Рішення № 81968567, 02.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2019 року № 320/1565/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії ОСОБА_1 , інваліду 1 групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області надати довіку про нарахування та суму заборгованості пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011 з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011 - з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум;

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області стосовно виконавчого провадження та виконання постанов Іванківського районного суду Київської області від 15.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011, щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виконати постанови Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011, щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 у справі 2-а-628/2010, яка набрала законної сили 19.12.2011 було, зокрема, зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" основної пенсії із розрахунку 10-ми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 20.04.2010 з урахуванням вже виплачених сум. Також, позивач зазначив, що постановою Іванківського районного суду Київської області від 25.11.2010 у справі 2-а-629/2010, яка набрала законної сили 12.01.2012 було, зокрема, зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату пенсії та доплат до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до пенсії в розмірі 2 мінімальних заробітних плат з 20.04.2010. Постановою Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 у справі 2-а-4466/2011 з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2013 зобов`язано пенсійний орган зробити перерахунок пенсії та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум і зміни розміру прожиткового мінімуму відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р. №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": ОСОБА_1 - з 01.11.2010 як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1986 року в розмірі яка передбачає збільшення державної основної пенсії в 3,5 рази перерахованої за статтею 54 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 22 липня 2011 року включно.

Так, позивач пояснює, що пенсійним органом виконувались зазначені рішення суду, однак у листопаді 2011 року, з не зрозумілих йому причин, пенсія була нарахована у значно нижчому розмірі. На підставі викладеного, позивач вважає, що пенсійним органом, починаючи з 01.11.2011, неправомірно здійснюється розрахунок його пенсії, ніж визначено вказаними рішеннями суду.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що 19.06.2011 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що у 2011 році положення, зокрема, ст. ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться у законах України про Державний бюджет України в наступних роках.

На виконання вимог вищезазначених Законів, Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 та від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2012.

Отже, виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, у період дії постанов №745 та №1210 здійснюються у розмірах, визначених цими нормативними актами. У зв`язку з цим, на думку представника відповідача, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

Відповідач, - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням від 28.04.2005 серії НОМЕР_1 та вкладкою до вказаного посвідчення №651614с.

Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК Обласної спеціалізованої МСЕК серії КИО-І №249700 від 16.11.2005 позивачу з 25.10.2005 довічно встановлено першу групу інвалідності та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач перебуває на обліку в Вишгородському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначену їй згідно зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 у справі 2-а-628/2010, зокрема, зобов`язано УПФУ в Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" основної пенсії із розрахунку 10-ми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 20.04.2010 з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 постанову Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 у справі 2-а-628/2010 залишено без змін.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 25.11.2010 у справі 2-а-629/2010, зокрема, зобов`язано УПФУ в Іванківському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії та доплат до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком та ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до пенсії в розмірі 2 мінімальних заробітних плат з 20.04.2010.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 постанову Іванківського районного суду Київської області від 25.11.2010 у справі 2-а-629/2010 залишено без змін.

Також, постановою Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 у справі 2-а-4466/2011 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок пенсії та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум і зміни розміру прожиткового мінімуму відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р. №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": ОСОБА_1 - з 01.11.2010 року як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1986 року в розмірі яка передбачає збільшення державної основної пенсії в 3,5 рази перерахованої за статтею 54 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2013 постанову Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 у справі 2-а-4466/2011 змінено, доповнивши абзац третій, четвертий і п`ятий її резолютивної частини словосполученням "по 22 липня 2011 року включно". В решті постанову Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 у справі 2-а-4466/2011 залишено без змін.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, вищезазначені рішення суду виконувалось пенсійним органом до листопада 2011 року.

20 лютого 2019 року позивач звернувся до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просив поновити виплати пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011 та надати довідку по заборгованості виплати пенсії.

Розглянувши заяву позивача, пенсійний орган листом від 20.02.2019 №10/1-А1 повідомив його, що постанови Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010 виконані, розмір пенсії перерахований, сума доплат становила 94909,99 грн., які була виплачена у квітні 2011 року. Також пенсійний орган повідомив, що постанова Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 у справі 2-а-4466/2011 виконана, розмір пенсії перерахований, сума доплати становила 130875,00 грн., яка була виплачена у червні 2011 року.

