Рішення № 81946707, 16.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2664/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі - Позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати протиправними дії щодо ненадання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасне внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року в розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015;

- стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської Служби України в Луганській області узгоджену суму бюджетного відшкодування за декларацією лютого 2015 року (реєстраційний №9083427011 від 30.04.2015 в сумі 1 676 641,00 грн, яка утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015, на користь ПрАТ «ЛИНІК».

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" має визнану станом на день цього звернення невідшкодовану з бюджету суму з податку на додану вартість, що утворилась за податковий період лютого 2015. Підставою для підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість лютого 2015 року за результатами перевірки платника є довідка № 11/28-05-17/32292929 від 20.05.2015.

Зважаючи на те, що задекларована сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 676 641,00 грн, що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн, що утворилась до 01.02.2015 була узгоджена контролюючим органом, то вона підлягала поверненню платнику.

11.05.2016 ПРаТ "ЛИНІК" звернулось до відповідача із запитом щодо термінів повернення узгодженої суми бюджетної заборгованості з ПДВ листом № 130000/1000000061, на що отримало 22.06.2016 з відповіддю від 14.06.2016 за № 2688/10/28-05-07 якою раніше узгоджена сума викликає сумнів і контролюючому органу потрібен термін для додаткової перевірки. Але стосовно зазначеного податкового періоду висновки Довідки від 20.05.2015 № 11/28-05-17/32292929 скасовані не були, а повторну документальну перевірку задекларованої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року тривалий час не проводилась з невідомих для платника податку причин. Проте, відповідач раніше узгоджену суму бюджетного відшкодування лютого фактично такою не вважає і наполягав на її перегляді шляхом документальної перевірки.

Отже, станом на день подання позову зазначена сума бюджетного відшкодування відображена у інтегрованій картці платника (ІКП) як заборгованість бюджету, а отже є визнаною (узгодженою) контролюючим органом сумою, але не підтвердженою відповідними записами в Реєстрі.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04 жовтня 2018 року (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року зупинено розгляд справи № 1240/2664/18 до набрання чинності судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/7380/15 (а.с. 103-104).

Ухвалою суду від 21 березня 2019 року поновлено провадження у справі № 1240/2664/18. Призначено у справі підготовче засідання на 01 квітня 2019 року (а.с. 111).

01 квітня 2019 року підготовче засідання перенесено на 15 квітня 2019 року (а.с. 132).

15 квітня 2019 року підготовче засідання перенесено на 26 квітня 2019 року (а.с. 157).

26 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 травня 2019 року (а.с. 173-174).

25 вересня 2018 року від представника Відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що на виконання наказу ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» із змінами та доповненнями внесеними наказом ДФС України від 29.12.2017 №884, ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», не відповідає критеріям великих платників податків та підлягає переведення на обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням, та 05.01.2018 передано для подальшого обліку та обслуговування до ГУ ДФС у Луганській області.

Наказом Міністерства фінансів України №1158 від 09.12.2011 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», визначено механізм передачі платника податків від одного контролюючого органу до іншого, а саме відповідно до п.10.14 Наказу №1158, - після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань 1-а інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом. Відповідно до пункту 10.15 Наказу №1158, - контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку.

Відповідно до пункту 10.22 Наказу №1158, - якщо відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу І, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 глави 6 розділу II Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.

Абзацом другим підпункту 2 пункту 10.22. Наказу №1158 передбачено, що контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного / невключеного до Реєстру великих платників податків, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку. На виконання вищезазначеного пункту ЗУ ОВПП ДФС 05.01.2018 року передані матеріали облікової справи платника податків ПрАТ «ЛИНІК» для обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням а саме до ГУ ДФС Луганської області.

07.04.2016 затверджено Наказ Міністерства фінансів України №422 про «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п.1 ч.1 Розділу 11 Наказу №422 від 07.04.2016, - Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку (в нашому випадку ГУ ДФС у Луганській області), надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду (в нашому випадку ОВПП ДФС). В нашому випадку ОВПП ДФС, не має реальної можливості виконати зобов`язання щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (відповідно до пункту 7 Порядку №26), оскільки вже з 05.01.2018 ОВПП ДФС не має доступу до ІКП відповідача на підставі п.1 ч.1 Розділу II Наказу №422 від 07.04.2016.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

