Рішення № 81946816, 24.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1764/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справі за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Старобільське ОУПФУ), у якому просить суд:

- визнати дії Старобільського ОУПФУ (Новоайдарський відділ) щодо відмови в індексації пенсії протиправними;

- зобов`язати Старобільське ОУПФУ (Новоайдарський відділ) здійснити з 01.03.2019 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 шляхом збільшення на коефіцієнт 1.17 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки, та який враховувався для обчислення пенсії, і становить 5377,90 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 17.02.2018 одержує пенсію за віком, призначену Старобільським ОУПФУ (Новоайдарським відділом) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отримавши пенсію за березень 2019 року, позивач з`ясував, що її індексація відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 не проведена.

26.03.2019 позивач письмово звернувся до Новоайдарського відділу Старобільського ОУПФУ з питання індексації пенсії. У листі-відповіді від 05.04.2019 № 2915/03-10 Старобільське ОУПФУ зазначило, що пенсія перерахунку з 01.03.2019 не підлягає.

Позивач вважає, що це суперечить вимогам діючого законодавства України. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно – правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Стаття 2 Закону визначає пенсії як об`єкт індексації. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У листі від 05.04.2019 № 2915/03-10 відповідач посилається на Порядок проведення індексації пенсій у 2019 році відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, затверджений постановою КМУ від 20.02.2019 № 124, стверджує, що перерахунку підлягають пенсії призначені за зверненнями, які надійшли по 31.12.2018, розмір пенсій по яким обчислено відповідно до статті 27 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсій за матеріалами електронних пенсійних справ – 3764,40 грн. Проте такого висновку ні частина друга статті 42 Закону № 1058, ні постанова КМУ № 124 не містять.

Частина друга статті 42 Закону № 1058 визначає, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсію позивачу призначена у лютому 2018 року відповідно до частина другої статті 40 Закону № 1058, в якій зазначено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. В пункті 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 зазначено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Цей показник у 2018 році становив 5377,90 грн, проти 3764,40 грн у 2017 році. Саме показник 5377,90 грн середньої заробітної плати (доходу) в Україні врахований для обчислення пенсії. В 2019 році коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, затверджений пунктом 2 постанови № 124 і становить 1,17. Він був розрахований відповідно до пункту 4-5 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 як показник зростання споживчих цін та середньої заробітної плати за 2018 рік порівняно з 2017 роком.

Пенсії, призначені в 2018 році, базувалися на показниках середньої заробітної плати за 2016 – 2017 роки і не враховували її зростання в 2018 році, так як і не враховували зростання споживчих цін в 2018 році, а тому згідно з діючим законодавством підлягають індексації. Закон № 1058 не передбачає ніяких обмежень чи винятків щодо індексації пенсій. Інакше пенсії частини пенсіонерів, призначені у 2018 році, можуть бути проіндексовані лише через кілька років, знецінившись при цьому, що суперечить вимогам статті 24 Конституції України про рівні конституційні права і свободи громадян і рівність їх перед законом.

Право людини на соціальні виплати, передбачене законодавством України, включаючи пенсії, відповідно до рішення ЄСПЛ від 07.02.2014 у справі «Пічкур проти України» вважається таким, що породжує майновий інтерес. А відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняється дискримінація громадян за будь-якими ознаками, в тому числі за майновим станом.

На думку позивача, виходячи з норм частини другої статті 42 Закону № 1058, для індексацій пенсій, призначених у 2018 році, саме показник середньої заробітної плати 5377,90 грн повинен збільшуватись на коефіцієнт 1,7 для подальшого індивідуального розрахунку пенсії кожного пенсіонера.

Застосування пункту 5 Порядку № 124, за твердженням позивача, є протизаконним, оскільки зазначеної в постанові КМУ норми «станом на 1 жовтня 2017 року» частина друга статті 42 Закону № 1058 не передбачає. Ухвалюючи таке рішення, КМУ самостійно змінює норму закону, але відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, за змістом конституційних норм КМУ не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону № 1058 зазначено, що цей Закон розроблено відповідно до Конституції та Основ законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058 визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Виходячи з цього, питання індексації пенсії є складовою порядку пенсійного забезпечення і не можуть регулюватися підзаконними актами.

Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Конституційне поняття «Закон України» на відміну від поняття «законодавства України» не підлягає розширеному тлумаченню, це – нормативно – правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Такі зміни до Закону № 1058 щодо індексації пенсії не приймались.

Нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлені законами. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Тому, на думку позивача, до спірних правовідносин щодо індексації пенсії слід застосовувати норми Закону № 1058, які мають вищу юридичну силу.

Ухвалою суду від 24.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

08.05.2019 за вх. № 25717/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 15-16), у якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Старобільському ОУПФУ з 17.02.2018 та отримує пенсію за віком.

26.03.2019 позивач письмово звернувся до управління з заявою щодо індексації його пенсії з 01.03.2019.

Відповідно до статті 42 Закону № 1058 передбачено механізм проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій. Перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31.12.2018, розмір пенсій по яким обчислено відповідно до статті 27 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсій за матеріалами електронних пенсійних справ – 3764,40 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення індексації пенсій у 2019 році.

При призначенні пенсії ОСОБА_1 для обчислення середньомісячного розміру пенсії враховано заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 16.02.2018, середній заробіток (галузь: народне господарство) склав – 5377,90 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 7087,34 грн, з 01.03.2019 змін у розмірі отриманої позивачем пенсії не відбулося, тому відповідно до чинного законодавства України пенсія ОСОБА_1 з 01.03.2019 не підлягає індексації та проведенню перерахунку пенсії.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.05.2019 за вх. № 26613/2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідач, керуючись статтею 42 Закону № 1058, стверджує, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31.12.2018, розмір пенсій по яким обчислено відповідно до статті 27 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсій за матеріалами електронних пенсійних справ – 3764,40 грн. Але такого положення в статті 42 Закону № 1058 взагалі немає. В 2019 році коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати розрахований відповідно до пункту 4-5 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 як показник зростання споживчих цін та середньої заробітної плати за 2018 рік порівняно з 2017 роком і становить 1,17. Ніяких інших умов, винятків чи обмежень щодо індексації пенсії Закон № 1058 не передбачає. Відповідач у відзиві підміняє механізм індексації пенсій, визначений частиною другою статті 42 Закону № 1058, положеннями підзаконних актів, що суперечить вимогам Конституції України і цього Закону. Підзаконні акти, яким є постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, не можуть обмежувати права громадян, які встановлені законами. Дії відповідача суперечать вимогам статті 124 Конституції України та статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк.спр. 95-97, 99), 19.02.2018 звернувся до Новоайдарського відділу Старобільського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком (арк.спр. 93).

Рішенням Старобільського ОУПФУ від 23.02.2018 № 4 «Про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною» встановлено ОСОБА_1 з 17.02.2018 пенсію за особливі заслуги перед Україною за віком. До призначеної йому пенсії встановити надбавку відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» в розмірі 23% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, як особі нагородженої орденом «За мужність» ІІІ ступеня (14.10.1999) (арк.спр. 126).

Протоколом від 23.02.2018 № 159 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 17.02.2018 у розмірі 5082,21 грн (арк.спр. 92).

Згідно із рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 419/3077/18 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського ОУПФУ про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Старобільського ОУПФУ щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 частини періоду навчання в Харківському державному університеті ім. О.М. Горького з 13.06.1980 по 15.09.1980, зобов`язано Старобільське ОУПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 частину періоду навчання в Харківському державному університеті ім. О.М. Горького з 13.06.1980 по 15.09.1980 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням цього стажу з дня її призначення, а саме з 17.02.2018 (арк.спр. 150-155).

23.03.2018 Старобільським ОУПФУ направлено до ГУ ПФУ в Луганській області запит № 2930/03-09 про проведення зустрічної перевірки архівної довідки від 06.02.2018 № 0111-21-31 про навчання позивача (арк.спр. 130).

