Ухвала суду № 81960016, 24.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.05.2019 Справа № 554/4124/19

Єдиний унікальний номер 554/4124/18

Провадження №1-кс/554/7606/2019

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г., за участю прокурора Куцака В.А., слідчого Войтанніка Є.В.,підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Бессарабова О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області підполковника юстиції Войтанніка Євгена Володимировича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019170690000009 від 14.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого старшим юрисконсультом ТОВ «Нафтогазрозвідка», маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

24.05.2019 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого вказував, що ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також їх незаконному збуті, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України, які вчинені ним при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканці м. Полтави ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у невстановлений слідством, на сьогоднішній день, час та спосіб, діючи умисно, всупереч вимогам

п. 2 Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2001 № 1450, та Указу Президента України «Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку» від 13.04.2001 р. № 256, не будучи представником центральних органів виконавчої влади, розвідувальних органів, підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародних правоохоронних організацій, спеціальних служб та правоохоронних органів іноземних держав, придбали у власність технічні пристрої – спеціальні технічні засоби негласного отримання аудіо, - відео інформації у вигляді кулькової ручки із золотистими вставками та прямокутного предмету чорного кольору з випуклістю в формі ґудзика.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 12.05.2019 близько 11 год. 12 хв., перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 63А, усвідомлюючи призначення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, їх технічні характеристики та будучи обізнаними про наявність на території України заборони на їх придбання і збут, а також наслідків від вказаної діяльності у вигляді кримінальної відповідальності, всупереч вимогам п. 2 Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2001 № 1450, та Указу Президента України «Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку» від 13.04.2001 р. № 256, не будучи представником центральних органів виконавчої влади, розвідувальних органів, підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародних правоохоронних організацій, спеціальних служб та правоохоронних органів іноземних держав, діючи за попередньою змовою групою осіб передали в оренду громадянину України ОСОБА_3 спеціальні технічні засоби негласного отримання аудіо, - відео інформації у вигляді кулькової ручки із золотистими вставками та прямокутного предмету чорного кольору з випуклістю в формі ґудзика, при цьому пояснивши та продемонструвавши спосіб їх використання.

Цього ж дня ОСОБА_3 добровільно видав працівникам правоохоронних органів вказані спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Згідно висновку експерта № 31 від 17.05.2019, надана на дослідження кулькова ручка із золотистими вставками являє собою відео-аудіо записуючий пристрій призначений для отримання, а також реєстрації та накопичення фото, відео-аудіо інформації на зовнішньому носії, а наданий на дослідження прямокутний предмет чорного кольору з випуклістю в формі ґудзика, на якому містяться резинові кнопки з карткою пам`яті всередині, яка містить написи «Kingston 16GB Micro SD HC 4 SDC4/16GB 31418-008.A00LF TAIWAN», являє собою відеозаписуючий пристрій, призначений для отримання, а також реєстрації та накопичення фото, відео-аудіо інформації на зовнішньому носії.

Вказані технічні пристрої відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання аудіо, - відео інформації.

В подальшому, 22.05.2019 близько 8 години ранку ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , перебуваючи в автомобілі ОСОБА_3 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , з метою особистого незаконного збагачення, всупереч вимогам п. 2 Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2001 № 1450, та Указу Президента України «Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку» від 13.04.2001р. № 256, не будучи представником центральних органів виконавчої влади, розвідувальних органів, підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародних правоохоронних організацій, спеціальних служб та правоохоронних органів іноземних держав, збув спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації у вигляді кулькової ручки із золотистими вставками та прямокутного предмету чорного кольору з випуклістю в формі ґудзика та отримав незаконну грошову винагороду від ОСОБА_3 , за оренду зазначених технічних пристроїв, у розмірі 7 тис. грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , здійснив незаконне придбання та збут, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації - у вигляді кулькової ручки із золотистими вставками та прямокутного предмету чорного кольору з випуклістю в формі ґудзика, тобто вчинивкримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.359 КК України.

22.05.2019 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано військовою прокуратурою Полтавського гарнізону, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України.

22.05.2018 громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтава, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , старшому юрисконсульту ТОВ «Нафтогазрозвідка», одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимому, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст. 359 КК України.

Допитаний 22.05.2019 в якості підозрюваного ОСОБА_1 скористався своїми правами під час досудового розслідування, та відмовився давати покази у вказаному кримінальному провадженні.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: - повідомленням відділу БКОЗ УСБУ в Полтавській області про виявлення кримінального правопорушення від 13.03.2019 і причетність ОСОБА_1 до незаконного придбання та збуту, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; заявою та показами свідка ОСОБА_3 про причетність ОСОБА_1 до незаконних дій з спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації; протоколом добровільної видачі від 12.05.2019 ОСОБА_3 предметів, отриманих від ОСОБА_1 ; висновком експерта №31 від 17.05.2019 про належність предметів, отриманих ОСОБА_3 від ОСОБА_1 , до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; обшуком автомобіля марки «JeepGrandcherokee», д.н.з. НОМЕР_1 від 22.05.2019, яким зафіксовано вилучення СТЗНОІ, отриманих ОСОБА_3 від ОСОБА_1 та грошових коштів за їх користування; іншими матеріалами в їх сукупності.

Вказана підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України є обґрунтованою за сукупністю встановлених даних, а також із урахуванням беззаперечно встановленого факту незаконного придбання та збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ОСОБА_3 .

Крім того, у рішенні «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 Європейський суд з прав людини наголошує, що необхідною умовою законності тримання під вартою є незмінна наявність обґрунтованої підозри, що заарештований вчинив злочин.

При визначенні обґрунтованості підозри необхідно ураховувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального переслідування (як зазначено у справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994).

Також у слідства є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 , як колишній працівник правоохоронного органу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_3 , який отримав від нього СТЗНОІ в користування на платній основі та інших свідків, шляхом погроз або вмовлянь, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань, під час досудового розслідування та розгляду справи у суді, тим більше у зв`язку із тим, що досудове розслідування та збирання доказів ще триває.

Крім цього є ризик, що перебуваючи на волі, підозрюваний

ОСОБА_1 , який є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, може залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі району, області, України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання.

Слід звернути увагу на позицію ЄСПЛ, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення «Ілійков проти Болгарії» від 10.07.2001).

Це може спонукати обвинуваченого переховуватись від суду для чого він має достатньо матеріальних можливостей та з огляду на наявність в Україні непідконтрольних територій (в тому числі це стосується території АР Крим, окремих районів Донецької і Луганської області, в`їзд на які є вільним, але здійснення повноважень правоохоронними органами України на вказаних територіях неможливе).

Водночас ЄСПЛ неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув`язнення. Тривале тримання під вартою може бути виправдане в тому чи іншому випадку тільки тоді, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи («Летєльє проти Франції», «Клоот проти Бельгії», «Мюлер проти Франції»).

Окрім цього, слід врахувати, що ОСОБА_1 є колишнім працівником правоохоронного органу – Служби безпеки України і обізнаний про особливості оперативної та слідчої роботи та може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт) ніж взяття під варту не можливо, у зв`язку з наявністю вказаних ризиків. -особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що це може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків з метою уникнення покарання. -особиста порука – на адресу слідчого відділу та військової прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що окрім вище наведеного негативно характеризує його особистість; -застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу; -домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

При визначенні розміру застави, на ряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, слідчий вважає, що необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При цьому, просив визначити розмір застави, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його адвокат з клопотанням не погодились та просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, обравши запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Аналізуючи пояснення прокурора та слідчого щодо наявних ризиків, долучені до клопотання матеріали, суд не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя констатує, що під час розгляду клопотання прокурор, слідчий не довели наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку, що твердження прокурора про існування цих ризиків є непідтвердженими та передчасними, також такими, що ґрунтуються в своїй переважній більшості на припущеннях.

Відповідно до п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Стороною обвинувачення не доведено всіх зазначених в клопотанні ризиків, а також того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, а також із врахуванням того, що запобігти навіть не доведеним слідчим та прокурором ризикам можливо покладенням судом на підозрюваного певних обов`язків, визначених ч.5 ст. 195 КПК України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 179 КПК України не застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати до нього запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченій залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід є необґрунтований, але вбачаючи наявність вчинення злочину, суддя вважає за можливе обрати більш м`який запобіжний захід – нічний домашній арешт, що на думку суду забезпечить його належну поведінку.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну, утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.

А тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області підполковника юстиції Войтанніка Євгена Володимировича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019170690000009 від 14.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.359 КК України,, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

У обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби а саме з 21 год. 00 хв. до 08 год 00 хв., строком на два місяці, з урахуванням вимог ст. 194 КПК України поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну, утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Запобіжний захід діє по 22 липня 2019 року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій