Рішення № 81946169, 14.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року № 810/5055/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - Святашової М.С., представника відповідача - Станіславського Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПМ Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

ТОВ "ЮПМ Україна" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0027371402 від 10.09.2018.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0027341402 від 10.09.2018 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 443568,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0015521305 від 10.09.2018.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0015571305 від 10.09.2018.

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 10-15541305 без зазначення дати у вересні 2018 року.

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 15531305 від 10.09.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ТОВ “ЮПМ Україна” вимог податкового законодавства не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Вказує, що господарські операції, що здійснювалися між позивачем та ТОВ «АККОРДА» не мають ознак фіктивності та відповідають всім критеріям реальності їх проведення.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що в період з 31.07.2018 по 20.08.2018 посадовими особами Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЮПМ Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.

За результатами зазначеної перевірки складений Акт від 28 серпня 2018 року №727/10-36-14-02-13/37950980 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮПМ Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року (далі - «Акт перевірки»).

В Акті перевірки зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1. 198.2. 198.3. статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на суму 319020,00 грн.;

- пункту 14.1.138 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 833723,00 грн.;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 глави 4 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2014-2017 роки у розмірі 25963,20 грн.;

- абзацу «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2017 рік в розмірі 2163,00 грн.;

- пункту 3 статті 25.11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на 2017 рік в розмірі 31732,80 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0027371402 від 10 вересня 2018 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 319020,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79755,00 грн. відповідно до пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 ПК України;

- №0027341402 від 10 вересня 2018 року яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток на розмір 833 723,00 грн.;

- №0015521305 від 10 вересня 2018 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25963,20 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6490,80 грн. відповідно підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України;

- №0015571305 від 10 вересня 2018 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 2163,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 540,75 грн. відповідно підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України.

Також відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 10 - 15541305 без зазначення дати у вересні 2018 року та рішення №15531305 від 10 вересня 2018 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного внеску у розмірі 31732,80 грн.

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0015521305 та №0015571305 від 10 вересня 2018 року, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) №10-15541305 без зазначення дати у вересні 2018 року та рішення №15531305 від 10 вересня 2018 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №НР-2017 від 01 грудня 2017 року, з метою організації святкування новорічних свят та Різдва Христового позивач поніс наступні витрати:

- Декорування приміщень товариства 3000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 0,00 грн. (фактичні витрати);

- Фірмові календарі та ділові щоденники 55000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 52 636,8 грн. (фактичні витрати);

- Подарунки дітям співробітників 8000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 6688,85 грн. (фактичні витрати);

- Кондитерські вироби та напої 12000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 10 809,29 грн. (фактичні витрати);

- Святкування для співробітників 60000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 41111,03 грн. (фактичні витрати);

Загалом: 138000,00 грн. (орієнтовна вартість зазначена в наказі), 93737,83 грн. (фактичні витрати).

Щодо оподаткування фірмових календарів та ділових щоденників суд зазначає наступне.

Метою виготовлення та подальшого придбання фірмових календарів у кількості 250 шт. та щоденників у кількості 350 шт. є популяризація бренду UPM серед партнерів Позивача та використання їх співробітниками у повсякденній роботі, тобто під час виконанням ними обов`язків трудового найму.

Підтвердженням відправлення партнерам Позивача фірмових календарів та щоденників є накладні на відправлення сервісу кур`єрської доставки EXPRESS MOTO.

Крім того, факт розповсюдження фірмових календарів та щоденників серед юридичних осіб - партнерів Позивача підтверджується тим, що Позивач, керуючись нормами ПК України щодо обчислення зобов`язань із податку на додану вартість стосовно безоплатно розповсюджуваної рекламної продукції серед широкого кола осіб, нарахував і сплатив до державного бюджету податок на додану вартість у зв`язку із таким умовним постачанням товарів. Відповідна податкова накладна №228 від 29.12.2017 належним чином зареєстрована у єдиному реєстрі податкових накладних та є у розпорядженні контролюючого органу.

Зазначені операції із розповсюдження фірмових календарів та щоденників Позивач відобразив в бухгалтерському обліку у складі адміністративних витрат та витрат на рекламу, щодо яких у контролюючого органу в ході перевірки зауважень також не виникало.

