Ухвала суду № 81949421, 22.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2019 року м. Київ № 640/8539/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

ОСОБА_1 доКабінету Міністрів Українипровизнання незаконною та скасування постанови в частині,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування абзацу пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08 2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", а саме абзац: "Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням коригуючи коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2", та Додатків до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", на підставі основного документу, який визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії є Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива".

Відповідно до статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга). У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (частини сьома).

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (частина четверта). Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина п`ята).

Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша). У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга).

Частиною шостою статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; типові справи; оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; перебування іноземців або осіб без громадянства на території України (пункти 1-11).

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (доповнено згідно з Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020 (абзац другий); представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".

Отже, з 01.01.2019 представництво інтересів у справах що не віднесені до категорії незначної складності здійснюється адвокатами.

Позивач оскаржує нормативно-правовий акт, що на думку суду виключає можливість віднесення цього спору до справ незначної категорії. Крім того, позивач не обґрунтував належність позову до справ, визначених частиною п`ятою статті 131-2 Конституції України, разом з тим як убачається з наданих позивачем доказів позивачу призначено адвоката з системи безоплатної вторинної допомоги.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити її від сплати судового збору оскільки вона є малозабезпеченою особою та у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша); суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження обставин викладених в заяві про звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію пенсійного посвідчення, копію довідки від 12.04.2019 №12522-м/ЄВ про суми отриманої пенсії за січень-квітень 2019 року, копію довідки від 11.04.2019 №702 про місце проживання та склад сім`ї.

Отже, для вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору суду необхідно врахувати майновий стан позивача, зокрема річний дохід. Водночас, позивачем не додано доказів щодо її майнового стану з урахуванням вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIIІ з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання погоди проект, що є пов`язаними. Отже, позивачу необхідно сплатити 768,40 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, враховуючи конституційний припис щодо представництва виключно адвокатом прав, інтересів особи в суді та наявності виключення з такого правила, суд дійшов висновку про доцільність залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви адвокату потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка підписана адвокатом та доданням ордеру на підтвердження повноважень на представництво прав, інтересів позивача в суді;

документ про спалту судового збору в розмірі 768,40 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/8539/19), Окружний адміністративний суд міста Києва, код 34414689.

Виправлену позовну заяву з додатками слід подати в кількості примірників для суду та відповідача.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п`яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу п`ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець