Рішення № 81977392, 16.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001578

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

за участю:

представника позивача Якимів Ю.В.,

представника відповідача Іванейко Я.Я.,

представник третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепромсанекологія» до Головного управління ДФС у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області, про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепромсанекологія» до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд:

-визнати дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо черговості зарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та самостійної зміни призначення платежу, яке платник податку зазначив у платіжних документах по ВП «Західвуглепромсанекологія» ДП «Львіввугілля» за період з 01.06.2018 по 01.02.2019 протиправними;

-зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області зарахувати сплату Відокремленим підрозділом «Управління «Західвуглепромсанекологія» ДП «Львіввугілля» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ВП «Західвуглепромсанекологія» ДП «Львіввугілля» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з червня 2018 по січень 2019 включно, відповідно до призначення платежу у платіжних дорученнях.

Позивач на обгрунтування позовних вимог посилається на наступне. На виконання Закону України (далі – ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), ним своєчасно та в повному обсязі здійснюється сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування (далі єдиний внесок), відповідно до сум нарахованої заробітньої плати. Відповідно до довідки виданої Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області Управлінням обслуговування громадян Червоноградським відділом обслуговування громадян (сервісний центр), станом на 25.03.2019, єдиний внесок сплачений позивачем зараховано включно по травень 2018. Дії відповідача, щодо незарахування сплати єдиного внеску включно по січень 2019, а лише по травень 2018, позивач вважає протиправними і звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівської області та призначено підготовче засідання.

03.05.2019 судом отримано пояснення третьої особи. У поясненнях зазначено наступне. Відповідно до ст.12-1 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством.

Дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією. Таким чином, вищезгаданий закон є спеціальним законом, який встановлює порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків податковий борг позивача по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на 01.01.2019, становив 556 608, 50 грн. Відтак, відповідно до ч.6, ст..125 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплата позивачем єдиного внеску погашає суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку черговості їх виникнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа участь представника у судовому засіданні не забезпечила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

16.05.2019 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Зокрема, як встановлено судом з наявних у матеріалах справи письмових доказів, позивач є страхувальником в розумінні ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та платником єдиного внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це не консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно до п. 7 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з ч.10 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.6 ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів і пені, у порядку календарної черговості.

Суд зважає на покликання позивача на Довідку про нарахування та сплату єдиного соціального внеску по ВП «Управлінню «Західвуглепромсан екологія» ДП «Львіввугілля» та лист №1236/05-74 від 25.03.2019, проте вказані аргументи не впливають на порядок зарахування поточних платежів до бюджету.

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд звертає увагу на таке, що відповідно до наявної у матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків, станом на 01.01.2019 у позивача була заборгованість по сплаті єдиного внеску.

Зазначена вище норма регламентує порядок зарахування коштів, які надходять із сплати єдиного внеску в календарній черговості їх виникнення, отже відповідачем правомірно зараховано такі в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені в порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем підтверджено правомірність календарного зарахування сплачених позивачем платежів єдиного соціального внеску, відтак позовні вимоги є небгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову – не передбачено.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепромсанекологія» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул.Бічна Промилсова, 33, код ЄДРПОУ 32323256) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області (79016, м. Львів, вул.. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.05.2019р.

Суддя В.М. Сакалош