Крім того, в даному листі зазначено, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011 прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" доповнено пунктом 4 і установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частину 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, з огляду на що, пенсія позивачу виплачується відповідно до чинного законодавства, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" та №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

30 листопада 2018 року позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою стосовно виконавчого провадження та виконання постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011.

Листом від 19.12.2018 №С-2113/02.2 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомило позивача, що постанови Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010 були внесені до Реєстру рішень виконання яких гарантується державою про що було направлено ОСОБА_1 відповідні повідомлення. Згідно довідок з УПФУ в Іванківському районі Київської області про здійснення нарахування та проведення виплат відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010 управлінням було встановлено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії в повному обсязі, в зв`язку з чим вказані постанови були повернуті на адресу ОСОБА_1 до відома з відповідними повідомленнями. Станом на дату надання інформації, пенсійний орган не надав управлінню відповідного документу щодо здійснення нарахування та проведення виплат ОСОБА_1 у відповідності до постанови Іванківського районного суду Київської області від 28.04.2011 №2-а-466/2011. Також, повідомлено позивачу, що після надходження з пенсійного органу нарахованої ОСОБА_1 суми заборгованості, згідно виконавчого документу №2-а-4466/2011 від 28.04.2011, управлінням буде вирішено питання про передачу даного виконавчого документу для подальшого виконання до казначейської служби.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII у розмірі, визначеному в постановах Іванківського районного суду Київської області від 15.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011, з 01 листопада 2011 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 50 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Разом з цим, 14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.

Отже, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання пункту 7 Закону №3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, положення статей 50, 54 Закону № 796-XII підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону №2857-VI та постанови №745.

У подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 № 4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 справа №21-3696а15 міститься правовий висновок про те, що з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії позивачу має здійснюватись у розмірі, встановленому Законом України від 22.12.2011 №4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Закон №4282-VI був прийнятий пізніше Закону №796-XII, а на виконання Закону №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону №4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон №5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.

Вказана норма Закону №5515-VI також неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз`яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ, передбачено не було.

Лише Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Отже, з 03 серпня 2014 року Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон №719-VII в редакції Закону №1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону №719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.

Отже, в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повинно було нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 . в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а не Порядком.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VIII, п. 63 якого, зокрема розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на наведені обставини та норми закону, починаючи з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2013 року та з 03 серпня 2014 року Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснюючи нарахування та виплату позивачу основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у вказаний період, у розмірі визначеному постановами Кабінету Міністрів України діяло правомірно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 285/4300/14-а; у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №619/2262/17 (пункти 46-52).

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області стосовно виконавчого провадження та виконання постанов Іванківського районного суду Київської області від 15.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011, щодо ОСОБА_1 та зобов`язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виконати постанови Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011, щодо ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

В частині виконання судових рішень щодо погашень заборгованості за пенсійними виплатами ГТУЮ у Київській області керується Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 затвердив (далі - Порядок № 440), з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до п. 1 Порядку № 440, цей порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб`єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Згідно з п. З Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Як убачається з положень, передбачених у п.п. 5-6 Порядку № 440, зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа визначається керівником органу державної виконавчої служби.

Відповідальна особа не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов`язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр) (п. 7 Порядку № 440).

Згідно з п. 8 Порядку № 440 рішення розподіляються в порядку черговості погашення заборгованості та до першої черги відносяться рішення, зокрема, щодо пенсійних виплат.

Згідно з п. 10 Порядку № 440 до повідомлення, яке відповідальна особа надсилає боржнику за його місцезнаходженням (у разі коли боржником є державне підприємство, установа, організація - на адресу центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить боржник), додається копія рішення, за яким він є боржником.

У разі встановлення за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про припинення боржника - юридичної особи таке повідомлення надсилається правонаступнику боржника, а у разі його відсутності відповідному органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника.

Боржник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний протягом семи робочих днів повідомити відповідальній особі про стан виконання рішення (виконання в повному обсязі, часткове виконання, невиконання).

