Ухвала суду № 81966723, 17.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24448/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі Винник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника Департаменту - начальника управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_4 про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 заступник начальника Департаменту - начальник управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Міщенков В.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні №12018100060001956 від 09.05.2018.

Клопотання обґрунтовує тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060001956, внесеному до ЄРДР 09.05.2018 за фактами заволодіння майном ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2017 між ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» (далі - ТОВ «ВЕК») (ЄДРПОУ 37403140) та ПАТ «Одеський припортовий завод» (далі - ПАТ «ОПЗ») (ЄДРПОУ 00206539) укладено договір № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини. Згідно умов договору ПАТ «ОПЗ» зобов`язується виконати роботи з переробки природного газу на рідкий аміак та карбамід і відвантажити готову продукцію на транспорт, а ТОВ «ВЕК» прийняти і оплатити готову продукцію. Згідно актів виконаних робіт та наданих послуг ПАТ «ОПЗ» у лютому 2018 виготовив з давальницької сировини готову продукцію у обсязі: рідкий аміак у кількості 6 048 тонн, карбамід марки «Б» у кількості 66 357 тонн; у березні 2018 року: рідкий аміак у кількості 8 571 тонн, карбамід марки «Б» у кількості 69 313 тонн; у квітні 2018 року: рідкий аміак у кількості 22 664 тонн, карбамід марки «Б» у кількості 40 277 тонн; у травні 2018 року - 0.

Прокурор в клопотанні зазначив, що за результатами позапланової інвентаризації готової продукції виробленої з давальницької сировини від 08.05.2018 залишок готової продукції виготовленої з давальницької сировини ТОВ «ВЕК» на території ПАТ «ОПЗ» становить: карбамід у біг-бегах 800 кг - 6 543 тонн, карбамід насипом - 33 012, 780 тонн (загалом 39 555,98 тонн), у т.ч. розсип 120,000 тонн, аміаку - 38 217,379 тонн.

З матеріалів провадження вбачається, що у період 26-27.04.2018 ПАТ «ОПЗ» за дорученням ТОВ «ВЕК» відвантажено ТОВ «Рембудавіа» на дві баржі СНКВ-4 та СНКВ-5 карбамід марки «Б» (мінеральні добрива) в кількості 3226 тонн 875 кг на суму 29 041 605 грн (виходячи з вартості, зазначеної у агентському договорі №01-04/18 від 01.04.2018 року).

Також прокурор вказує, що 28.04.2018 зазначений карбамід марки «Б» доставлено буксиром «Ілья Муромець» до ДП «Херсонський морський торговельний порт» (далі - ДП «ХМТП»). При цьому, згідно супровідних документів, а саме: листа директора ТОВ «ВЕК» ОСОБА_1 . від 26.04.2018 № 26/04-18, отримувачем товару визначено ТОВ «Рембудавіа», із яким ТОВ «ВЕК» в особі директора ОСОБА_1 нібито 26.04.2018 уклало договір купівлі-продажу карбаміду у кількості 3500,00 тонн. 28.04.2018 згідно акту передачі ТОВ «ВЕК» в особі директора ОСОБА_1 передано, а ТОВ «Рембудавіа» в особі директора ОСОБА_2 прийнято вантаж - карбамід марки «Б» ДСТУ 7312:2013 у кількості 3 226, 845 тонн загальною вартістю 22 587 915 грн.

08.05.2018 до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся ОСОБА_1 , згідно якої представник ТОВ «Компанія Агроімпекс ЛТД» ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів зазначеними мінеральними добривами у кількості 3200 тонн вартістю 26 000 000 грн., які належать ТОВ «ВЕК».

В клопотанні зазначено, що допитаний потерпілий ОСОБА_1 показав, що будь-яких угод із ТОВ «Рембудавіа» не укладав, супровідних документів на відвантаження товару не підписував. У наданих контрагентам супровідних документах, листах, договорах підписи від імені ОСОБА_1 , на його думку отримані під фізичним та психологічним впливом з боку невстановлених слідством осіб, які його викрали 25.05.2018, або його підпис зроблений факсимільною печаткою.

Також прокурор в клопотанні зазначив, що до органу досудового розслідування неодноразово надходили клопотання з боку ДП «Херсонський морський торговельний порт» про визначення особи, відповідальної за зберігання карбаміду, оскільки підприємство не має можливості зберігати на території порту арештовані мінеральних добрива, та вартість одного дня зберігання зазначеної кількості карбаміду марки «Б» складає 16229, 27 грн. за добу. Аналогічні звернення надходили до органу досудового розслідування від ТОВ «ВЕК».

Виходячи з матеріалів клопотання, проведеними оглядами арештованого майна від 04.10.2018 та 24.01.2019, за участі спеціаліста, заступника начальника ВТК АТ «Одеський припортовий завод» встановлено що умови зберігання карбаміду на території ДП «ХМТП» не відповідають вимогам п.10.2 ДСТУ 7312:2013 «Сечовина (карбамід) - Технічні умови».

Вартість карбаміду марки «Б», на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.01.2019 у справі №757/198/19-к, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та становить 9000 гривень за 1 тонну, що підтверджується копією агентського договору №01-04/18 від 01.04.2018 року. Загальна вартість карбаміду складає 29 041 605 грн.

Відповідно до вищезазначеного, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність передати майно, на яке накладено арешт, а саме товарно-матеріальні цінності у вигляді карбаміду марки «Б», у кількості 3 226,845 тонн, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зважаючи на таке.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити у повному обсязі.

Представник власника майна в судове засідання не викликався, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100060001956, внесеному до ЄРДР 09.05.2018 за фактами заволодіння майном ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 185 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що з метою збереження речових доказів карбамід марки «Б» вагою 3 226, 845 тонн, який був предметом злочинного посягання, рішенням слідчого 01.06.2018 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12018100060001956 від 09.05.2018 на підставі ст. 170 КПК України, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.01.2019 у справі № 757/198/19-к, накладено арешт на майно, що належить на праві власності ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» (код ЄДРПОУ 37403140), а саме товарно-матеріальні цінності у вигляді карбаміду марки «Б», у кількості 3 226,845 тонн, які фактично з квітня 2018 року знаходяться на зберіганні на території ДП «Херсонський морський торговельний порт» за адресою: вул. Ушакова 5, м. Херсон.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується матеріалами клопотання прокурора, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Слідчим в судовому засіданні доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника Департаменту - начальника управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_4 про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні - задовольнити.

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації, у порядку та на умовах, визначених ст.100 КПК України, статтями 1,9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» таке майно: товарно-матеріальні цінності у вигляді карбаміду марки «Б», у кількості 3,226,845 тонн, на яке ухвалою Печерського районного суду міста Києва №757/198/19-к від 04.01.2019 року накладено арешт у кримінальному провадженні № 12018100060001956 від 09.05.2018 року.

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, прийняти та забезпечити управління карбаміду марки «Б», у кількості 3,226, 845 тонн.

Контроль за виконанням Ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12018100060001956 від 09.05.2018 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя І.В. Литвинова