Рішення № 81945846, 20.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Справа № 280/978/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-31418-50 від 05.12.2018 на суму 24989,78 грн., №Ф-31418-50 від 14.01.2019 на суму 24170,72 грн.

Ухвалою від 07 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 30,99 грн.).

Позивачем на адресу суду надано заяву про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 30,99 грн. (квитанція №0.0.1296068239.1 від 15.03.2019).

Ухвалою суду від 01.04.2019 (суддя ОСОБА_2 О.О.) відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 25.04.2019.

Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду №28 від 15.04.2019 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №280/978/19, у зв`язку з відпусткою по вагітності та пологам судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О.

Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Новіковій Інні Вячеславівні.

Ухвалою суду від 22.04.2019 (суддя Новікова І.В.) адміністративну справу прийнято до провадження та призначено засідання на 20.05.2019 у спрощеному позовному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано прийнято оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки), оскільки за період в який утворилась така недоїмка позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту де проводилась антитерористична операція (далі – АТО). Зазначає, що Законом України №1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни серед іншого до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО. Так, позивач вказав на те, що відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану. За таких обставин, відповідачем не правомірно виставлено вимогу за період перебування позивача на обліку в органі доходів і зборів на території проведення АТО. Зазначає, що після перереєстрації на податковий облік на території міста Запоріжжя позивачем у повному обсязі виконувались зобов`язання зі сплати ЄСВ. Просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не прибув, просив розглядати адміністративну справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що у інформаційній системі «Податковий блок» підсистеми «Облік платежів» по інтегрованій картці платника по коду платежу 71040000 станом на 18.04.2019 року існує заборгованість в сумі 26627,90 грн., яка виникла внаслідок наступного: 11627,42 грн. заборгованість станом на 31.12.2017 року, яка виникла у ФОП ОСОБА_1 (який у період з 01.01.2012 року по 31.12.2016 рік перебував на спрощеній системі оподаткування) внаслідок автоматичного нарахування ЄСВ поквартально та згідно поданої звітності ЄСВ до органів ДФС за місцем основної реєстрації платника- ГУ ДФС у ГУ ДФС у Донецькій області, Маріупольське управління, Північна ДПІ (Ворошиловський район, м. Донецьк); 8448,00 грн. нараховано за 2017 рік станом на 09.02.2018 року (3200,00 грн х 22% х 12 місяців); 9828,72 грн. нараховано за 2018 рік станом на 09.02.2018 (3723,00 грн х 22% х 12 місяців); 3276,21 грн сплачено ЄСВ у 2018 році, у тому числі 819,06 грн. - 17.10.2018 року, 1638,12 грн. - 20.11.2018 року, 819,06 грн. - 17.12.2018 року. Також, відповідач вказав на безпідставність посилань позивача на підпункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки вказана норма права не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Разом з тим, у зв`язку з тим, що з 14.09.2018 позивач вже не перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, то для застосування пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відсутні підстави.

В представник відповідача вказував на те, що контролюючим органом правомірно сформовано спірні податкові вимоги, оскільки позивачем не сплачено зобов`язання з єдиного внеску.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що ОСОБА_1 до 14.09.2018 був зареєстрований як фізична особа – підприємець в місті Донецьк Донецької області та перебував на податковому обліку у ДПІ Ворошиловського району м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, Маріупольське управління, Північна ДПІ (Ворошиловський район, м. Донецьк).

14 вересня 2018 позивачем змінено місце реєстрації з Донецької області на місто Запоріжжя Запорізької області та позивача прийнято на податковий облік до Запорізької ОДПІ (відділення у Дніпровському районі).

05 грудня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-31418-50, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 24989,78 грн. (а.с.15).

Крім того, 14 січня 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-31418-50, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 24170,72 грн.

Вважаючи прийняті вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З матеріалів справи встановлено та не оскаржувалось представниками сторін, що підставою для формування та направленні спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) стало те, що станом на 30.11.2018 за ФОП ОСОБА_1 обліковується борг по єдиному внеску у сумі 24989,78 грн., а станом на 31.12.2018 – 24170,72 грн., по самостійно наданим розрахункам єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Разом з тим, суд зазначає, що з 15 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон №1669-VII), який визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону №2464, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

З матеріалів справи встановлено, що до 14.09.2018 позивач, як фізична особа – підприємець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебував на обліку в ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька, а після початку АТО перереєстрований до Маріупольського управління ДФС.

В подальшому внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо юридичної (податкової) адреси – 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.5, кв.18.

Суд зазначає, що місто Донецьк Донецької області, як і місто Маріуполь Донецької області входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VI, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в рішенні від 13.06.2018 у справі №812/1237/17.

Також, судом встановлено, що після перереєстрації на облік до Запорізької ОДПІ позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконувались у повному обсязі, що не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що контролюючим органом протиправно сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за період його перебування на обліку в органі доходів і зборів де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування вимог – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 №Ф-31418-50 на суму 24989,78 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2019 №Ф-31418-50 на суму 24170,72 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістсот вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.05.2019.

Суддя І.В. Новікова