Ухвала суду № 81963743, 21.05.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1324/18

Провадження № 1-кп/635/594/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.

за участю прокурора - Сіренка О.А.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_1 – Баринова Г.М.,

представника потерпілої ОСОБА_3 І.О.– Статівка О.Є.,

захисника – Боденка Д.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_4 .,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України надійшов від першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №6 радника юстиції Хлистова О.

Під час підготовчого засідання захисником обвинуваченої заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України з наступних підстав. Так, в порушення вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК України обвинувальний акт, переданий до суду, не містить розписки підозрюваної та розписки захисника підозрюваної – адвоката Трофімова В.А. – про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, долучені прокурором копії накладної, опису, фіскального чеку та диск з відеозаписом не підтверджують факт отримання ОСОБА_4 обвинувального акту та не є розпискою про його отримання в розумінні КПК України. Оголошення обвинувального акту прокурором на робочому місці Павлової О.О. було проведено з порушенням вимог глави 11 КПК України щодо порядку виклику слідчим, прокурором, та у відсутності захисника Павлової О.О., хоча остання неодноразово наголошувала на тому, що їй потрібен адвокат. Прокурором не надано доказів, які б свідчили про належне повідомлення ОСОБА_4 та її захисника про явку до прокурора для вручення обвинувального акту. Отже, неповідомлення підозрюваної ОСОБА_4 та її адвоката про наміри прокурора щодо вручення обвинувального акта, а також спроба прокурора вручити обвинувальний акт без участі захисника є грубим порушенням права ОСОБА_4 на захист та, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, є безумовною підставою для повернення акта прокурору. Крім того, обвинувальний акт не містить посилання на те, в чому саме обвинувачується ОСОБА_4 , а вказано лише про повідомлення про підозру та кваліфікацію дій, тобто відсутнє формулювання обвинувачення, що не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України. Захисник вважає, що зазначені обставини порушують право ОСОБА_4 на захист, не дають можливості визначити межі судового розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Обвинувачена у підготовчому засіданні підтримала клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

У підготовчому засіданні прокурор зазначив, що відсутні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.2 ст. 314 КПК України, перешкод для призначення судового розгляду немає, підсудність розгляду справи визначена правильно, оскільки кримінальне правопорушення вчинено на території Харківського району Харківської області, просив призначити справу до судового розгляду. Також зазначив, що ОСОБА_4 відмовилась від отримання обвинувального акту, а тому обвинувальний акт був вручений їй за місцем роботи 6 вересня 2018 року, що підтверджується відеозаписом, захиснику обвинувальний акт не вручався, оскільки останній повідомив про припинення здійснення захисту ОСОБА_4

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представники потерпілих Баринов Г.М., Статівка О.Є. вважали можливим призначити справу до судового розгляду та заперечували проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

За змістом ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду. Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставиною, яка підлягає доказуванню в кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , остання являлась приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області (свідоцтво № 3144) та вчинила ряд дій щодо посідчення договору купівлі –продажу квартири АДРЕСА_1 . Будь-яких відомостей щодо визначення місця вчинення злочину в розумінні кримінального закону обвинувальний акт не містить, оскільки відсутнє зазначення місця, де фактично відбулось вчинення злочину. Жодних даних щодо неможливості встановлення місця вчинення злочину прокурором не зазначено.

Враховуючи доводи прокурора щодо направлення даного кримінального провадження до Харківського районного суду Харківської області за місцем вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з відсутністю в обвинувальному акті місця вчинення злочину суд позбавлений можливості прийняти в підготовчому судовому засіданні рішення щодо підсудності кримінального провадження відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.314 КПК України.

Обвинувальний акт містить неконкретне формулювання обвинувачення в частині зазначення мети вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо отримання неправомірної вигоди. Так, в акті зазначено про отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в вигляді грошових коштів в сумі 6280 гривень, але не зазначено конкретного призначення зазначеного платежу (обов`язкові платежі при оформленні правочину, оплата послуг нотаріуса за оформлення договору, оплата послуг нотаріуса за реєстрацію договору в реєстрі, інші не передбачені законом платежі).

Отже, формулювання обвинувачення не містить викладення фактичних обставин, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Ч.4 ст. 291 КПК України містить імперативну вказівку на перелік додатків до обвинувального акту, одним з яких є розписка підозрюваного про отримання його копії та копії реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому обов`язок вручення копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування разом із направленням обвинувального акту до суду покладається на прокурора.

До обвинувального акта у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 додані копія накладної, копія опису вкладення та фіскальний чек про поштове відправлення 06.09.2018 на адресу місця проживання ОСОБА_4 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Однак до даного обвинувального акту прокурором не долучено та не надано в підготовчому судовому засіданні зворотнього поштового повідомлення про отримання або про відмову в отриманні вказаного поштового відправлення адресатом.

Відеозапис, який міститься на доданому до обвинувального акту диску, містить відомості щодо оголошення прокурором змісту обвинувального акту підозрюваній ОСОБА_4 за місцем її роботи, що не передбачено положеннями КПК України. В той же час, як вбачається з зазначеного відеозапису, під час оголошення обвинувального акту ОСОБА_4 вимагала присутності захисника, що було залишено прокурором поза увагою.

Вручення прокурором копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному передбачено ст. 293 КПК України, а тому в розумінні положень КПК України є процесуальною дією.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій.

Відомостей щодо виклику підозрюваної та захисника прокурором для вручення копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування, та відповідно відмови ОСОБА_4 від явки до прокурора та отримання зазначених документів, що стало підставою для оголошення обвинувального акту за місцем роботи підозрюваної, до обвинувального акту не додано та прокурором в судовому засіданні не надано.

Крім того, прокурором не виконаний передбачений ст.293 КПК України обов`язок вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику. Надані до обвинувального акту матеріали не містять відомостей щодо неможливості вручення таких копій захиснику одночасно зі спробою вручення копій підозрюваній ОСОБА_4 6 вересня 2018 року. До обвинувального акту додана лише заява захисника Трофімова В.А. від 12 вересня 2018 року про припинення захисту Павлової ОСОБА_5 ., але передбачені законом підстави для припинення захисту прокурором не перевірені, що є безумовним порушенням права підозрюваної на захист під час вчинення процесуальної дії – вручення копії обвинувального акту та копії матеріалів досудового розслідування 6 вересня 2018 року.

Всі ці обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому у даному випадку суд погоджується з доводами захисника про те, що обвинувачена буде позбавлена можливості належним чином підготуватися до захисту в судовому засіданні, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України та виконання вимог КПК України з дотриманням права підозрюваного на захист.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220780000078 від 01 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України – повернути прокурору.

Ухвала суду протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст судового рішення у формі хвали складено 24 травня 2019 року.

Суддя Т.В.Бобко