Рішення № 81945553, 20.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/398/18

Провадження № 2/201/20/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання Максимової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи -Дніпровська міська рада, орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради, про визнання порушення, визнання дій незаконними, визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , визнання факту перешкоди в праві користування, визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, виселення, визнання основним квартиронаймачем, стягнення боргу за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2018р. ОСОБА_5 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради (а.с. № 2-5 т. 1).

Ухвалою судді Федоріщева С . С. від 16.01.2018р. відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. № 23, 24 т. 1).

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і 14.02.2018р.звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, також визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради (а.с. № 84-89 т. 1).

02.04.2018р. позивачка ОСОБА_5 уточнила і зменшила позовні вимоги, про що надала відповідну заяву (а.с. № 151, 152 т. 1).

07.05.2018р. ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернувся як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - відділ формування та ведення реєстру ТГ УСР ДАПДП) про визнання порушення, визнання дій незаконними, визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , визнання факту перешкоди в праві користування, визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, виселення, визнання основним квартиронаймачем, стягнення боргу за комунальні послуги, визначивши третьою особою орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради (а.с. № 28-29 т. 2).

Ухвалою суду від 07.05.2018р. позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 прийнято до провадження разом з первісним і зустрічним позовом (а.с. № 26-27 т. 2).

Ухвалою суду від 12.06.2018р. за заявою третьої особи ОСОБА_1 витребувано докази - витребувано у паспортиста КЖЕП № 3, Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру ТГ УСР ДАПДП, і центру обслуговування мешканці Соборного та Центрального районів м. Дніпра - Соборної районної у м. Дніпрі ради перелік документів, на підставі яких був зареєстрований ОСОБА_3 і малолітній ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 66, 67 т. 2)

Ухвалою суду від 15.08.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_1 про витребування доказів - витребування у Прокуратури Дніпропетровської області матеріалів кримінального провадження, витребування у відповідних служб відповідей на звернення ОСОБА_1 , виклик у якості свідків представників комунальних служб з метою доведення наявності боргу за комунальні послуги (а.с. № 97-98 т. 2)

Ухвалою суду від 17.08.2018р. за заявою третьої особи ОСОБА_1 забезпечено його позов шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна (а.с. № 103-105 т. 2)

Ухвалою суду від 14.12.2018р. за заявами позивачки ОСОБА_5 і третьої особи ОСОБА_1 до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучено Дніпровську міську раду - на стороні третьої особи ОСОБА_1 , а також Орган опіки і піклування виконавчого комітету Барвінківської районної ради Харківської області - на стороні позивачки ОСОБА_5 (а.с. № 126-127 т. 2).

Ухвалою суду від 14.12.2018р. за заявою третьої особи ОСОБА_1 витребувано докази - витребувано у прокуратури Дніпропетровської області відомості про прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 115, 162 КК України, витребувано у Дніпровської міської ради відомості про видачу ОСОБА_3 ордера на вселення до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , рішення міської ради, інші документи про вселення, витребувано від Органу опіки та піклування виконавчого комітету Барвінківської районної ради Харківської області письмовий висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 разом із матір`ю ОСОБА_5 (а.с. № 122-123 т. 2).

Ухвалою суду від 20.02.2019р. за заявою третьої особи ОСОБА_1 витребувано докази - витребувано у КЖЕП № 3 документи, у т.ч. картку реєстрації особи форми Б, заяву про реєстрацію особи форми А, на підстав яких здійснено реєстрацію місця проживання позивача ОСОБА_3 і його малолітнього сина ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. № 163-164 т. 2).

Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст. 197 ЦПК України проведено 20.05.2019р., в якому ухвалою суду від 20.05.2019р. первісний позов ОСОБА_5 і зустрічний позов ОСОБА_8 залишено без розгляду за їх заявами, а також звільнено третю особу ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви і заяви про забезпечення позову.

Крім того, ухвалою суду від 20.05.2019р., постановленою у письмовому провадженні, відмовлено у задоволенні клопотань третьої особи ОСОБА_1 про виклик і допит свідків (начальника СГІРФО Жовтневого РВ ДМК ГУМВС України у Дніпропетровській області, паспортиста КЖЕП № 3), про призначення почеркознавчої експертизи на предмет дійсності реєстрації в паспорті ОСОБА_3 , про витребування оригіналу паспорта у ОСОБА_3 , а також про зупинення провадження у справі до розшуку відповідача, призначення експертизи, направлення судового доручення про збирання доказів, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (а.с. № 149 - 151, 190 т. 2).

Також ухвалою суду від 20.05.2019р., постановленою у письмовому провадженні, за клопотанням третьої особи ОСОБА_1 залучені до матеріалів справи додаткові докази.

У зв`язку з наведеним, справа розглядається виключно за вимогами третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи - орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради (залучений самостійно ОСОБА_1), Дніпровська міська рада (залучена за клопотанням ОСОБА_1 .).

Третя особа ОСОБА_1 під час розгляду справи неодноразово уточнював, збільшував і доповнював позовні вимоги (а.с. № 39-40, 147-148, 188-189 т. 2).

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням збільшених уточнених і доповнених вимог) третя особа ОСОБА_1 зазначив, що він на законних підставах зареєстрований у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав з 2005 року. До цього у квартирі до моменту смерті мешкала член його сім`ї ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. він дізнався, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 29.10.2009р. протиправно заволодів документами на квартиру, ключами, змінив замки, чим позбавив ОСОБА_1 можливості оплачувати комунальні послуги, у зв`язку із чим він звернувся до Жовтневого ДГУ ГУМВД в Дніпропетровської області з заявою о скоєні злочину .

З постанови дільничного інспектора міліції Жовтневого ДГУ ГУМВД в Дніпропетровській області від 07.12.2009р. дізнався, що працівник міліції ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9 без законних підстав заволодів ключами від квартири, проник до житла, змінив замки, самовільно зайняв житлове приміщення.

Зазначає, що 13.02.2009р. на підставі ст. 65 ЖК України його малолітній син ОСОБА_2 був прописаний за адресою цієї квартири. Після народження сина судом розглядалася спір між ним і ОСОБА_9 (справа № 2-4907/08, № 2-1647/09) про право користування квартирою. Він намагався з ОСОБА_9 укласти мирову угоду про право на користуватися житлом. ОСОБА_3 вчиняв на неї психічний і моральний тиск, тому мирова угода укладена не була.

Вважає, що на підставі ст. 106 ЖК України він як член сім`ї померлого квартиронаймача, що постійно з ним проживав, у т.ч. на підставі укладеного у 2006 році договору найму житла, має право на зміну його на основного квартиронаймача.

Посилається на те, що на цей час ОСОБА_3 і його син тривалий час в квартирі не мешкають, що підтверджується висновками Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської області, проживає з у м. Києві, а спірну квартиру здає у найм третім особам. Внаслідок вчинення ОСОБА_3 перешкод у користуванні квартирою, несплатою останнім комунальних платежів, у третьої особи на банківському рахунку «АТ «Приватбанк» («Приват24») виставлена заборгованість в сумі 29 603,13 грн.

Окрім цього, в доповненнях до позовної заяви від 02.04.2019р. (а.с. № 188-189 т. 2) ОСОБА_1 повідомив, що 31.03.2019р. сталося загоряння в приватному будинку по АДРЕСА_2 . Службою порятунку Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області встановлено, що пожежа виникла на даху двоповерхового житлового будинку, звідки вогонь перекинувся на дахи двох сусідніх будинків. Вогнем знищено дах двоповерхового житлового будинку на трьох господарів на площі 200м.кв, пошкоджено дахи двох господарських споруд на площі 200 кв.м, загальна площа пожежі склала 210 кв.м. Внаслідок пожежі постраждав мешканець будинку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9, якого госпіталізовано і якого підозрюють у виготовленні вибухівки. Йому ( ОСОБА_1 ) на праві спільної власності належить 8/11 домоволодіння по АДРЕСА_2 . Внаслідок пожежі його майно згоріло, пошкоджені речі, чим спричинена матеріальна шкода в сумі 10 000 000,00 грн., і моральна шкода в сумі 8 000 000,00 грн., яка буде визначена судом за його цивільним позовом у кримінальному проваджені. Таким чином, він позбавлений власного житла, іншого житла не має, в той самий час як ОСОБА_3 чиніть перешкоди у користуванні квартирою, в якій він прописаний і має право проживати зі своїм сином.

Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 8, 33, 64, 152 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, рішення Конституційного Суду України від 14.11.2001р. по справі № 1-31/2001 № 15-рп/2001, ст. 16, 23, 317, 321, 397, 405, 612, 625, 626, 628, 821, 824, 901, 903 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 65, 71, 106 ЖК України, просить суд: визнати протиправною (без ордера і рішення суду) реєстрацію ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ; визнати протиправними дії Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру ТГ УСР ДАПДП щодо реєстрації ОСОБА_3 у квартирі без ордера і рішення суду; визнати реєстрацію малолітнього сина ОСОБА_3 - ОСОБА_7 не законною; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 з матір`ю ОСОБА_5 ; визнати перешкодою з боку ОСОБА_3 у праві користування квартирою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 2009 року і по час постановлення судового рішення; визнати бездіяльність КЖЕП № 3 Жовтневого району м. Дніпропетровська в частині подання позову до ОСОБА_3 у 2011 році, після його самовільного займання державного житла (спірної квартири); визнати займання квартири ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9 (з ІНФОРМАЦІЯ_3.) самовільним та незаконним, визнати протиправним здавання квартири у найм; зобов`язати ОСОБА_3 і мешканців квартири, звільнити самовільно заняту квартиру, виселити ОСОБА_3 без надання їм іншого жилого приміщення; визнати відсутність у ОСОБА_1 житлового приміщення після скоєного злочину; визнати ОСОБА_1 основним квартиронаймачем; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за комунальні послуги в розмірі 29 603,13 грн. (для сплати відповідним установам); зобов`язати ОСОБА_3 сплатити відповідним установам суму боргу за комунальні послуги в розмірі 29 603,13 грн.

Відповідач - ОСОБА_3 своїм правом на надання відзиву не скористався, в судових засіданнях висловлював позицію про незгоду з позовними вимогами ОСОБА_1

Від представника відповідача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - Луценко Н.В. (діє на підставі довіреності від 08.01.2019р. - а.с. № 184 т. 2) надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , в якому представник відповідача не погодився з позовними вимогами, зазначивши, що на підставі ст. 19 Конституції України, ст. 2 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, право на звернення до суду виникає у особи в тому випадку, коли її права, порушені, не визнаються або оспорюються. Позивач, звертаючись із позовом до Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру ТГ УСДР ДАПДП Дніпровської міської ради, не надав жодних доказів порушення його права відповідачем, між сторонами взагалі відсутні спірні правовідносини.

Крім того, Департамент є виконавчим органом Дніпровської міської ради, входить до її структури зі статусом юридичної особи (код ЄДРПОУ 40392181), діє на підставі Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 61/16 від 01.12.2016р., яке є загальнодоступними та розміщене на офіційному сайті Дніпровської міської ради.

Отже, Департамент є виконавчим органом міської ради і не є правонаступником СГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Законом України від 10.12.2015р. № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» внесено зміни до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон).

Повноваження з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання, перебування фізичних осіб з 04.04.2016р. здійснює Відділ формування та ведення реєстру територіальної громада управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідно до Закону та Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила).

Отже, реєстрація місця проживання ОСОБА_3 і реєстрація місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 здійснена 14.10.2014р. згідно діючого на той час законодавства СГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області

Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_12 . в судове засідання, призначене на 20.05.2019р. не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив судове засідання проводити без його участі, без фіксації технічними засобами, позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 20.05.2019р. не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому, надав суду заяву про залишення свого позову без розгляду, яка була судом задоволена. В минулих судових засіданнях висловлював позицію про незгоду із заявленим ОСОБА_1 до нього позовом

Представник відповідача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання, призначене на 20.05.2019р. не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи без його участі не надавав.

Представники третіх осіб - органу опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради, Дніпровської міської ради в судове засідання, призначене на 20.05.2019р. не з`явилися, про дату, місце і час розгляду справи були повідомлені належним чином, правом на надання письмових пояснень, заперечень щодо позову третьої особи ОСОБА_1 не скористалися.

При розгляді справи, суд враховує норму п. 9 ч. 1 Розділу XI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., згідно якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, з`ясувавши в судовому засіданні позиції сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно довідки КЖЕП № 3 про склад сім`ї від 11.05.2012р. № 198, основним квартиронаймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на той час була ОСОБА_9 , 1913 р.н . , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , зареєстрований у квартирі з 29.05.2006р., малолітні ОСОБА_2 зареєстрований з 27.02.2009р. (а.с. № 80 т. 2).