12 квітня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 149-151) в обґрунтування якого зазначено, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. У адміністративному позові відсутня вимога позивача до Головного управління щодо порушення ним прав та інтересів позивача та відновлення порушеного права. Окрім того, позивачем не наведено жодного факту та доказів на підтвердження порушень з боку Головного управління прав та інтересів позивача ПРАТ «ЛИНІК». Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, Головне управління вважає, що його необґрунтовано залучено його у якості відповідача, у зв`язку з чим просить суд вирішити питання щодо процесуального статусу Головного управління та виключити його з учасників судового процесу по справі № 1240/2664/18 у якості співвідповідача. Разом з тим, норми КАС України передбачають можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки (ст. 49 КАС України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Оскільки рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки відповідного органу Казначейства в частині перерахування коштів з бюджетного рахунку на користь позивача було б правильно залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 32292929) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 15-19).

Позивач перебував на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в подальшому ДФС.

Постановою Кабінету міністрів України №247 від 30.03.2016 спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників (в тому числі м. Луганська та м. Запоріжжя) були реорганізовані шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим ПрАТ "ЛИНІК" було передано на облік до Запорізького управління Офісу великих податків ДФС.

30.04.2015 Позивачем до СДПІ з ОВП у м.Луганську МГУ МД подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розрахунком бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 1 676 641,00 грн. Зазначена у заяві сума утворилась за рахунок сплачених шляхом банківських розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ (а.с. 19-23, 31-33).

Також, Позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до 01 лютого 2015 року у розмірі 9 273 348,00 грн разом із розрахунком суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (а.с. 29, 35-36).

У період з 12.05.2015 по 15.04.2015 на підставі п.п.78.1.8 п.78 ст.78, відповідно до ст.79 ПК України та згідно наказу СДПІ по роботі з ОВП у м.Луганську МГУ МД від 28.04.2015 №37 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за січень 2015 року та за березень 2013 року, відображеного у відповідних податкових деклараціях з ПДВ.

За результатами перевірки складено довідку від 20.05.2015 №11/28-05-17/32292929, у висновках якою зазначено, що перевіркою визначення частини залишку від`ємного значення, фактично сплаченої ПрАТ «ЛИНІК» постачальникам та/або до державного бюджету, яка підлягає бюджетному відшкодуванню порушень не встановлено (а.с. 41-43).

11.05.2016 ПРАТ «ЛИНІК звернулось до СДПІ у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС із запитом щодо надання висновку про суму бюджетного відшкодування № 130000/100000-0061 (а.с. 64).

Листом СДПІ у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 14.06.2016 №2688/10/28-05-07 повідомлено, що у відповідності до Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23, не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання узагальнених матеріалів, органи державної податкової служби за місцезнаходженням платника за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких органи державної податкової служби в АРК, областях, містах Києві та Севастополі направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації (а.с. 65-66).

18.01.2017 Позивач звернувся до Відповідача 1 із запитом щодо термінів повернення узгодженої суми бюджетної заборгованості з ПДВ (а.с. 67).

Листом Офісу великих платників податків ДФС України від 21.02.2017 №10207/10/28-10-47-08 повідомлено, що з урахуванням результатів проведеного аналізу причин декларування ПрАТ «Линік» від`ємного значення та, в подальшому, сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що йдеться вище вважаємо, що існує вірогідність невірного визначення в податкових деклараціях з ПДВ показників розділу 3 декларацій - Розрахунки з бюджетом. Що стосується інформації, яка міститься в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зазначаємо, що на теперішній час його формування та ведення здійснюється у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 22.02.2Ш 6 № 68, на підставі даних, що містяться в документах, складання яких передбачено в процесі бюджетного відшкодування відповідно до вимог ст. 200 ПКУ (а.с. 68-69).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 200 ПК України у редакції, що діяла станом на час подачі позивачем декларації та проведення відносно нього перевірки, передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п.200.7-200.13).

Таким чином, вказаною нормою встановлені певні дії як платником податку, контролюючим органом та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного коштів.

З свого боку позивач повністю виконав вимоги ст.200 Податкового Кодексу України.

Суд зазначає, що Офіс великих платників податків Держаної фіскальної служби став правонаступником усіх прав та обов`язків, в тому числі і СДПІ з ОВП у м.Луганську та у м.Запоріжжі.

Станом на серпень 2017 року до Офісу великих платників перейшли обов`язки, які виникли між ПрАТ "ЛИНІК" і спеціалізованими державними податковими інспекціями з обслуговування великих платників у містах Луганську та Запоріжжі, в тому числі і щодо бюджетного відшкодування ПДВ.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким внесення зміни, зокрема до статті 200 Податкового кодексу України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту "а" пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01 квітня 2017 року.