17.05.2018 до відповідача надійшов від ГУ ПФУ в Луганській області Акт від 04.05.2018 № 1046 перевірки відповідності первинних документів змісту архівної довідки, яка підтверджує період навчання ОСОБА_1 (арк.спр. 131-134).

Розпорядженням Старобільського ОУПФУ від 22.05.2018 № 142415 здійснено перерахунок пенсії позивача через зміну надбавки з 17.02.2018, розмір пенсії – 7073,84 грн (арк.спр. 127).

26.03.2019 за вх. № 1513/53 до Старобільського ОУПФУ надійшла заява ОСОБА_1 щодо індексації пенсії, в якій позивач з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» просив провести з 01.03.2019 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 шляхом збільшення на коефіцієнт 1,17 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 5377,90 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при обчисленні пенсії в 2018 році (арк.спр. 44-47).

Листом від 05.04.2019 № 2915/03-10 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, зазначивши, що постановою КМУ від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення індексації пенсій у 2019 році. Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 передбачено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій. Перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31.12.2018, розмір пенсій по яким обчислено відповідно до статті 27 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсій за матеріалами електронних пенсійних справ – 3 764,40 грн. За матеріалами пенсійної справи при призначенні пенсії для обчислення середньомісячного розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 16.02.2018. Середній заробіток по народному господарству 5377,90 грн. З огляду на зазначене пенсійна справа перерахунку пенсії з 01.03.2019 не підлягає. Розмір пенсії до виплати з 01.12.2018 становить 7 087,34 грн і з 01.03.2019 не змінився (арк.спр. 7).

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282 передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону № 1058.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058 визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, що:

у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17;

у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» визначено Пенсійному фонду України забезпечити:

перерахунок пенсій, зазначених у пункті 2 цієї постанови, з 1 березня 2019 року;

виплату одноразових доплати до пенсії, передбаченої пунктом 3 цієї постанови, одночасно з виплатою пенсії за березень та квітень 2019 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124.

Цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно із положеннями пунктів 2 та 3 Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058 (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсіі, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, з 1 березня 2019 року перерахунок пенсій здійснюється за умов, визначених пунктами 2, 3 та 5 Порядку, а саме - перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року.

Пенсія позивачу призначена з 17.02.2018 відповідно до Закону № 1058, що відповідає вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 Порядку.

Разом з тим, щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019, передбачених пунктом 5 Порядку, суд зазначає таке.

Абзацом другим пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

У відповідності з вимогами абзацу другого пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 позивачем призначено пенсію з 17.02.2018, що не є спірним питанням у даній справі та підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1

Згідно з інформацією Старобільського ОУПФУ від 20.05.2019 № 3812/08-10, наданою суду (арк.спр. 170-172), розрахунок пенсії позивача проведено із загального страхового стажу 42 роки 05 місяців 10 днів. Коефіцієнт страхового стажу розраховано згідно статті 25 Закону № 1058 за формулою Кс=См : (100% х 12), де:

Кс – коефіцієнт страхового стажу;

См – сума місяців страхового стажу.

Коефіцієнт страхового стажу складає: 42 роки 05 місяців = 42 х 12 + 5 = 509 : 1200 = 0,42417.

Коефіцієнт заробітної плати за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається згідно статті 40 Закону № 1058 за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи;

Зв – сума заробітної плати застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до вказаного Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати:

Зс – середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати. Оскільки для обчислення пенсії ОСОБА_1 до розрахунку взято період заробітної плати з 01.07.2000 по 28.02.2018, тобто за 212 місяців, в автоматичному режимі розраховано коефіцієнт заробітної плати за кожний місяць, і сума 212 коефіцієнтів складає 544,70186. Індивідуальний коефіцієнт склав 544,70186 : 212 = 2,56935.

Згідно із абзацом третім пункту 1 статті 40 Закону № 1058 особі, яка звернулась за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

За пенсійною справою ОСОБА_1 автоматизованим способом виключені з розрахунку заробітки за 50 місяців (10 % від загальної кількості місяців страхового стажу – 509) за періоди з 01.01.2011 по 30.06.2013 та з 01.07.2016 по 28.02.2018, що збільшило його індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 2,56935 на 2,92730.

Заробітна плата для обчислення пенсії визначається згідно пункту 2 статті 40 Закону № 1058 за формулою Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп – заробітна плата застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс – середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

За пенсійною справою ОСОБА_1 розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії проведено автоматизованим способом програмним забезпеченням ППВП наступним чином:

Зп = 5 377,90 грн (за 2016, 2017 роки) х 2,92730 = 15 742,73 грн.

Розмір пенсії за віком розраховується у відповідності до статті 27 Закону № 1059 за формулою: П = Зп х Кс, де:

П – розмір пенсії в гривнях;

Зп – заробітна плата застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За пенсійною справою ОСОБА_1 розрахунок проведено наступним чином:

П = 15742,73 грн х 0,42217 = 6 677,59 грн.

Загальний розмір пенсії позивача з 17.02.2018 становить 7 113,19 грн, та складається з:

розміру пенсії за віком (стаття 27 Закону № 1058) – 6 677,59 грн;

доплати за понаднормовий стаж (абзац другий частини першої статті 28 Закону № 1058) за 7 років – 101,64 грн (мінімальний розмір пенсії 1452,00 грн х 7%);

пенсії за особливі заслуги перед Україною – 333,96 грн (мінімальний розмір пенсії 1452,00 грн х 23%).

З 01.12.2018 розмір пенсії позивача становить 7 126,69 грн після перерахунку у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, при призначенні пенсії позивачеві відповідачем у відповідності до абзацу другого пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, в розмірі 5 377,90 грн.

Показники Зс оприлюднюються на сайті Пенсійного фонду України (www.pfu.gov.ua).

При обчисленні пенсій станом на 01.10.2017 застосовувався усереднений показник середньої заробітної плати за 2014 – 2016 роки - 3764,40 грн, і саме з урахуванням цього показника було перераховано всі раніше призначені пенсії з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.03.2019 перерахунку підлягають пенсії, для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року, тобто 3764,40 грн.

Пенсія позивачу призначена у 2018 році, обчислювалася з урахуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн, тому перерахунку з 01.03.2019 не підлягає.

Стосовно посилань позивача на те, що підзаконні акти, видані Кабінетом Міністрів України, не підлягають застосуванню, оскільки норми Конституції України та Закону № 1058 мають вищу юридичну силу, суд зазначає таке.

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначати в межах бюджету Пенсійного фонду розмір, дати та порядку збільшення, передбаченого частиною другою статті 42 Закону № 1058, окремо обумовлюється в статті 42 Закону № 1058.

Тобто, зазначений підзаконний нормативно – правовий акт прийнято Кабінетом Міністрів України на підставі вимог Закону, і прийняття такого акта не суперечить ні нормам Конституції України, ні нормам законодавства про пенсійне забезпечення, станом на теперішній час не визнаний незаконним та нечинним, і підлягає застосуванню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі “Суханов та Ільченко проти України” (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: “перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою” (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету “в інтересах суспільства”. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено “справедливий баланс” між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

В рішенні від 3 червня 2014 року (заява № 43331/12, справа “Великода В.Н. проти України”) Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Отже, в даному випадку статтею 42 Закону № 1058, яка визначає загальні положення щодо індексації та перерахунку пенсій, право визначати порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до цієї статті надано Кабінету Міністрів України, на виконання чого саме Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», і встановлення умов для проведення перерахунку пенсій з 01.03.2019 цим підзаконним нормативно – правовим актом не суперечить правовим позиціям Європейського Суду з прав людини.

З огляду на наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки пенсія ОСОБА_1 не підлягає перерахунку з 01.03.2019 на підставі статті 42 Закону № 1058.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246506) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська