цього, Машівська ВК-9 направила довідку про те, що вакантні посади відсутні, а тому працевлаштувати ОСОБА_1 немає можливості (а.с. 11).

Разом з тим, відповідно до роз`яснення, яке міститься в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» про те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Відповідно до статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Відповідно до п. 17 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Даючи оцінку доказам у справі, суд враховує, що хоча засуджений і залучений до суспільно-корисної праці за що отримав заохочення, і з незалежних від нього причин не може бути працевлаштований у Машівській ВК-9, але вважає, що в поведінці засудженого не відбулося позитивних змін достатніх для застосування умовно-дострокового звільнення, оскільки він вину у вчиненому злочині не визнав до цього часу, покарання вважає несправедливим, жодних дій на відшкодування хоча б якої-небудь шкоди потерпілим не вчинив, цивільні позови розглядаються по даний час, при цьому суд враховує, що хоча засуджений і відбув встановлену законом частину строку покарання для застосування умовно-дострокового звільнення, але процес виправлення засудженого на даний час не досяг тієї стадії, коли покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, оскільки засуджений ще має досить значний термін невідбутого покарання та ще не довів своєю поведінкою, що став на шлях виправлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви засудженого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.В.Кравець