Вказаною Постановою передбачено, що до набрання чинності Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку).

Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з набранням чинності Порядком, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними податковими органами податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01 квітня 2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Якщо податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки податковий орган не прийняв, то не відшкодована платнику протягом встановленого строку сума податку на додану вартість, яку він заявив до відшкодування, вважається бюджетною заборгованістю незалежно від того, чи надіслав податковий орган до органу казначейства висновок із зазначенням заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Порушень податкового законодавства в діях Позивача не встановлено, податкове повідомлення-рішення про зменшення такої суми чи відсутність у платника податків права на її отримання з бюджету не приймалося.

Згідно п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку із цим заборгованості з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Доводи 1 відповідача про те, що з 05.01.2018 ПрАТ "ЛИНІК" переведений на обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням, оскільки вже не відповідає критеріям великих платників податків, у зв`язку з чим 05.01.2018 облікова справа позивача була передана до ГУ ДФС у Луганській області, а тому Офіс великих платників позбавлений доступу до ІКП позивача та можливості вчиняти дії щодо внесення заяви позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, є незмістовними з наступних підстав.

Наказом Міністерства Фінансів України №326 від 03.03.2017 затверджено "Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 6 зазначеного Порядку внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

Тому посилання відповідача на Наказ МФУ № 422 від 07.04.2016, яким затверджено порядок ведення оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є незмістовним, оскільки цей акт не регулює питання щодо ведення єдиного реєстру заяв про бюджетне відшкодування.

Крім того, згідно з абзацом третім пункту 10.14 розділу Х Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом № 1588 від 09.12.2011, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі.

Пунктом 10.20 вказаного Порядку передбачено, що якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у пункті 10.14 цього розділу, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.

Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ "ЛИНІК" перебувало на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби до 31 грудня 2017 року.

Право на бюджетне відшкодування позивач набув ще під час перебування на обліку в СДПІ з ОВП у м.Луганську МГУ МД (в подальшому ДФС), тобто до 31.12.2017, правонаступником якої є Офіс великих платників, а тому навіть після передачі на облік за основним місцем знаходження до ГУ ДФС у Луганській області, Офіс великих платників, як контролюючий орган за неосновним обліком, продовжує здійснювати податкове супроводження до закінчення процедури.

Щодо тверджень Відповідача 2 у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року залучено в якості співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області.

Суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15 визнано належний спосіб захисту порушеного права, що призводить до поновлення порушеного права платника податків шляхом стягнення з Державного бюджету України через територіальні управління Державної казначейської служби України на користь платника ПДВ на відміну від вимоги про внесення відповідної суми до Тимчасового реєстру бюджетної заборгованості.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення в якості співвідповідача - Головне Управління Державної казначейської служби України в Луганській області.

Таким чином, процесуальний статус Головного Управління Державної казначейської служби України в Луганській області судом вирішено в ухвалі суду від 25.03.2019/

Також, судом в ухвалі суду від 25 березня 2019 року роз`яснено Відповідачу 2, що Головне Управління Державної казначейської служби України в Луганській області Заперечення проти ухвали суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Таким чином, суд зазначає, що Відповідач 2 не позбавлений права викласти свої заперечення щодо залучення співвідповідачем у справі в апеляційній скарзі на рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що Відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву не наведено жодних пояснень, заперечень або аргументів щодо предмету спору, а тому такі посилання є незмістовними.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

За приписами ч.ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1765 від 13.08.2018 (а.с. 3).

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та щодо невнесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року в розмірі 1 676 641,00 грн (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч шістсот сорок одна гривня 00 коп.), що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн (дев`ять мільйонів двісті сімдесят три тисячі триста сорок вісім гривень 00 коп), що утворилась до 01.02.2015.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області (ідентифікаційний код 37991110, місцезнаходження: 93405, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, просп. Центральний, будинок 59) на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичаснськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 676 641,00 грн (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч шістсот сорок одна гривня 00 коп.), що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн (дев`ять мільйонів двісті сімдесят три тисячі триста сорок вісім гривень 00 коп), що утворилась до 01.02.2015

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код: 39440996, місцезнаходження: 04119, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г) на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ідентифікаційний код: 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичаснськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2019 року.

Суддя О.В. Ірметова