Рішення № 81939325, 22.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/58/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 Справа № 908/926/19

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЙДАР ПЛЮС”, (69065, м.Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11)

про стягнення 67097,85 грн. заборгованості за договором поставки № 6933 від 28.01.2016

суддя Зінченко Н.Г.

При секретарі судового засідання: Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача – Котькорло О.А, довіреність №б/н від від 20.05.2019;

від відповідача – не з`явився;

18.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 16.04.2019 (вх. № 1008/08-07/19 від 18.04.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЙДАР ПЛЮС”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5”, м. Запоріжжя про стягнення 67097,85 грн. заборгованості за договором поставки № 6933 від 28.01.2016, в тому числі: 45312,22 грн. основного боргу, 12185,80 грн. пені, 5437,22 грн. інфляційних втрат та 4162,61 грн. 10 % річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019 справу № 908/926/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/926/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 22.05.2019.

В судовому засіданні 22.05.2019 справу розглянуто, прийнято рішення.

Позивач в судовому засіданні 22.05.2019 підтримав заявлені позовні вимоги, які викладені в позовній заяві, та ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 530, 692, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та договорі поставки № 6933 від 28.01.2016, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5” 45312,22 грн. основного боргу, 12185,80 грн. пені, 5437,22 грн. інфляційних втрат та 4162,61 грн. 10 % річних.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5” (код ЄДРПОУ 38926278) є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 23.04.2019 про відкриття провадження у справі № 908/926/19, яка направлялася на адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/926/19.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЙДАР ПЛЮС” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5” (відповідачем у справі) укладений Договір поставки № 6933 з протоколом розбіжностей до нього (далі за текстом – Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до заявок покупця поставляти товар, а відповідач (Покупець) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних. (п.1.1 Договору).

Найменування (асортимент), ціна і кількість, міцність, об`єм і штрихкод товару, що є предметом даного договору визначаються у погоджений обома сторонами Специфікації (Додаток 1) та вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Всі видаткові накладні, що укладені Сторонами в період строку дії цього Договору, є видатковими накладними, що укладені Сторонами в рамках та на виконання цього Договору, (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору право власності на Товар і ризик випадкової загибелі або псування переходить до Покупця в момент отримання Товару, що фіксується датою оформлення видаткової накладної.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили строк оплати Товару: покупець зобов`язаний здійснити оплату товару таким чином: протягом не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної.

Згідно п. 2.5. Договору при наявності у Покупця заборгованості з оплати декількох видаткових накладних першою оплачуються видаткова накладна, виписана ранньою датою. При цьому Постачальник має право відносити платежі, здійснені покупцем з порушенням умов цього Договору, на власний розсуд в рахунок оплати виписаних більш ранньою датою, незалежно від призначення платежу, зазначеного Покупцем у платіжних дорученнях.

Пунктом 8.1 Договору сторони узгодили, що договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, і набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині виконання зобов`язань – до повного їх виконання. В разі якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жадно із сторін письмово не повідомить іншу про розірвання Договору у зв`язку з його закінченням, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано письмових повідомлень про розірвання Договору, отже договір є діючим.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 6933 від 28.01.2016, за період 03.05.2018 по 10.08.2018, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 3-3030673 від 03.05.2018 на суму 625, 20 грн.

- № 3-3030677 від 03.05.2018 на суму 1272,54 грн.

- № 1-2000377 від 04.05.2018 на суму 4227,36 грн.

- № 1-2000331 від 04.05.2018 на суму 1090, 44 грн.,

- № 1-2000332 від 04.05.2018 на суму 634, 53 грн.,

- № 1-2000333 від 04.05.2018 на суму 186,72 грн.,

- № 1-2000375 від 04.05.2018 на суму 895,80 грн.,

- № 1-2000376 від 04.05.2018 на суму 1209,78 грн.,

- № 1-2000402 від 04.05.2018 на суму 1920, 72грн.,

- № 8-8018804 від 04.05.2018 на суму 578, 40 грн.,

- № 8-8018936 від 04.05.2018 на суму 1396, 83 грн.,

- № 8-8018934 від 04.05.2018 на суму 3657,72 грн.,

- № 8-8018806 від 04.05.2018 на суму 289, 74 грн.,

- № 3- 3038026 від 09.05.2018 на суму 527, 82 грн.,

- № 3- 3038471 від 09.05.2018 на суму 1175,46 грн.,

- № 1-2001050 від 10.05.2018 на суму 1358,64 грн.,

- № 3-3038957 від 10.05.2018 на суму 5384,70 грн.,

- № 3-3039201 від 10.05.2018 на суму 100, 26 грн.,

- № 3-3039201 від 10.05.2018 на суму 100, 26 грн.,

- № 3-3040098 від 11.05.2018 на суму 260, 73 грн.,

- № 8-80226691 від 16.05.2018 на суму 1222,68 грн.,

- № 1- 2001726 від 17.05.2018 на суму 593, 76 грн.,

- № 1-2001729 від 18.05.2018 на суму 1004,88 грн.,

- № 3-3053393 від 23.05.2018 на суму 560, 70 грн.,

- № 1-2002695 від 24.05.2018 на суму 868,14 грн.,

- № 3-3053945 від 24.05.2018 на суму 2073,66 грн.,

- № 8-8031385 від 25.05.2018 на суму 533,40 грн.,

- № 8-8031386 від 25.05.2018 на суму 74, 37 грн.,

- № 8-80331384 від 25.05.2018 на суму 796, 80 грн.,

- № 3-3060997 від 30.05.2018 на суму 416, 10 грн.,

- № 1- 2003945 від 01.06.2018 на суму 1711, 02 грн.,

- № 8- 8044335 від 15.06.2018 на суму 589, 68 грн.,

- № 3- 3081666 від 20.06.2018 на суму 777, 12 грн.,

- № 3- 3083400 від 21.06.2018 на суму 588, 00 грн.,

- № 3- 3083401 від 21.06.2018 на суму 2595, 60 грн.,

- № 8- 8056078 від 05.07.2018 на суму 1711, 02 грн.,

- № 8- 8056079 від 05.07.2018 на суму 45,18 грн.,

- № 3- 3101936 від 11.07.2018 на суму 565,20 грн.,

- № 3- 3101943 від 11.07.2018 на суму 647, 46 грн.,

- № 3- 3110776 від 19.07.2018 на суму 689, 16 грн.,

- № 8- 8065761 від 20.07.2018 на суму 1037,10 грн.,

- № 3- 3122912 від 02.08.2018 на суму 462,24 грн.,

- № 3- 3130605 від 09.08.2018 на суму 327, 42 грн.,

- № 3- 3130939 від 10.08.2018 на суму 1087,20 грн., а всього на загальну суму 47 871, 54 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені відбитками печаток підприємств.

Крім того, факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи,.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором – у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

В порушення умов Договору поставки № 6933 від 28.01.2016 відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 6933 від 28.01.2016 зобов`язання та вимоги чинного законодавства, у зв`язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 45312,22 грн. Доказів протилежного відповідач суду не подав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов`язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На день розгляду спору відповідач оплату товару в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 45312,22 грн. основного боргу за договором поставки № 6933 від 28.01.2016 пред`явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.1 Договору, який передбачає, що у разі прострочення оплати товару (порушення п.2.2 Договору), Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення до повного погашення боргу покупцем.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором поставки № 6933 від 28.01.2016 позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 12185,80 грн., яка розрахована за загальний період з 03.06.2018 по 15.04.2019.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку пені необхідно встановити розмір боргу, день, коли зобов`язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати – строк припинення нарахування пені (період нарахування пені).

Факт порушення відповідачем термінів виконання зобов`язань стосовно сплати товару, передбачених Договором поставки, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Разом з тим, вивчивши розрахунок суми пені, наданий позивачем, судом встановлено, що з наведеного розрахунку неможливо встановити на які саме суми прострочення нараховується пеня (так позивач, зокрема починає нараховувати пеню на суму заборгованості 35 903, 94 грн., за період з 03.06.2018 по 04.06.2018, тоді як перша поставка, підтверджується видатковою накладною від 03.05.2018 на суму 625,20 грн.), неможливо встановити строки порушення зобов`язання та його розміру.

При цьому суд бере до уваги, що умовами Договору передбачено строк оплати Товару: протягом не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару. Між тим, позивач здійснив нарахування не за кожною видатковою накладною, а на загальну суму (походження якої також неможливо встановити, оскільки відсутні докази часткової сплати за договором).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд не має можливості здійснити перерахунок. Тому на підставах, наведених вище, у позові в частині стягнення 12185,80 грн. пені відмовляється за недоведеністю.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупець, окрім пені, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% процентів річних від простроченої суми.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 5437,22 грн. інфляційного нарахування, за загальний період з 02.09.2018 по 15.04.2019 та 4162,61 грн. 10 % річних, за загальний період період з 03.06.2018 по 15.04.2019.

Вимоги про стягнення інфляційного нарахування та 10 % річних позивачем заявлено обґрунтовано

Проте, з огляду на вищенаведені обставини щодо наданого позивачем розрахунку, суд з підстав наведених вище, також відмовляє у задоволенні 5437,22 грн. інфляційного нарахування та 4162,61 грн. 10 % річних за недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 45312,22 грн. основного боргу. В задоволені решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЙДАР ПЛЮС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАРТАЛ 5”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 38926278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЙДАР ПЛЮС”, (69065, м.Запоріжжя, вул. Сортувальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 39659047) 45 312 (сорок п`ять тисяч триста дванадцять) грн. 22 коп. основного боргу та 1297 (одну тисячу двісті дев`яносто сім) грн. 28 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “24” травня 2019р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.