Ухвала суду № 81946616, 23.05.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2871/19

Провадження № 1-кс/265/1862/19

У Х В А Л А

23 травня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Костромітіна О.О., за участю секретаря Хайтулової Я.В., за участю прокурора Книш Т.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мишак В.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гридасової В.В., погоджене із прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Книш Т.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12019050790000196 від 04.02.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого: 1) 18.04.2006 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 2) 10.10.2008 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 26 липня 2012 року за відбуттям покарання; 3) 23.10.2013 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) 04.12.2013 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі; 5) 26.12.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ч.2 ст.185, 186 ч.2, ч.4 ст.70КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнено 22.03.2016 з Казанківської ВК УДПтС України в Миколаївській області №93 на підставі ухвали Апеляційного суду Донецької області від 22.03.2016;

який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2019 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гридасової В.В., погоджене із прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Книш Т.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12019050790000196 від 04.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Копія клопотання вручена підозрюваному 22 травня 2018 року о 17.20 годині.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 25.04.2019 року, гр. ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу, невстановлений в ході досудового розслідування період часу незаконно зберігав при собі, з метою збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено – МЕТАДОН.

25.04.2019 року, приблизно о 18.20 годині, ОСОБА_1 , знаходячись біля ТЦ «Сільпо», розташованого за адресою: пр. Металургів буд.112 у Центральному районі м. Маріуполя, незаконно збув (продав) оперативному покупцю ОСОБА_2 . 1 поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору всередині, масою 0,1599г., яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон. Кількість метадону в наданій на дослідження речовині становить 0,0565г. (в перерахунку на основу).

В подальшому вищевказаний поліетиленовий пакетик з наркотичним засобом, обіг якого обмежено – метадоном, всередині, який ОСОБА_1 умисно незаконно зберігав з метою збуту, а в подальшому незаконно збув ОСОБА_2 , вилучено працівниками поліції у останнього.

21.05.2019 року о 14:09 год., ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України ст.слідчим Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецької області капітаном поліції Гридасовою В.В.

22 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України, тобто у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів.

Допитаний в якості підозрюваного гр. ОСОБА_1 пояснив, що покази з приводу пред`явленої підозри буде давати в подальшому.

Вина підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується проведеними в ході досудового розслідування слідчими діями, а саме: протоколами допиту свідків, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду покупця, висновком експерта.

В ході досудового розслідування виникли достатні підстави щодо застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, адже ОСОБА_1 не працює, джерел доходу не має, відповідно до характеристики, наданої дільничним інспектором Приморського ВП за місцем проживання по АДРЕСА_1 районні м. АДРЕСА_2 зарекомендував себе з негативного боку, схильний до вживання наркотичних речовин та підтримує зв`язки з особами, які схильні до вживання наркотичних речовин, вчинив тяжке кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, що свідчить про те, що ОСОБА_1 з метою переховування від органу досудового розслідування або суду може безперешкодно покинути межі міста або країни; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний може впливати на тих осіб, яким він збував наркотичну речовину, та тих, на підставі, яких було санкціоновано обшук за його місцем мешкання; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із тим, що він підозрюється у збуті, що свідчить те, що останній може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення для збагачення, у зв`язку із тим, що він не працює, будь-яких офіційних джерел для заробітку не має. Крім того є особою, раніше неодноразово судимою.

Більш м`які запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_1 не може бути застосовано в зв`язку з тим, що: особисте зобов`язання – у зв`язку зі скоєнням ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення; особистої поруки – у зв`язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава – в зв`язку з наявністю даних про те, що у підозрюваного ОСОБА_1 відсутні кошти необхідні для внесення застави; домашній арешт – в зв`язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що він вчинив тяжке кримінальне правопорушення біля свого місця мешкання, що свідчить про те, що перебуваючи за місцем мешкання він може продовжити свою протиправну діяльність та вказаний запобіжний захід не зможе зупинити його при бажані вчинити кримінальне правопорушення повторно.

Слідчий також зазначила, що вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 максимальний розмір застави, у разі внесення якого, останнього буде звільнено з- під варти, а саме у розмірі 153 680 гривень, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Максимальний розмір застави, передбачений ч.5 ст.182 КК України обґрунтований тим, що ОСОБА_1 тривалий час отримує прибуток від незаконного збуту наркотичних засобів, займається суспільно – небезпечною діяльністю, однак офіційно не працевлаштований. Незважаючи на те, що тільки у 2016 році останній звільнився від відбуття попереднього покарання у вигляді позбавлення волі та замість працевлаштування та покрашення свого життя у законний спосіб, обрав для себе інших шлях, пов`язаний з продовженням вчинення кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні поданого слідчим клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Мишак В.В. заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши сторони, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального злочину, передбаченого за ч.1 ст.307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінального злочину за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Згідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд при вирішенні даного клопотання враховує, що підозрюваний не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, знов вчинив злочин, який є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що у сукупності свідчить про недоцільність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та вважає, що слідчим доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що є підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у відношенні ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведені норми права, суд при застосуванні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховуючи майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає розмір застави, який суд вважає буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків, 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання. Вказані обов`язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193-194, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гридасової В.В., погоджене із прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Книш Т.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12019050790000196 від 04.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області строком на 60 (шістдесят) днів.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі, що складає 153680 гривень.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Перелічені обов`язки покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк не більше двох місяців.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали спливає 19 липня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя