Ухвала суду № 81966682, 16.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24467/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Винник С.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Центрального регіону України Подосінова Павла Андрійовича про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури Центрального регіону України Подосінова П.А. про накладення арешту на майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання представник органу досудового розслідування не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62019100000000283 від 14.03.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку березня 2019 року представник ТОВ «Гепонік» Крайнюкова Т.О. звернулася до відділу митного оформлення № 2 «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці ДФС (далі - ВМО) з метою отримання інформації про порядок, а також перелік документів, необхідних для здійснення митного оформлення пиломатеріалів, власником яких являлося ТОВ «Гепонік», в зоні діяльності вказаного відділу митного оформлення, на що працівники митниці повідомили, що необхідна інформація буде надана телефонним зв`язком компетентним працівником, для чого ними було отримано особистий номер мобільного телефону ОСОБА_1

В клопотанні прокурор зазначає, що 13.03.2019 о 15 год. 49 хв., на особистий номер мобільного телефону ОСОБА_1 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував заступник начальника митного поста «Житомир-центральний» - начальник відділу митного оформлення «Бердичів» Житомирської митниці ДФС України ОСОБА_2 , який будучи обізнаний, про плани ОСОБА_1 здійснювати митне оформлення пиломатеріалів у зоні діяльності відділу митного оформлення «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці ДФС України, вирішив використати своє службове становище з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок ОСОБА_1 та висловив незаконну вимогу останній, щодо необхідності надання йому, ОСОБА_2 , грошових коштів з розрахунку 100 (сто) доларів США за один розмитнений у зоні діяльності ВМО контейнер з пиломатеріалами за не створення ним та підлеглими йому співробітниками ВМО, штучних перешкод під час митного оформлення товарів ТОВ «Гепонік» ОСОБА_1 , а саме невжитті в межах компетенції заходів для виявлення порушень митних правил, уникнення довготривалих митних оглядів з надуманих підстав, проведення додаткових експертиз, витребування необов`язкових документів, уникнення винесення карток відмови у митному оформленні. Разом з цим, в ході зазначеної розмови ОСОБА_2 визначив спосіб одержання ним неправомірної вигоди, а саме щомісячно, з огляду на кількість оформлених ТОВ «Гепонік» контейнерів у ВМО.

Розуміючи, що ОСОБА_2 може бути вчинене умисне створення умов з використанням службового становища, які можуть заподіяти шкоду правам та законним інтересам ОСОБА_1 та ТОВ «Гепонік», представництво інтересів якого вона здійснює, такі дії останнього являються злочинними, будучи свідомою громадянкою, ОСОБА_1 звернулася до правоохоронного органу та у подальшому діяла під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2

В подальшому, в період з 20.03.2019 по 26.03.2019 за попереднім погодженням з ОСОБА_2 , ТОВ «Гепонік» здійснено митне оформлення у зоні діяльності відділу митного оформлення «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці ДФС дев`яти контейнерів з пиломатеріалами.

В матеріалах клопотання прокурор зазначив, що 04.04.2019 о 13 год. 16 хв. перебуваючи неподалік будинку № 37 по вул. Богданівській (Волочаівській) у м. Бердичеві Житомирської області, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на висловлену ним, 13.03.2019, незаконну вимогу, отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 400 (чотириста) доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 04.04.2019 становило 10832 (десять тисяч вісімсот тридцять дві) гривень за не створення ним штучних перешкод під час митного оформлення товарів ТОВ «Гепонік» ОСОБА_1 у березні 2019 року - чотирьох контейнерів з пиломатеріалами, які полягали у не вжитті ОСОБА_2 в межах компетенції заходів для виявлення порушень митних правил, уникнення довготривалих митних оглядів з надуманих підстав, проведення додаткових експертиз, витребування необов`язкових документів, уникнення винесення карток відмови у митному оформленні. В подальшому, в період з 04.04.2019 по 30.04.2019 за попереднім погодженням з ОСОБА_2 , ТОВ «Гепонік» здійснено митне оформлення у зоні діяльності відділу митного оформлення «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці ДФС дев`яти контейнерів з пиломатеріалами.

