Ухвала суду № 81949298, 23.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 травня 2019 року м. Київ № 640/2284/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомАкціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулась до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, з вимогами про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Кручанюк Наталії Леонідівни про закінчення виконавчого провадження №28051151 від 14.08.2013 року.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано пятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду відомості щодо дати отримання оскаржуваної постанови, з наданням доказів на підтвердження такої інформації, та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів.

22.04.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема пояснення щодо строків звернення до суду.

Ознайомившись із викладеними позивачем доводами, наведеними в обґрунтування своєї позиції щодо поновлення строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

В даному випадку предметом оскарження позивачем в судовому порядку є правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження №28051151 від 14.08.2013 року.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України (в редакції на час винесення оскаржуваного рішення) позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Також, відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України у редакції на час звернення з позовом до суду, строк звернення залишився незмінний, а саме, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем 22.04.2019 року через канцелярію суду надано письмові пояснення щодо строків звернення до суду.

У вказаних поясненнях позивач стверджує, що постанова Державного виконавця про закриття виконавчого провадження №28051151 від 14.08.2013 року надійшла на адресу Банку 16.11.2013 року.

Отримавши дану постанову, Банк не був обізнаний, що 10.07.2013 року було відкрито спадкову справу приватним нотаріусом КМНО Лахно Ю.В. Про факт наявності даної спадкової справи Банк дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи №753/7066/13-ц.

25.01.2019 року представник AT «Укрсоцбанк», за твердженням останнього, ознайомився із матеріалами справи №753/7066/13-ц в Дарницькому районному суді м. Києва, де було встановлено, що станом на серпень 2013 року уже було відкрито спадкову справу. Позивач зазначає про те, що саме 25.01.2019 року ним було встановлено, що в 2013 році його права були порушені тим, що державний виконавець провів неналежним чином виконавчі дії для встановлення наявності спадкової справи та спадкоємців, і закрив безпідставно виконавче провадження.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.203 року №753/7066/13-ц, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднене 11.06.2013 року. При цьому, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

Таким чином позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) ще у червні 2013 року.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Крім того, позивач зазначає, що про факт наявності даної спадкової справи Банк дізнався 25.01.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи №753/7066/13-ц.

Однак, в всупереч вказаним твердженням, в ухвалі Києво-Святошинського районного суду від 12.04.2018 року у справі №369/170/18 вказано, що при подачі позову ПАТ «Укрсоцбанк» було подано до суду клопотання про витребування доказів, а саме: про витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. матеріалів спадкової справи № 54713997.

Тобто, позивач був обізнаний про існування спадкової справи ще в квітні 2018 року.

З огляду на вище вказане, суд критично ставиться до викладених позивачем доводів зазначених на підтвердження дотримання строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 04.02.2019 року (направлено через поштове відділення) щодо скасування постанови від 14.08.2013 року, тобто, з пропуском визначеного п.1 ч.2 ст.287 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст.3, 5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська