Вирок № 81956474, 23.05.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/46/19

Провадження 1-кп/480/207/19

ВИРОК

Іменем України

23 травня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ВойнарівськогоМ.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Бойко В.Д.,

прокурора Голуба І.О., Корнієнко Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 42016150410000156, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комінтернівське Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, з загальною середньою освітою, колишнього військовослужбовця призваного у зв`язку із мобілізацією - курсанта навчального батальйону військової частини польова пошта В3416, солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

14.08.2015 року ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації Комінтернівським районним військовим комісаріатом Одеської області. Того ж дня, ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби до військової частини польова пошта В3416.

14.08.2015 року ОСОБА_1 наказом командира військової частини А1890 (польова пошта В3416) №19 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального батальйону вище вказаної військової частини.

Згідно положень ч.1 п.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов`язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з 14.08.2015 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини А1890 (польова пошта В3416) він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку -проходження військової служби.

Згідно вимог п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

25.04.2018 року ОСОБА_1 наказом командира військової частини А1890 (польова пошта В3416) виключено зі списків особового складу, знято зі всіх видів забезпечення та направлено на облік до Комінтернівського військового комісаріату Одеської області.

Відтак, всупереч вищезазначених вимог закону, солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем призваним у зв`язку із мобілізацією та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального батальйону військової частини А1890 (польова пошта В3416), у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 25.08.2015 року близько 08години 00 хвилин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, самовільно залишив розташування військової частини А1890 (польова пошта В3416), яка дислокується за адресою: с.Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області (раніше - с.Ульянівка) та ухилявся від проходження військової служби до 08 години 00 хвилин 25.04.2018 року, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому, з`ясував те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При викладених обставинах, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.4 ст.407 КК України — самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 за місцем проходження військової служби в військовій частині польова пошта В3416 характеризувався негативно. При цьому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, визнав свою вину, щиро каявся у скоєному правопорушенні.

Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , за ч.4 ст.407 КК України йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік та із покладенням виконання обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.М.Войнарівський

23.05.2019