Рішення № 81928750, 14.05.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17775/18

2/295/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Білінської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 34292,09 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 22 грудня 2014 року по а/д Житомир - М. Подільськ в напрямку м. Житомира, автомобілем марки «ГАЗ 33023», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , договір страхування № 250591086.14, під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні ушкодження. Відповідно до довідки ДАІ про ДТП та постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23 січня 2015 року ДТП мала місце з вини відповідача. ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 1006 від 12 січня 2015 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 складає: 101540,83 грн. На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, тому на підставі рахунку № СА-000000381 від 15 січня 2015 р. ТОВ «Світ-Авто», рахунку № 2866 від 25 грудня 2014р. ТОВ «СОС Сервіс Україна», відповідно до страхового акту № 127373 від 14 квітня 2015р. було сплачене страхове відшкодування у розмірі 84292,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3039 від 17 квітня 2015 р. Автомобіль марки «ГАЗ 33023», д.н.з НОМЕР_1 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача, на момент ДТП, була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/1710942, відповідно до умов якого ліміт страхової відповідальності ВАТ «НАСК «Оранта» становить 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн. Враховуючи те, що розмір заподіяних відповідачем збитків, перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом № АІ/1710942, то відповідно до ст. 1194 ЦК України на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою сумою (лімітом відповідальності) в розмірі 34 292,09 грн.

15.04.2019 року відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій відповідач вказав, що подія дорожньо-транспортної пригоди мала місце 22.12.2014 року, і про таку подію, яка визнана ПАТ «АСК «ІНГО Україна» страховим випадком, страхувальник ТОВ «Перша лізингова компанія» повідомив страховика 22 грудня 2014 року. Згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 січня 2015 року по справі № 295/101/15-п відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП, однак ПАТ «АСК «ІНГО Україна» заявило позовні вимоги 19 грудня 2018 року, та трирічний строк для заявлення вимоги про відшкодування шкоди мав перебіг в період з 23 грудня 2014 року по 22 грудня 2017 року. Крім того, страхове відшкодування було виплачено страхувальнику ТОВ «Перша лізингова компанія» згідно платіжного доручення від 17 квітня 2015 року, тому є підстави для застосування до заявлених позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності. У заяві також просив розгляд справи проводити без його участі.

Від представника позивача Гаркуши Г.В. надійшла заява про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у заяві про застосування наслідків спливу строку позовної давності просив розгляд справи проводити без його участі.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22.12.2014 року о 18 год. 20 хв. громадянин ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Газ 33023», д.н.з. НОМЕР_3 , по а/д Житомир - М. Подільськ в напрямку м. Житомира, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Хюндай", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухвався попереду в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди два автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23.01.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. (а.с. 45, 47).

Згідно звіту № 1006 від 12 січня 2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , складає: 101540,83 грн. (а.с. 48-83)

Відповідно до страхового акту № 127373 від 14 квітня 2015р. ПРАТ «АСК «Інго-Україна» було сплачене страхове відшкодування ТОВ «Перша лізингова компанія» у розмірі 84292,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3039 від 17 квітня 2015 р. (а.с. 85, 86)

Позивач зазначає, що автомобіль марки «ГАЗ 33023», д.н.з НОМЕР_1 , був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/1710942, відповідно до умов якого ліміт страхової відповідальності ВАТ «НАСК «Оранта» становить 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають кошти у сумі 34292,09 грн., яка є різницею між сумою виплаченого срахового відшкодування та лімітом страхової відповідальності ВАТ «НАСК «Оранта».

У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем у добровільному порядку завданої шкоди, згідно з положеннями ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з положеннями ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, позивачем правомірно пред`явлено вимогу до відповідача про відшкодування шкоди у порядку регресу, вимоги позивача є обгрунтованими.

Разом з тим, нормою ч. 3 ст. 267 ЦК встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Відповідачем було подано заяву про застосувати наслідків спливу строків позовної давності до правовідносин, які є предметом цієї справи, у зв`язку з чим просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За частинами першою, шостою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ПАТ «АСК «Інго Україна» виплатило власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ «Перша лізингова компанія» страхове відшкодування за договором страхування № 250591086.14 у розмірі 84292,09 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3039 від 17.04.2015 року (а.с. 86), отже, за приписами ст. 261 ЦК України, з цього моменту у позивача виникло право на позов, однак з позовом до суду ПАТ «АСК «Інго Україна» звернулося лише 22.12.2018 року (а.с. 88), тобто після спливу трирічного строку загальної позовної давності, встановленого 257 ЦК України.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволенню не підлягає у зв`язку з пропуском позивачем терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», місце знаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код: 16285602.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М.Чішман