Якщо рішенням зобов`язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику, а у разі припинення боржника - юридичної особи його правонаступнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування та/або виплати боржник, його правонаступник або орган державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов`язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення з наданням відповідного документа про здійснення нарахування та/або виплати на день складення такого документа, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

Згідно з п. 11 Порядку № 440 якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню органу, що його видав, протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання рішення в повному обсязі.

Отже, враховуючи вимоги, наведені у вищевикладених нормах Порядку № 440, суд зазначає, що відповідальними особами управління ДВС забезпечено право позивача шляхом здійснення обліку та інвентаризації рішень суду, поданих позивачем, у повному обсязі, а саме:

- здійснено перевірку за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконання рішення позивача;

- внесено дані про рішення позивача до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за №№ 49289045, 49288943, 57933478;

- надіслано позивачу та пенсійному органу відповідні повідомлення про внесення рішень до Реєстру, у яких також вказана черга задоволення вимог позивача, яка є 1 (першою) та веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру;

- отримано від Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області відповідні довідки, в яких зазначені нараховані та виплачені на користь позивача стягування.

- до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, внесено відмітку про те, що сума боргу виплачена на користь позивача;

- постанови від 25.11.2010 №2а-629/10 та від 14.12.2010 №2а-628/10 повернуто до Іванківського районного суду Київської області;

- копія відповіді Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області направлена позивачу.

Стосовно постанови від 28.0.2011 №2-а-4466/2011 ГТУЮ у Київській області позивачу було роз`яснено, що УПФУ у Іванківському районі Київської області не надано відповідного документу про здійснення нарахування та проведення Андрієвському Л.В. виплат згідно виконавчого документу №2-а-4466/2011 та повідомлено, що після надходження з пенсійного органу нарахованої ОСОБА_1 суми заборгованості по виконавчому документу №2-а-4466/2011, останнім буде вирішено питання про передачу цього документу для подальшого виконання до казначейської служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ГТУЮ у Київській області відсутні будь-які ознаки протиправності та бездіяльності, оскільки відповідальними особами управління вжито усіх заходів, які передбачено Порядком № 440 та спрямованих на реальне, повне і фактичне виконання рішень суду щодо перерахування на користь позивача пенсії, відповідно, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області слід відмовити.

Щодо можливого пропуску позивачем строку звернення до суду передбаченого статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зазначене положення продубльоване також в статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

Таким чином, строк звернення до суду встановлений статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України до даної категорії спорів не застосовується.

Перевіряючи доводи позивача щодо звуження його права на пенсію, розмір якої встановлено судовим рішенням, суд виходить з того, що в абзаці 4 пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року №9-рп/2001, зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов`язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

У абзаці 6 пункту 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Airey проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Kjartan Asmundsson проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

При цьому, період після ухвалення судом рішення, щодо якого, на думку позивача, порушуються його пенсійні права, і з якого, у зв`язку з набранням чинності Закону №3491-VI, органами Пенсійного фонду України проводиться перерахунок пенсій, таких категорій пенсіонерів як позивач, не підпадає під період, щодо якого захищено порушене право позивача і який досліджувався судом при вирішенні спору в листопаді - грудні 2010 року та в квітні 2011 року.

У рішенні "Великода Валентина Ніканорівна проти України" (параграф 21) Європейський суд з прав людини щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19 січня 2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов`язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Arras та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").

У абзаці 10 пункту 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 Конституційний Суд України відзначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

З огляду на зазначене, доводи позивача про те, що відповідач протиправно припинив йому виплату основної та додаткової пенсії у розмірі встановленому судовими рішеннями, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, правових висновках Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та є безпідставними.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність відмови в частині перерахунку пенсії за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог у цій частині, та не були спростовані відповідачем.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви позивача про звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вчинити певні дії, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов`язання вчинити відповідача дії по виплаті пенсії, така заява позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач як особа, постраждала від Чорнобильської катастрофи категорії 1, звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.

Зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 14.12.2010 №2-а-628/2010 та від 25.11.2010 №2-а-629/2010, від 28.04.2011 №2-а-466/2011 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.