Крім того, посилання відповідача на відсутність документального підтвердження понесених витрат не відповідає дійсності, оскільки фірмові календарі та щоденники придбавалися Позивачем у ФОП ОСОБА_1 (рахунок №618 від 21.11,2017, накладна №599 від 04.12.2017) та ФОП ОСОБА_2 (рахунок №1120-1 від 20.11.2017, накладна №1120-1 від 11.12.2017) відповідно. Виплати на адресу вказаних суб`єктів господарювання - фізичних осіб відображені у звіті за формою 1ДФ за 4-й квартал 2017 року, який є у розпорядженні контролюючого органу, із ознакою доходу « 157» (реєстраційні номери за ДРФО: ОСОБА_1 . 2598700378 та ОСОБА_3 .О. 3183105679).

У розумінні підпункту 14.1.47 пункту 14 ПК України, придбання фірмових календарів у кількості 250 шт. та щоденників у кількості 350 шт. для використання у повсякденній роботі співробітниками підприємства, а також, з метою популяризації бренду UPM серед партнерів Позивача не вважається додатковим благом працівника як платника податку, а отже, не є об`єктом оподаткування ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Виходячи з вищевикладеного, твердження відповідача про те, що позивач придбав фірмові календарі у кількості 250 шт. та щоденників у кількості 350 шт. саме для працівників Позивача (у якості додаткового блага), кількість яких, станом на грудень місяць 2017 року, становило 24 особи, що підтверджується витягом з форми 1-ДФ та крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, є необгрунтованим.

Щодо оподаткування подарунків дітям співробітників суд зазначає наступне.

Відповідно до відомості розподілу різдвяних подарункових наборів цукерок серед дітей співробітників, які не досягли 18 років та звітності форма № 1 ДФ за 1 квартал 2018 року (ознака доходу « 160» - отримання різдвяних подарункових наборів цукерок) (належним чином засвідчені копії додаються до відповіді на відзив), фактично, дитячі подарунки отримали десять співробітників, кожен з яких має наступну кількість дітей, які не досягли 18 років (належним чином засвідчені копії свідоцтв про народження дітей додаються до відповіді на відзив): ОСОБА_4 - син ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - син ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - син ОСОБА_13 та дочка ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - син ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та дочка ОСОБА_20 , ОСОБА_21 - син ОСОБА_13 та дочка ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , ОСОБА_26 - ОСОБА_7 ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та дочка ОСОБА_29 , ОСОБА_30 - син ОСОБА_27 .

Загальна кількість різдвяних подарункових наборів цукерок для дітей, що не досягли 18 років, становила 19 шт. (відповідно до вищезазначеної кількості дітей співробітників без врахування двох різдвяних подарункових наборів цукерок, переданих директором ТОВ «ЮПМ Україна» прибиральниці ОСОБА_31 ).

Враховуючи те, що загальна вартість різдвяних подарункових наборів цукерок для дітей, що не досягли 18 років, складала 6688,85 грн., і вартість одного різдвяного подарункового набору цукерок для однієї дитини співробітника не перевищувала 368 грн. 60 коп. фактично вартість дитячих подарункових наборів цукерок в розрахунку на одного співробітника не перевищувала 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165 ПК України, вартість отриманих співробітниками подарункових наборів цукерок не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платників податків та не підлягає оподаткуванню ПДФО, ЄСВ та військовим збором.

Виходячи з вище викладеного, твердження відповідача про те, що позивачем у позовній заяві визначено різдвяних подарункових наборів цукерок серед дітей співробітників, які не досягли 18 років у загальній кількості 11 шт. та відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, є необґрунтованим.

Щодо оподаткування святкування для співробітників, кондитерських виробів та напоїв суд зазначає наступне.

Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто, отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об`єкт оподаткування та база нарахування єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція міститься у листі ДФС у м. Києві від 05.07.2016 р. №14944/10/26-15-13-01-12, в якому роз`яснено, що під час проведення фуршетного обслуговування (банкету, кейтерингу) відкритих конференцій здійснюється надання послуг невизначеному колу осіб. А отже, вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників, а отже не підлягає оподаткуванню ПДФО, ЄСВ та військовим збором.

