Рішення № 81957859, 23.05.2019, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 414/1387/19

Провадження № 2-а/414/34/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю секретаря: Водолазської Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Луганській області в особі Кремінського районного відділу УДМС України в Луганській області до громадянина Молдови ОСОБА_1 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, та про примусове видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17 травня 2019 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 19 квітня 2018 року Кремінським РВ УДМС у Луганській області було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навмисно продовжує порушувати правила перебування на території України та ухиляється від виїзду за межі України.

У зв`язку з чим, з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 19 квітня 2018 року Кремінським РВ УДМС у Луганській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Молдови ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача покинути територію України у термін до 30 квітня 2018 року. Відповідач із зазначеним рішенням був ознайомлений, від перекладача відмовився, а від виконання самого рішення не відмовлявся, поставивши власний підпис та особисто отримав рішення 19 квітня 2018 року.

Під час прийняття рішення про примусове повернення з України відповідачу було роз`яснено, що у випадку невиконання цього рішення до нього будуть застосовані заходи примусового видворення, що передбачені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Співробітниками Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області 17 травня 2019 року в ході проведення операції під умовною назвою «Мігрант» повторно було виявлено громадянина Молдови ОСОБА_3 та встановлено, що він не виконав рішення УДМС у Луганській області від 19 квітня 2018 року. Тому просить дозволити затримання громадянина Молдови ОСОБА_3 з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, адреса: вул. Лісна,5, с. Розсудів, Ріпкинський район, Чернігівської області) на шість місяців до 17 листопада 2019 року включно; примусово видворити його за межі території України з подальшою забороною в`їзду строком на п`ять років та звернути рішення суду до негайного виконання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що проживає на території України довгий час, одружений, у 2018 році хворів, тому не зміг виконати рішення позивача про примусове повернення за межі України. Крім того, у Молдові у нього нікого з родичів немає.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» /далі - Закон/ документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охороні здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону ( стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято . У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання . Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону контроль за правилами і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.

З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону у разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18- річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України « Про біженців та осіб, які перебувають потребують додаткового або тимчасового захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону ( стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордони України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Позов про примусове видворення не подається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.

Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в`їзд в Україну строком на п`ять років. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення та додається до строку заборони в`їзду в Україну,який особа мала до цього.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону рішення суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політику сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою,яка потребує додаткового захисту в Україні, із заявою про визначення біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в України, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч.5 ст. 30 Закону рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення.

Відповідно до ч.8 ст. 30 Закону положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.»

Статтею 31 Закону визначено перелік обставин, за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму ВАС України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» від 25 червня 2009 року № 1 зі змінами, судам слід мати на увазі, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово видворені з території України лише на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням зазначених суб`єктів владних повноважень з позовною заявою про примусове видворення з України іноземця чи особи без громадянства, якщо вони не виконали у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Докази, які надані до справи, свідчать про наступне.

Згідно копії паспорту (а.с. 16) ОСОБА_2 є громадянином Молдови. У письмових поясненнях від 21 лютого 2018 року (а.с. 17) останній визнав порушення строку тимчасового перебування на території України.

За порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення дозволеного терміну перебування 21 лютого 2018 року Кремінським РВ УДМС відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЛГ 044392 у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с. 18-19). Також ОСОБА_3 ознайомлено з вимогами чинного законодавства України про необхідність виїзду за межі України.

Рішенням Кремінського РВ УДМС від 19 квітня 2018 року (а.с. 22-23) ухвалено про примусове повернення за межі України громадянина Молдови ОСОБА_3 та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 30 квітня 2018 року.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 17 травня 2019 року (а.с. 21) останній пояснив, що після винесення вищевказаного рішення від 19 квітня 2018 року він продовжив незаконно проживати на території України, рішення не виконав.

За порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення дозволеного терміну перебування 17 травня 2019 року Кремінським РВ УДМС відповідача знову було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЛГ 059627 у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с. 25-26).

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні документи на право перебування на території України, відсутнє бажання звернутися до ДМС України про легалізацію свого проживання на території України і він не є особою, на яку розповсюджується Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неможливість виконання рішення позивача про примусове повернення з України у зв`язку з хворобою не заслуговують на увагу, оскільки надані ним медичні документи свідчать про те, що він хворів у січні та березня 2018 року (а.с. 37-38).

Відповідно до п 3 ч. 2 ст.371 КАС України суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. ст.ст. 134, 139, 159-163, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Луганській області в особі Кремінського районного відділу УДМС України в Луганській області до громадянина Молдови ОСОБА_1 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, та про примусове видворення за межі території України – задовольнити.

Затримати громадянина громадянина Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення за межі України, але не більше як на шість місяців.

Примусово видворити громадянина Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Першого апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Ковальов