Ухвала суду № 81937137, 26.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15224/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. при секретарі Василенко Д.С розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції Костецький Євген Йосифович про арешт майна

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції Костецький Є.Й звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, які були надані державним підприємством «СГП «Ягубець» (код ЄДРПОУ 00709460) ТОВ «ТЕРРА-2014» (код ЄДРПОУ 39398515) відповідно до умов договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 року, укладеного між ДП «СГП «Ягубець» та ТОВ «ТЕРРА-2014» В обґрунтування клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017250000000184 від 13.05.2017 за фактом незаконного придбання права користування землями колишнього ДП «СГП «Ягубець» (код ЄДРПОУ 00709460), що завдало державі матеріальних збитків у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що що невстановлені особи вчинили шахрайські дії, пов`язані із незаконним заволодінням (придбанням права) землями колишнього Державного підприємства «СГП «Ягубець» (код ЄДРПОУ 00709460), розташованими в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району, Черкаської області, загальною площею 1834, 0411 га, під час реорганізації (припинення) вищевказаного державного підприємства, і фактичним протиправним та безоплатним використанням цих земель в період часу з 12.02.2016 по теперішній час, що завдало державі матеріальних збитків у великих розмірах. В судовому засіданні слідчий не зявився , подав до суду клопотання про розгляд давного клопотання у його відсутність та просив його задовольнити з підстав наведених судом вище. Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що що невстановлені особи вчинили шахрайські дії, пов`язані із незаконним заволодінням (придбанням права) землями колишнього Державного підприємства «СГП «Ягубець» (код ЄДРПОУ 00709460), розташованими в адмінмежах Ягубецької сільської ради Христинівського району, Черкаської області, загальною площею 1834, 0411 га, під час реорганізації (припинення) вищевказаного державного підприємства, і фактичним протиправним та безоплатним використанням цих земель в період часу з 12.02.2016 по теперішній час, що завдало державі матеріальних збитків у великих розмірах. Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до положень ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про повернення клопотання прокурору, оскільки зазначене клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а саме: зі змісту клопотання не вбачається підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Враховуючи вищевикладене, клопотання є необґрунтованим і підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майор поліції Костецький Євген Йосифович про арешт майна .- повернути прокурору.

Ухвала не може бути оскаржена.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.