Крім того, первинні документи, що підтверджують понесені витрати, зокрема рахунки та акти наданих послуг постачальників та авансові звіти співробітників, досліджувалися контролюючим органом в ході проведення податкової перевірки, а в частині виплати на адресу ФОП ОСОБА_32 за фуршетне обслуговування заходу - також відображені у звіті за формою 1ДФ за 4-й квартал 2017р., який є у розпорядженні контролюючого органу, з однакою доходу «157» (реєстраційний номер за ДРФО: ОСОБА_32 . 2830409170).

Виходячи с вищевикладеного, твердження відповідача про те, що вартість продуктів харчування, напоїв, святково-масових заходів, оплачена позивачем, у зв`язку з організацією святкування новорічних свят та Різдва Христового, є додатковим благом працівників позивача, а отже є об`єктом обкладання податку на доходи фізичних осіб, підлягає нарахуванню та сплаті суми ЄСВ та військового збору, крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, є необґрунтованим.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0015521305 та № 0015571305 від 10 вересня 2018 року, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 10 - 15541305 від 10 вересня 2018 року та рішення № 15531305 без зазначення дати у вересні 2018 року є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0027371402 та №0027341402 від 10 вересня 2018 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що протягом 01 січня 2015 року до 31 грудня 2016 року (період є предметом перевірки Контролюючим органом), для здійснення своєї господарської діяльності, позивач, не маючи власного нерухомого майна, укладає з ТОВ «АККОРДА» договори суборенди офісного приміщення площею 204 кв. м., розташованого на території бізнес центру «Форум Ділове містечко» за адресою: Україна, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корпус 5В, офіс 31.

Перевіркою Контролюючого органу встановлено існування наступних договорів суборенди вищезазначеного нерухомого майна:

за період з 01 січня 2015 року до 25 липня 2016 року - договір суборенди № 2023 від 01 липня 2013 року (далі - «Договір суборенди № 1»);

за період з 26 липня 2016 року до 31 грудня 2016 року - договір суборенди №ОТ1750 від 02 липня 2016 року (далі - «Договір суборенди № 2»).

Підтвердженням передання Об`єкта суборенди за договорами є укладання позивачем та ТОВ «АККОРДА» акту прийому-передачі вищезазначеного Об`єкта суборенди від 26 липня 2016 року.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності, позивач уклав договори про надання телекомунікаційних послуг № ОД-117/13 від 27 листопада 2013 року; договір на постачання телекомунікаційного обладнання та послуг № 01082013/1 від 01 серпня 2013 року; договір оренди № 30-440000031 від 01 жовтня 2013 року (доставка води та оренда обладнання для подачі води); договір про доставку/вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань від 04 січня 2016 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг з експрес-доставки вантажів № 11/ЮК/13 від 01 вересня 2013 року.

Надання послуг за вищезазначеними договорами здійснювалося в офісному приміщенні на території бізнес центру «Форум Ділове містечко», що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корпус 5В, офіс 31.

Фактичне здійснення позивачем господарської діяльності в Об`єкті суборенди підтверджується тим, що протягом дії вищезазначених догорів суборенди, надання послуг з розміщення транспортних засобів та інших послуг, позивач отримував та сплачував послуги суборенди Об`єкта суборенди, послуги з розміщення транспортних засобів, інші послуги, а також супутні комунальні та сервісні послуги, пов`язані з експлуатацією даного Об`єкта суборенди (менеджмент, водопостачання та водовідведення, опалення та кондиціонування приміщень, постачання електроенергії, пожежна та охоронна сигналізація, утримання території спільного користування та ліфтів, митті вікон та фасадів будівель, прибирання та вивіз снігу, вивіз сміття, тощо).

На підтвердження надання вищезазначених послуг були складені та підписані належним чином акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Наприкінці 2016 року позивачем отримано від ТОВ «АККОРДА» Угоду про дострокове припинення договору суборенди з 31 грудня 2016 року.

У зв`язку із зазначеною обставиною, суборенда Об`єкта суборенди за Договором суборенди № 2 була припинена на підставі Угоди від 31 жовтня 2016 року про розірвання Договору суборенди № 2 з 31 грудня 2016 року.

Після розірвання Договору суборенди № 2, ТОВ «АККОРДА» повернуло позивачу залишок невикористаних коштів, сплачений позивачем в якості гарантійного платежу (був повернутий на банківський рахунок 23 лютого 2017 року).

Таким чином, позивач фактично здійснював господарську діяльність в офісному приміщенні на території бізнес центру «Форум Ділове містечко», що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корпус 5 АДРЕСА_1 , офіс АДРЕСА_2 , що підтверджується вищезазначеними доказами (документами).

Реальне виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «АККОРДА» підтверджуються вищезазначеними доказами (документами), що є належними, допустимими та достатніми для доведення фактичного здійснення господарських операцій.

Позивач та ТОВ «АККОРДА» належним чином виконували покладені на них договірні обов`язки, що підтверджується складеними актами прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Крім того слід зазначити, що Вироком у справ №363/4995/17 засуджено фізичну особу директора ТОВ «АККОРДА» ОСОБА_33 за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст.2051 пособництво у підробці документів які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, тобто несенню в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Однак вказаним вироком не встановлено будь-яких обставин щодо відносин ТОВ «АККОРДА» саме з позивачем, зокрема, ні обставин здійснення господарських операцій з позивачем, ні умислу позивача на недодержання умов здійснення господарських операцій, тощо.

Суд звертає увагу, що Вироком не встановлено, що між ТОВ «АККОРДА» та позивачем здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою завищення суми податку на додану вартість та суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Сам лише факт відкриття кримінального провадження чи наявність обвинувального вироку щодо директора ТОВ «АККОРДА» ОСОБА_33 не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених між ТОВ «АККОРДА» та позивачем.

Вироком взагалі не окреслено коло суб`єктів господарювання реального сектору економіки, з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов`язань.

В даному Вироку відсутній перелік суб`єктів господарювання, яким штучно формувався податковий кредит, а також не досліджувались господарські операції між ТОВ «АККОРДА» та його контрагентами.

Таким чином, Вирок не може слугувати підставою для подальшого визнання всіх господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «АККОРДА» фіктивними та невідповідності жодним критеріям реальності їх проведення.

Перебування на посаді директора ТОВ «АККОРДА» Тищенко М.О. не означає автоматичну фіктивність всіх здійснених господарських операцій між ТОВ «АККОРДА» та позивачем.

Дослідження факту здійснення господарських операції необхідно здійснювати на підставі первинних документів - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо. Сам факт наявності кримінальних проваджень чи обвинувальних вироків щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених між договірними сторонами.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, що знайшла своє відображення у постанові від 20.11.2018 у справі №808/2858/16.

Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, дата набрання законної сили Вироком зазначена 08 травня 2018 року.

Відповідач здійснював перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року було визначено період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року.

Таким чином, відповідачем проаналізовано судове рішення (Вирок), що не набрало законної сили, а отже було не чинним, та не було предметом перевірки за період з 01 січня 2015 по 31 березня 2018 року.

Щодо практики Європейського суду з прав людини у питанні індивідуальної відповідальності платника податку

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Викладений висновок підтверджено у рішенні у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у п. 23 якого зазначено, що «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б.

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 № 77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту».

Отже, господарські операції, що здійснювалися між позивачем та ТОВ «АККОРДА» не мають ознак фіктивності та відповідають всім критеріям реальності їх проведення. Тобто податкові повідомлення-рішення 0027371402 (повністю) та № 0027341402 (в частині) від 10 вересня 2018 року є необгрунтованими, суперечать законодавству України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0027371402 від 10 вересня 2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0027341402 від 10 вересня 2018 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 443 568,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0015521305 від 10 вересня 2018 року.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0015571305 від 10 вересня 2018 року.

6. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 10-15541305 без зазначення дати у вересні 2018 року.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 15531305 від 10 вересня 2018 року.

8. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 13757 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 50 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПМ Україна" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 23 травня 2019 р.