На запит ОСОБА_1 КЖЕП № 3 листом від 14.05.2012р. № 235 було повідомлено про те, що після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_9 , 1913 р.н., особовий рахунок на квартиру не переоформлявся, відповідної заяви не подавалося. Для вирішення питання слід звернутися до суду. Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 за формою Ф-2 про приватизацію квартири залишена без задоволення. (а.с. № 49 т. 2).

З довідки № 1991 від 13.02.2018р. про склад сім`ї або зареєстрованих осіб Відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані з 16.06.2014р. ОСОБА_3 , з 14.10.2014р. - його син ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з 29.05.2006р. - ОСОБА_1 , з 27.02.2009р. - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (а.с. № 50 т. 1).

З наданих суду відомостей адресно-довідкового підрозділу УМВС України в Дніпропетровській області і відмітки у паспорті видно, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований з 16.06.2014р. за адресою: АДРЕСА_1 , що видно (а.с. № 29, 44 т. 1).

На вимогу суду ДАПДП підтверджена ця інформація, надані копії карток Ф-А, що були передані органами ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. № 74 - 76 т. 2).

ОСОБА_1 надані копії актів про перешкоджання у праві мешкання від 13.03.2010р., 19.03.2010р., складенні мешканцями будинку АДРЕСА_3 , про те, що ОСОБА_1 з травня 2006 року до 2007 року проживав разом з ОСОБА_9 у спірній квартирі, а до цього піклувався про неї з 2005 року. Після втручання ОСОБА_3 , ОСОБА_9 стала перешкоджати ОСОБА_1 у проживанні, у зв`язку із чим останній звернувся до суду. Після смерті ОСОБА_9 19.03.2010р., коли ОСОБА_1 намагався відкрити двері у квартирі, з`явився ОСОБА_3 , який не пустив його у квартиру, став погрожувати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, починаючи з 2009 року звертався із завами і запитами до комунальних підприємств, органів реєстрації, правоохоронних органів, народних депутатів, у яких повідомляв про незаконну реєстрацію за вказаною адресою ОСОБА_3 його малолітнього сина ОСОБА_13 (а.с. № 45-47, 52-55, 84 - 86, 88-96 т. 2).

На вимогу суду прокуратурою Дніпропетровської області відомості повідомлено, що слідчим управлінням прокураторі ніколи не здійснювалося і не здійснюється кримінальне провадженнях стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 115, 162 КК України (а.с. № 136 т. 2).

На вимогу суду щодо надання відомостей про видачу ОСОБА_3 ордера на вселення до квартири, департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради відомості повідомлено, що в архіві Департаменту відсутнє рішення міської ради про надання житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 ордер не видавався (а.с. № 139 т. 2).

З представлених суду ОСОБА_1 копій документів видно, що ОСОБА_14 на підставі рішення виконавчого комітету за спистком Треста «Южтеплоенергомотаж» 10.02.1982р. був виданий ордер № НОМЕР_1 серії Д на квартиру АДРЕСА_1 .

Свого часу ОСОБА_9 зверталася із позовом до свого піклувальника ОСОБА_15 про визнання незаконним розпорядження про приватизацію житла, визнання недійсним права власності на квартиру. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2005р. скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2005р., задоволені вимоги ОСОБА_9 , визнано незаконним розпорядження Державного жКП «Південне» № 693 від 23.08.2001р. про належність ОСОБА_9 і ОСОБА_15 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , визнано незаконним сдіоцтво про право власності на житло за ОСОБА_9 і ОСОБА_15 , видане 23.08.2001р., зобов`язано відділення паспортної реєстраційної імміграційної служби Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області анулювати реєстрацію ОСОБА_15 за цією адресою.

Як видно з листа КЖЕП № 3 від 15.02.2012р. № 69, адресованого народному депутату Бірюку Л.В. стосовно ОСОБА_3 , повідомлено, що будинок АДРЕСА_5 перебуває на балансі КЖЕП № 3. З 1982 року у неприватизованій квартирі АДРЕСА_1 , проживала і була зареєстрована ОСОБА_9 , яка була користувачем цієї квартири, відповідно до ордера № НОМЕР_1 серії «Д» від 10.02.1982р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла. Квартира на цей час є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська.