Слідством встановлено, що ОСОБА_2 , з метою прикриття своєї протиправної діяльності та конспірації своїх злочинних дій, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08 год. 00 хв. 10.05.2019, для отримання ним неправомірної вигоди від ОСОБА_1 , залучив свого сина - ОСОБА_3 , який за вказівкою останнього повинен був отримати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів від ОСОБА_1 , та в подальшому передати ОСОБА_2

В матеріалах клопотання також зазначено, що 10.05.2019 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_2 зателефонувавши з особистого номеру мобільного телефону свого сина ОСОБА_3 , а саме НОМЕР_2 , в ході телефонної розмови, діючи згідно розробленого ним вищевказаного плану щодо конспірації своїх злочинних дій, повідомив ОСОБА_1 , що в подальшому неправомірну вигоду необхідно надавати йому через особу чоловічої статі на ім`я ОСОБА_4 , який насправді являється рідним сином ОСОБА_2 , та з ним узгоджувати дату та час її надання за номером телефону, з якого він телефонує, тобто НОМЕР_2, а з ним, ОСОБА_2 , контактувати лише в разі виникнення питань щодо митного оформлення вантажів.

В подальшому, 11.05.2019 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 , діючи згідно розробленого ОСОБА_2 плану щодо конспірації своїх злочинних дій, та за його вказівкою, будучи обізнаним про злочинні дії останнього, який продовжував діяти з єдиним умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи на території автозаправного комплексу «Socar» № 09/3, що розташовується у м. Житомирі (автодорога «Київ-Чоп» км № 127 + 085 праворуч), на висловлену раніше ОСОБА_2 незаконну вимогу, одержав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 900 (дев`ятсот) доларів США (згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 11.05.2019 становило 23580 (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень) за не створення ОСОБА_2 штучних перешкод під час митного оформлення товарів ТОВ «Гепонік» ОСОБА_1 у квітні 2019 року - дев`яти контейнерів з пиломатеріалами, які полягали у не вжитті в межах компетенції заходів для виявлення порушень митних правил, уникнення довготривалих митних оглядів з надуманих підстав, проведення додаткових експертиз, витребування необов`язкових документів, уникнення винесення карток відмови у митному оформленні.

11.05.2019 ОСОБА_3 у порядку, передбаченому положеннями ст. 208 КПК України, затриманий співробітниками правоохоронних органів.

12.05.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Виходячи з матеріалів клопотання, 11.05.2019 року у м. Житомир на автомобільній парковці біля автозаправної станції «SOCAR» № 09/3 на автодорозі Київ-Чоп проведено огляд місця події за участі ОСОБА_3 У ході вказаного огляду ОСОБА_3 видав наступні предмети і речі, які були вилучені:

- грошові кошти у сумі 900 (дев`ятсот) доларів США, а саме 18 купюр номіналом 50 доларів США з наступними серіями та номерами: EG25368084A, EF11837811A, IA32842449A, IL85217500A, JD62817694A, ML79900304A, JF32199078A, MB81052507A, IB23213260A, IB11301106A, IE36768249A, IL20952417A, JA09879450A, CG16709891A, EL47549537A, IK25070763A, AB47688245C, AK25276434A, які були отримані ним від ОСОБА_1 ;

- мобільний телефон SAMSUNG моделі I9082, чорного кольору

(IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 );

- аркуш паперу з роздрукованими написами «ТОВ Гепонік», «900 $», «100» (у кількості 9 штук) та іншими - 1 шт.

У зв`язку з зазначеним та з метою збереження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей та грошових коштів.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні кримінальному провадженні № 62019100000000283 від 14.03.2019 арешт на майно вилучене у ході огляду місця події у м. Житомир на автомобільній парковці біля автозаправної станції «SOCAR» № 09/3 на автодорозі Київ-Чоп, а саме:

- грошові кошти у сумі 900 (дев`ятсот) доларів США, а саме 18 купюр номіналом 50 доларів США з наступними серіями та номерами: EG25368084A, EF11837811A, IA32842449A, IL85217500A, JD62817694A, ML79900304A, JF32199078A, MB81052507A, IB23213260A, IB11301106A, IE36768249A, IL20952417A, JA09879450A, CG16709891A, EL47549537A, IK25070763A, AB47688245C, AK25276434A, які були отримані ним від ОСОБА_1 ;

- мобільний телефон SAMSUNG моделі I9082, чорного кольору

(IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 );

- аркуш паперу з роздрукованими написами «ТОВ Гепонік», «900 $», «100» (у кількості 9 штук) та іншими - 1 шт.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова