Ухвала суду № 81946565, 24.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 травня 2019 року м. Київ №810/2964/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" до Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство "Меркурій" з позовом до Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати незаконними дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501.

20 червня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Також, 09.07.2018 суд постановив ухвалу про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 25.07.2018, суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 18.09.2018 суд, зокрема, зобов`язав представників позивача подати в наступне судове засідання додаткове обґрунтування щодо строку звернення до суду з даним позовом.

16 жовтня 2018 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач стверджує про те, що ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Протокольною ухвалою від 06.11.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення закріпленні в статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017).

Так, частинами 1-3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України (в редакції після 15.12.2017) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2018 (справа №820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501, яке прийняте Миронівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

Так, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу був нарахований штраф у сумі 30338,51 грн.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, яка була чинна на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Обґрунтовуючи доводи щодо не порушення строку звернення до суду позивач зазначив, що про наявність податкового боргу, нарахованого на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, дізнався лише під час розгляду Київським окружним адміністративним судом адміністративної справи №810/3979/17.

При цьому, позивач зауважив, що копію податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501 позивач отримав лише 24.04.2018, яке надійшло від контролюючого органу у відповідь на адвокатський запит, надісланий представником позивача.

Під час розгляду справи представники позивача зазначили про те, що на корінці податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501 стоїть підпис голови СФГ "Меркурій", але під час підписання податкового повідомлення-рішення посадові особи контролюючого органу повідомили про те, що копія податкового повідомлення-рішення буде надіслана на адресу СФГ "Меркурій".

Отже, підтверджуючи наявність підпису керівника СФГ "Меркурій" на корінці податкового повідомлення-рішення, позивач заперечує факт вручення уповноваженій особі господарства копії такого податкового повідомлення-рішення.

Представники позивача під час розгляду справи стверджували, що контролюючий орган не надіслав на адресу СФГ "Меркурій" протягом 2014-2015 років копію податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501, що, на думку позивача, є порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, та свідчить про поважність причин пропуску строку позивачем звернення до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було вручено позивачу нарочно, про що свідчить підпис голови СФГ "Меркурій" ОСОБА_1 на корінці податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідач зазначив про те, що в рамках адміністративної справи №810/6582/14 за позовом Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області до СФГ " ОСОБА_2 " про стягнення податкового боргу, яка розглядалась Київським окружним адміністративним судом, було встановлено, що до суми податкового боргу, який був предметом стягнення у вказаній справі, належала сума податкового зобов`язання, нарахованого, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501.

Відповідач наголосив, що з постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 в адміністративній справі №810/6582/14 вбачається, що СФГ "Меркурій" 04.12.2014 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, а тому, на думку відповідача, позивачу станом на 04.12.2014 вже було відомо про прийняття Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до частини 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з абзацом 1 пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (далі - Порядок №1336, який був чинним станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501) податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку №1236 структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, уносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 12), або реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 13), які ведуться в цілому в органі державної податкової служби в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку №1236 після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Відповідно до пункту 3.6 Порядку №1236 структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Пунктом 3.7 Порядку №1236 передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку №1236 дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення: а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) або її законним представником - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку; б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення-рішення.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку №1236 передбачено два окремих способи отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, а саме: вручення податкового повідомлення-рішення посадовій особі такого платника податків під розписку та надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення.

При цьому, суд наголошує на тому, що з аналізу положень статей 42 та 58 Податкового кодексу та пункту 3.7 Порядку №1236 слідує, що податкове повідомлення-рішення має бути направлено (вручене) платнику податків лише в один із визначених способів.

Таким чином, вручення контролюючим органом посадовій особі платника податків податкового повідомлення-рішення під розписку свідчить про дотримання контролюючим органом порядку направлення платнику податку податкового повідомлення-рішення, визначеного Податковим кодексом України та Порядком №1236 і не передбачає одночасне направлення відповідного податкового повідомлення-рішення шляхом його направлення листом з повідомленням про вручення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501, яке було прийнято Миронівською ОДПІ ГУ Мнідоходів у Київській області, було отримано головою СФГ "Меркурій" ОСОБА_1 06 жовтня 2014 року, про що свідчить підпис вказаної особи на корінці оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (том 1, а.с. 206).

Дана обставина була встановлена судом у судовому засіданні 06.11.2018 під час огляду оригіналу корінця оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Присутній у судовому засіданні голова СФГ "Меркурій" ОСОБА_1 підтвердив, що це його підпис.

Таким чином, отримання 06.10.2014 уповноваженою особою СФГ "Меркурій" копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку суду, свідчить про дотримання контролюючим органом порядку направлення податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилань позивача на те, що після проставлення головою СФГ "Меркурій" ОСОБА_1 свого підпису на корінці податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 і не отримання ним нарочно податкового повідомлення-рішення, а також повідомлення посадовою особою контролюючого органу щодо направлення копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення поштою, то суд наголошує на тому, що в даному випадку, були відсутні підстави для направлення ще однієї копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу, оскільки представнику позивача вже було видано нарочно відповідний документ.

Суд не може визнати обґрунтованим твердження представника позивача про неотримання податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 після проставлення головою ФСГ "Меркурій" ОСОБА_1 розписки в його отриманні, оскільки саме розписка в отримання податкового повідомлення-рішення є належним доказом вручення платнику податків рішення контролюючого органу.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений права самостійно звернутись до контролюючого органу з вимогою про отримання ще однієї копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Проте, позивач до контролюючого органу із відповідною вимогою після 06.10.2014 не звертався.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 06.10.2014.

Крім того, судом встановлено, що Миронівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 306348,69 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 в адміністративній справі №810/6582/14 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (код ЄДРПОУ 20595194) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 306348 (триста шість тисяч триста сорок вісім) грн. 69 коп.

У вказаній постанові зазначено, що підставою виникнення податкового боргу у розмірі 306648,69 грн., який був предметом стягнення у вказаній справі, є, зокрема, нараховані відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501 штрафні (фінансові) санкції у сумі 30338,51 грн.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів адміністративної справи №810/6582/14 судом встановлено, що СФГ "Меркурій" 14.02.2015 отримав копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 в адміністративній справі №810/6582/14.

Отже, з постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 в адміністративній справі №810/6582/14 позивач мав можливість дізнатись про наявність податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501.

З приводу посилань позивача на адміністративну справу №810/3979/17, то судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у даній справі, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, позовні вимоги Головного управління ДФС у Київській області до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" про надання дозволу на погашення податкового боргу - задоволено.

Надано Головному управлінню ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, код 39393260) дозвіл на погашення податкового боргу у загальному розмірі 1315924,10 грн. за рахунок майна Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (вул. Шевченка, буд.48, с. Пустовіти, Миронівський район, Київська область, 08840, код 20595194), що перебуває у податковій заставі.

З вказаного рішення вбачається, що сума податкового боргу 1315924,10 грн. включає, у тому числі, податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501.

Враховуючи те, що матеріали справи свідчать, що уповноважений представник позивача 06.10.2014 отримав нарочно податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006831501, суд дійшов висновку про те, що перебіг 1095-денного строку для оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення розпочався 07.10.2014, а відповідно останнім днем вказаного строку є 06.10.2017.

Таким чином, звернувшись 14.06.2018 до суду з даною позовною заявою, позивачем було пропущено передбачений строк звернення до суду.

Суд зазначає про те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є дії такої особи, як спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи обізнаність позивача про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ще з 06.10.2014, суд дійшов висновку про те, що наведені у письмових поясненнях обставини пропуску відповідного строку не є поважними.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" до Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" до Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.