Рішення № 81939326, 23.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/40/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019 Справа № 908/469/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” (юридична адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул. Чекістів, буд. 5; адреса для листування: 70600, Запорізька область, м.Пологи, вул. Зарічна, буд. 55А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” (69044, м.Запоріжжя, Майдан Профспілок, буд. 5, кім. 572)

про стягнення 1545610,00грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

При секретарі судового засідання: Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача – Шульга Л.М., довіреність № 6 від 23.01.2019;

від відповідача – не з`явився.

26.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” вих.№01/6-1 від 11.02.2019 (вх. № 503/08-07/19 від 26.02.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” про стягнення 1405100,00грн. основного боргу за Договором поставки № КП-001/2019 від 02.01.2019, та 140 510, 00 грн. штрафу.

26.02.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/469/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2019, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/469/19. Присвоєно справі номер провадження 4/40/19. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2019

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 відкладено підготовче судове засідання на 23.05.2019.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

12.04.2019 через канцелярію суду господарським судом Запорізької області від відповідача отримано заяву про визнання позову, в якій останній повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” повністю визнає заявлені до нього вимоги в розмірі 1545610,00грн. за Договором поставки № КП-001/2019 від 02.01.2019.

У судовому засіданні 23.05.2019 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 23.05.2019 позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання в частині оплати товару в розмірі 1545610,00грн. за договором поставки № КП-001/2019 від 02.01.2019. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач керуючись ст. 526, 610, 611, 629, 693 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України та договором поставки № КП-001/2019 від 02.01.2019, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” 1545610,00грн. основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

УСТАНОВИВ:

02.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” (продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” (покупець, відповідач у справі) укладений Договір поставки № КП-001/2019 (далі за текстом – Договір).

Цим Договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин (далі - Товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки Товару, розмір товарного кредиту визначаються Сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. (п.1.1 Договору).

Згідно розділу 2 Договору Вартість Договору - становить загальна вартість поставленого Товару. В специфікаціях до договору ціна товару та розміри платежів визначаються в гривні, з зазначенням еквіваленту в іноземній валюті Євро (ЕUR) /Долар США (USD), відповідно курсу, Міжбанку на першу дату, що передує дню підписання специфікації. Вартість тари (упаковки) входить до вартості Товару та окремо не сплачується.

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець оплачує товар на підставі рахунку продавця, перерахуванням грошових коштів в гривні на поточний рахунок продавця у строк та в порядку зазначеному в специфікації. Якщо оплата буде здійснена без рахунку фактури, продавець самостійно здійснює зарахування отриманих грошових коштів. платіж є здійсненим з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. розрахунки можуть здійснюватись в інший спосіб визначений специфікацією.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що датою поставки є дата підписання акту приймання-передачі товару. Ризик випадкової загибелі, знищення, втрати, пошкодження товару переходить до покупця з дати поставки Товару. Право власності переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної, або у інший строк встановлений специфікацією на товар.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє один календарний рік, але в будь якому разі до повного виконання Договору. ( п.7.1 Договору).

Так, сторонами укладено специфікацію №001 від 02.01.2019 до Договору поставки № КП-001/2019 від 02.01.2019, якою визначено: назва товару, кількість, ціна за одиницю товару, вартість. Вказана специфікація виписана на загальну суму поставки у розмірі 1405100, 00грн.

Пунктом 2 Специфікації сторони визначили порядок оплати: 1-й платіж -1405100, 00грн., в т.ч ПДВ, що складає 100% вартості товару, протягом 3 робочих днів з моменту укладання договору.

Строк поставки: протягом 15 календарних днів з дати отримання продавцем 100% вартості товару (п. 3 Специфікації №001 від 02.01.2019).

Проте матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів виконання п. 2 Специфікації до Договору.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі оплату за товар не здійснив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № КП-001/2019 від 02.01.2019 зобов`язання та вимоги чинного законодавства, у зв`язку із чим за ним рахується заборгованість в сумі 1405100, 00грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 140 510, 00 грн. штрафу за прострочення оплати товару.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування до грошового зобов`язання не тільки пені, а й іншого виду неустойки – штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею.

У відповідності до п. 6.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі десять процентів від суми заборгованості.

Факт прострочення відповідачем терміну оплати товару, передбаченого п 2 Специфікації до Договору є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 140 510, 00 грн. штрафу на підставі 6.2 Договору є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві на позовну заяву .

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем у зв`язку з чим постановляє рішення про задоволення позовних вимог.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 11 592, 07 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 622 від 18.02.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 11 592, 08 грн., що складає 50 відсотків судового збору, покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “СОШНИКІВ” (69044, м.Запоріжжя, Майдан Профспілок, буд. 5, кім. 572, код ЄДРПОУ 31598616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРІС ПЛЮС” (юридична адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул. Чекістів, буд. 5; адреса для листування: 70600, Запорізька область, м.Пологи, вул. Зарічна, буд. 55А, код ЄДРПОУ 39277048) 1405100 (один мільйон чотириста п`ять тисяч сто) грн. 80 коп. основного боргу, 140 510 (сто сорок тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. штрафу та 11 592 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 08 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Повернути позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 11 592, 08 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 622 від 18.02.2019, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “24” травня 2019 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.