Ухвала суду № 81952608, 24.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.05.2019

Справа № 320/2375/18

Провадження 1-кп/320/177/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строків тримання під вартою

24 травня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

судді - Міщенко Т.М.,

судді - Редько О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

за участю прокурора - Довгань М.А.,

за участю захисника обвинуваченого адвоката Ігнатова Є.Є.,

за участю представника потерпілої ОСОБА_1 . адвоката Тимцясь Р.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016080140002534 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться затверджений обвинувальний акт від 16.01.2018 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289 КК України.

Ухвалою суду запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою було продовжено до двох місяців, а саме до 28.05.2019 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу та обвинуваченому оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не встановлено.

Адвокат обвинуваченого ОСОБА_3 Є. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного захожу його підзахисному ОСОБА_2 , обґрунтовуючи її тим, що пункт (b) ч. 1 ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини дозволяє позбавлення волі у випадку: затримання особи за І) невиконання законного припису суду або 2) для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом. Всі вишепереліченні обставини не відносяться до обвинуваченого, бо він суддівського припису попередньо не порушував, обов`язки на нього не покладались.

Питання допустимості доказів під час обрання запобіжних заходів повинно забезпечити захист особи, її прав і свобод, інтересів суспільства і держави від протиправної діяльності особи, яка підозрюється у скоєнні злочину та також мають забезпечити захист від необгрунтованого обрання запобіжного заходу та незаконного обмеження прав і свобод людини і громадянина. З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п.3.5,6,7ч.1 ст. 184 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 176 КПК України прокурор повинен довести судді, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Фактичною підставою застосування запобіжних заходів є наявність системи належних та допустимих доказів, які вказують: по перше, на вчинення особою злочину та дають підстави для обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування запобіжних заходів, по-друге докази наявності ризиків, які дають підстави вважати судді, що підозрюваний може їх зробити, по-третє, доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам.

У позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» (Заява N 16437/04) від 14 лютого 2008 року зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищевказане рішення у справі "Авшар проти Туреччини". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджень між собою. Суддя в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі, а адвокат в свою чергу повинен спростувати докази, що надаються прокурором. Таких доказів прокурор не надавав, отже сторона захисту не зобовяз`язана їх спростовувати у зв`язку з їх відсутністю.

Сторона захисту просить змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід на підставі наступного.

Так, враховуючи строк перебування під вартою, наявність постійного місця проживання, наявність утриманців (тобто міцність соціальних зв`язків) та хворої матері, а також відсутність будь-яких порушень за час досудового та судового слідства вказує на те, що немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховуватися від правосуддя. Усі речові докази та документи по справі зібрані. Отже відсутні ризики знищення доказів. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає. Конкретних підстав перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином немає.

Виходячи з вищенаведеного, він вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_2 - відсутні.

Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження (зміну) запобіжною заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обгрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

На підставі викладеного, він вважає за необхідне просити суд застосувати запобіжний захід до ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Застосування запобіжного заходу, з одного боку забезпечить необхідний контроль за поведінкою та місцезнаходженням ОСОБА_2 , з другого боку, він надасть можливість доглядати за родичами та повністю реалізувати своє право на захист у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника, та просив змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою домашній арешт.

Представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат Тимцясь Р.А. підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці. У задоволенні клопотання адвоката Ігнатова Є.Є. просив відмовити, оскільки воно є необґрунтованим, та інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст.201 КПК України, підозрюваний/обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист, прав людини і основоположних свобод та, враховуючи думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти продовження тримання під вартою, думку адвоката потерпілої, матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитися у місцях попереднього ув`язнення, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на два місяці.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Ігнатова Є.Є. про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити, оскільки клопотання є необґрунтованим, так як певні обставини на які посилається захисник у клопотанні не підтверджені необхідними доказами.

Керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольського місцевої прокуратури Довгань М.А. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Ігнатова Є.Є. про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на два місяці з 24 травня 2019 року по 23 липня 2019 року (включно).

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Т. М. Міщенко

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Редько