ОСОБА_3 вселився в квартиру відразу після смерті основного квартиронаймача, безпідставно і самовільно. Незважаючи на неодноразові вимоги КЖЕП-3, звільнити квартиру ОСОБА_3 продовжує там проживати. У зв`язку з цим, вичерпавши всі можливості позасудового врегулювання питання, КЖЕП-3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про виселення його з квартири за вищевказаною адресою.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська позовна заява прийнята 19.07.2011р. і відкрито провадження у справі № 2-8895/11 про виселення ОСОБА_3 Станом на 15.02.2012р. справа не розглянута.

ОСОБА_3 15.06.2011р. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, КЖЕП № 3 Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання права на проживання та зобов`язання здійснити реєстрацію. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Браги А.В. від 15.06.2011р. було відкрито провадження в цивільній справі № 2-8488/11. Свою позицію ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що здійснював догляд та матеріально допомагав основному квартиронаймачу ОСОБА_9 до її смерті, здійснював її поховання, та в цей час, фактично проживає в спірній квартирі, відповідно, має право на реєстрацію за цією адресою. Станом на 15.02.2012р. справа судом не розглянута.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) цивільна справа № 2-4387/11 (об`єднана) була розглянута Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в червні 2011 року.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2011р. по справі № 2-4387/11 відмовлено у задоволенні первісного позову КЖЕП № 3 до ОСОБА_1 ,, малолітнього ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання їх такими, що втратили право користування квартирою, а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КЖЕП № 3, виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, органу опіки і піклування, про визнання права порушеним, визнання і збереження права користування жилим привішенням, усунення перешкод у користуванні.

Зі змісту рішення видно, що хвалою суду від 17.12.2009р. з цивільної справи № 2-1647/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , треті особи -ВГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській обл., КЖЕП № 3 Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання права користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 , треті особи -ВГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровські обл., КЖЕП № 3 Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, були виділені у самостійне провадження вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи - ВГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській обл., КЖЕП № 3, про визнання права на жиле приміщення та визнання права на його збереження.

Ухвалою суду від 01.02.2010р. позов був об`єднаний в одному провадженні з цією справою (№ 2-4387/11).

Судом у цій справі було встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 має статус жилого приміщення державного (громадського) житлового фонду, її балансоутримувачем є позивач КЖЕП № 3. Основним квартиронаймачем даного житлового приміщення була ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім неї у спірній квартирі з 29.05.2006р. зареєстрований ОСОБА_1 , а з 13.02.2009р. його малолітній син ОСОБА_16 , які у ній фактично не проживають.

З жовтня 2006 року ОСОБА_9 зверталася до правоохоронних органів з приводу безпідставної реєстрації ОСОБА_1 у її квартирі, а у березні 2007 року звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до останнього про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням. У листопаді 2008 року ОСОБА_1 також звернувся до Жовтневого районного суду з позовом до ОСОБА_9 про вселення.

Ухвалою суду від 18.05.2009 ці позови були об`єднані в одному провадженні, при цьому позов ОСОБА_1 визнаний зустрічним. Після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3., ухвалою суду від 17.12.2009р. провадження у справі в частині вимог, заявлених останньою та до неї, було закрите, решта вимог виділена у самостійне провадження та розглянута у даній справі.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених у справі вимог, суд прийшов до наступного.

У первісному позові КЖЕП № 3 послався на те, що відповідач з малолітньою дитиною зареєстрований у спірній квартирі АДРЕСА_1 , втім фактично зазначені особи у ній не проживають без поважної причини на протязі тривалого часу, а отже вони втратили право користування відповідним жилим приміщенням. Разом з тим, набуття відповідачем та його малолітньою дитиною такого права під час розгляду справи не знайшло об`єктивного підтвердження.

Згідно зі ст.ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація громадянина за певною адресою є формальним адміністративним актом. Сам по собі факт реєстрації відповідача у спірній квартирі, за відсутності підстав, з якими житлове законодавство пов`язує виникнення права користування жилим приміщенням, не дає підстав вважати, що таке право було ним набуте.

З наданого ОСОБА_1 договору, що був укладений ним з ОСОБА_9 вбачалося, що ним було обумовлене виникнення правовідносин, що у розумінні ст. ст. 91-97 ЖК України є відносинами піднайму, оскільки ОСОБА_9 , не будучи власником, а наймачем спірної квартири, не могла бути його наймодавцем. Цей факт спростовував посилання відповідача на те, що він нібито був вселений до спірної квартири та проживав у ній як член сім`ї наймача. Доводи відповідача в частині наявності сімейних відносин між ним та ОСОБА_9 , проживання його у спірній квартирі у будь-який період часу не були спростовані показаннями свідків.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах не вбачалося обставин, що відповідно до положень житлового законодавства тягнуть виникнення у відповідача права користування спірною квартирою. Укладання між ним та ОСОБА_9 договору найму та реєстрація місця проживання позивача у даній квартирі такими підставами не є, оскільки за своєю правовою природою цей договір є договором піднайму у розумінні ст. ст. 91-97 ЖК України та згідно ст. 99 ЖК України самостійного права користування жилим приміщенням відповідачеві не дає.

Суд дійшов висновку про те, що малолітній ОСОБА_2 також не набув право користування спірним приміщенням. Станом на час його народження відповідач ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживав, право користування нею не мав, дитина до даної квартири не вселялася.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки відповідач та його малолітня дитина право користування спірною квартирою АДРЕСА_1 не набували, а отже не можуть його позбутися.

Суд також дійшов висновку про те, що не підлягали задоволенню і вимоги зустрічного позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 і малолітній ОСОБА_2 права користування спірною квартирою не мали і не мають, а отже таке право не може бути порушене і захисту в обраних позивачем форм не підлягає. Зокрема не може бути визнане або збережене, а також не може бути перешкод у його здійсненні.

Відмовлено також у задоволенні вимог зустрічного позову в частині визнання правомірною реєстрації відповідача ОСОБА_1 та його малолітньої дитини у спірній квартирі з урахуванням положень ст. 4 ЦПК України, оскільки надання оцінки правомірності дій уповноваженого державного органу не є визначеною законом формою захисту житлових прав. Крім того, з встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 і малолітній ОСОБА_2 були зареєстровані у жилому приміщенні, в якому не проживали та права користування яким не мали.

За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011р. апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_17 на вказане рішення, вважалися такими, що не подані.

З урахуванням вищевказаного наявного рішення суду, неспроможними є доводи ОСОБА_1 про те, що КЖЕП № 3 Жовтневого району м. Дніпропетровська допустив бездіяльність щодо неподання позову до ОСОБА_3 у 2011 році.

За приписами ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно зі ст. 99 ЖК України піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму.

Таким чином, вимоги третьої особи ОСОБА_1 про визнати його основним квартиронаймачем, установлення факту перешкод з боку ОСОБА_3 у праві користування квартирою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , визнання займання квартири ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9 самовільним та незаконним, визнати протиправним здавання квартири в найм, зобов`язання ОСОБА_3 , інших мешканців звільнити квартиру, виселення ОСОБА_3 без надання їм іншого жилого приміщення - не можуть бути задоволені, оскільки ОСОБА_1 ніколи не був наймачем квартири.

З урахуванням установлених судом у справі № 2-4387/11 обставин, а також обставин у цій справі, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 і малолітній ОСОБА_2 ніколи права користування спірною квартирою не набували, що виключає їх право користування спірною квартирою, а тому, як наслідок, і право на захист в обраний спосіб.

ОСОБА_1 надана копія нотаріально посвідченого заповіту від 13.05.2006р., яким ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) заповідала ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) усе своє майно. Разом із тим, жодними доказами не підтверджено, що останній набув право на спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за цим заповітом, зокрема, на спірну квартиру.

Вимоги про визнання протиправними дій Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру ТГ УСР ДАПДП щодо реєстрації ОСОБА_3 у квартирі без ордера і рішення суду задоволені бути не можуть, адже ДАПДП є виконавчим органом Дніпровської міської ради, входить до її структури на підставі Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 61/16 від 01.12.2016р. Департамент не є правонаступником СГІРФО Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Таким чином державний реєстратор взагалі не здійснював реєстрацію відповідача ОСОБА_3 у квартирі, що виключає наявність спірних правовідносин між ОСОБА_1 і ДАПДП як таких.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 з матір`ю ОСОБА_5 , то ці вимоги можуть ставити у даному випадку лише батьки дитини, адже відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. За приписами ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Таким чином, цією нормою права встановлено вичерпний перелік осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких може вважатися місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років: батько, мати, опікун дитини, навчальний заклад чи заклад охорони здоров`я, в якому проживає дитина.

Не може бути стягнута з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за комунальні послуги в розмірі 29 603,13 грн. для сплати відповідним установам, а суд не може зобов`язати ОСОБА_3 сплатити відповідним установам суму боргу за комунальні послуги в розмірі 29 603,13 грн., оскільки правовідносини з сплати комунальних послуг існують виключно між їх надавачами і споживачами, а тому обраний спосіб захисту права не ґрунтується на законі - ЖК України і Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

А вимоги ОСОБА_1 про визнання відсутності у нього житлового приміщення після скоєного злочину не можуть бути адресовані відповідачам за його позовом, адже пожежа виникла не з їх вини і ці вимоги не пов`язані жодним чином з предметом спору, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Як установлено, основним квартиронаймачем спірної квартири була ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім неї, у спірній квартирі з 29.05.2006р. зареєстрований ОСОБА_1 , з 13.02.2009р. його малолітній син

ОСОБА_16 зави ОСОБА_1 про реєстрацію за місцем проживання у квартирі від 29.05.2006р. видно, що ОСОБА_9 не заперечувала щодо реєстрації його у квартирі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

На момент реєстрації відповідача ОСОБА_3 і його малолітнього сина ОСОБА_4 діяв Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений Наказом МВС України від 22.11.2012р. № 1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012р. за № 2109/22421 (далі - Порядок № 1077).

Відповідно до п. 1.6. розділу І Порядку № 1077 ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні (далі - реєстраційний облік) здійснюється територіальними підрозділами ДМС України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Реєстраційний облік ведеться у межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці відповідного адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України або територіального підрозділу ДМС України.

У територіальному підрозділі ДМС України картотеки складаються з відомостей про реєстрацію у формі картки реєстрації особи (додаток 1) та адресної картки (додаток 2), а в адресно-довідковому підрозділі територіального органу ДМС України - талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні (додаток 3) та відомостей про реєстрацію місця проживання особи (додаток 4).

Відповідно до п. 2.2. розділу ІІ Порядку № 1077 для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру: письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5); документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

На вимогу суду, жодних із зазначених у переліку документів, окрім карток реєстрації особи ОСОБА_3 і малолітнього ОСОБА_4 , що були передані до ДАПДП Дніпровської міської ради з картотеки ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. АДРЕСА_1 - 126 т. 2), суду не представлено, що ставить під сумнів підставність реєстрації ОСОБА_3 і малолітнього ОСОБА_4 за адресою спірної квартири і свідчить про відсутність згоди власника, наймачів квартири на реєстрацію інших осіб.

Як було повідомлено Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради відомості, в архіві Департаменту відсутнє рішення міської ради про надання житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 ордер не видавався (а.с. № 139 т. 2).

Суду відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності його згоди на реєстрацію місця проживання за адресою спірної квартири. У зв`язку із викладеним можуть бути задоволені вимоги про визнання протиправною реєстрації у спірній квартирі ОСОБА_3 і його малолітнього сина ОСОБА_4

Оцінюючи докази, зібрані під час розгляду справи у їхній сукупності та взаємозв`язку, наявні рішення судів, що набрали законної сили і є мають обов`язкове преюдиційне значення під час розгляду цієї справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині визнання протиправною реєстрації у спірній квартирі ОСОБА_3 і його малолітнього сина ОСОБА_4

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково, а він був ухвалою суду від 20.05.2019р. звільнений від сплати судового збору, судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь держави в сумі 704,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить, що є мінімальною ставкою судового збору при поданні позову немайнового характеру станом на 01.01.2018р.), а також в сумі 352,40 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить, що є мінімальною ставкою судового збору при поданні зави про забезпечення позову), а всього 1 057,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, п. 9 ч. 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Державного реєстратора відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи -Дніпровська міська рада, орган опіки і піклування в особи виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради, про визнання порушення, визнання дій незаконними, визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , визнання факту перешкоди в праві користування, визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, виселення, визнання основним квартиронаймачем, стягнення боргу за комунальні послуги - задовольнити частково.

Визнати протиправною реєстрацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою квартири: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 1 057,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.С. Федоріщев