Рішення № 81922828, 13.02.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 667/1182/16-ц

н/п 2/766/2843/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Красновського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 24.02.2016 року звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на той факт, що позивач надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води ОСОБА_1 , яка є власником буд АДРЕСА_1 , на її ім`я відкритий особовий рахунок в службі збуту теплової енергії. Між відповідачем та позивачем існують договірні правовідносини. Протягом тривалого часу відповідач не сплачує витрати, пов`язані зі споживанням послуг з централізованого опалення. У зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2013 року по 16.02.2016 року в сумі 5877,88 гривень, яку відповідач виплачувати відмовляється. Пунктом 12 Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. З урахуванням наведених вище норм, відповідач має сплатити 632,70 грн. пені згідно розрахунку. Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку обсяг 3% річних склав 180,38 грн., а сума інфляційного збільшення боргу 1739,45 грн. У зв`язку з викладеним, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 5877,88 грн., суму 3% річних у розмірі 180,38 грн., суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 1739,45 грн., суму пені у розмірі 632,70 грн., а також судовий збір у сумі 1378,00 гривень.

02.06.2016 року позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що заборгованість за надані послуги збільшилася за період з 01.11.2015 року по 16.05.2016 року, з врахуванням зазначеного, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії станом на 16.05.2016 року в сумі 13899,82 грн.

12.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 04.03.2013 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ОСОБА_1 було укладено договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно п.30 Договору даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року. Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця. Листом від 15.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» про розірвання договору №61 від 04.03.2013 року у зв`язку з зникненням потреби в отриманні послуг. Термін дії договору №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води складає 303 дні (з 04.03.2013 по 31.12.2013). Пунктом 30 Договору передбачено, що договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання. Договір неодноразово продовжувався: спочатку до 30.10.2014, а потім до 29.07.2015. До сьогоднішнього часу будь-якої відповіді від ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не отримано, а відтак сторонами так і не було досягнуто згоди стосовно розірвання Договору та припинення спірних правовідносин. За відсутності юридичної практики позивач був змушений звернутися за правовою допомогою у захисті своїх прав, у зв`язку із чим було укладено відповідний договір на суму гонорару у розмірі 3000,00 грн. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просить розірвати договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 04.03.2013 року, укладений між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ОСОБА_1 , з моменту набрання рішенням законної сили; стягнути з ПАТ «Херсонська ТЕЦ» на свою користь витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Херсонська ТЕЦ» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісними вимогами.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача за первісним позовом – представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні первісні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав до суду заперечення, згідно яких зазначив, що ОСОБА_1 не надала судові доказів істотного порушення договору з боку ПАТ «Херсонська ТЕЦ», що свідчить про відсутність підстав для розірвання Договору №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 04.03.2013 року. До того ж, розірвання договору про надання даних послуг можливе лише після фактичного відключення споживача від мережі централізованого теплопостачання в порядку встановленому Правилами відключення споживачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Крім цього, розірвання договору про надання послугу з централізованого теплопостачання у випадку відсутності Акта про відключення від мереж централізованого опалення, буде грубим порушенням чинного законодавства. В останнє судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що первісні позовні вимоги підтримав, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, з підстав, зазначених в позовній заяві. В останнє судове засідання не з`явився, просив розглядати справу у його відсутність, зустрічні позовні вимоги підтримав, в задоволенні первісного позову просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановлений законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського округу ОСОБА_2 . 04.03.2013 року, ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень першого поверху, що знаходиться в будинку під АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності 04.03.2013 року.

04.03.2013 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ОСОБА_1 було укладено договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до приміщення, власником якого є ОСОБА_1 Вказаний договір укладається на строк до 31.12.2013 року і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовжений, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця; переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи; невиконання умов договору сторонами договору.

Відповідно до умов вказаного договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги – шляхом сплати в безпідставному порядку, крім суми основної заборгованості, передбачених п.12, штрафні санкції, інфляційні витрати та 3 % річних; втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії; порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення, які надає позивач АТ «Херсонська ТЕЦ» за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за централізоване опалення сума основного боргу становить 5877,88 грн., яка нарахована з листопада 2014 року по березень 2015 року, розмір пені за несвоєчасну оплату послуг станом на 16.02.2015 року становить 632,70 грн., розмір 3 % річних становить 180,38 грн., сума інфляційних втрат становить 1739,45 грн.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за надані послуги з централізованого опалення станом на 16.05.2016 року сума боргу становить 8021,94 гривень, тобто загальна сума заборгованості з 01.10.2013 року по 16.05.2016 року становить 13899,82 грн.

Відповідач добровільно виплачувати заборгованість відмовляється.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона №667/9689/15-ц від 18.01.2016 року судовий наказ від 30.11.2015 року, виданий Комсомольським районним судом м.Херсона за заявою ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання в сумі 5877,88 грн. та судового збору у розмірі 609,00 грн. на користь ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» скасовано.

З метою вжиття дієвих заходів щодо врегулювання спірного питання відповідачу направлено вимогу про сплату заборгованості від 02.06.2015 року №06-1/1164, яка була проігнорована, тому 22.09.2015 року було направлено ще одну вимогу №06-1/1873, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» 05.05.2018 року перейменоване а Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль».

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитору) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною другою цієї статті зазначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 28, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічного обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункові книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Судом встановлено, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання, але в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином не оплачує спожиті послуги, порушене право позивача на отримання належної плати за надані послуги підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разу порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовуються нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 12 договору №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлено, що розмір пені становить подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, відповідач має сплатити 632,70 грн. пені, згідно розрахунку.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції та 3% річних позивачем здійснено вірно, тому позов в цій частині слід задовольнити.

З урахуванням викладеного первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в частині стягнення заборгованості в розмірі 13899,82 грн., 3% річних в розмірі 180,38 грн., пеня в розмірі 632,70 грн., інфляційні втрати в розмірі 1739,45 грн., всього 16452,35 грн.

Також, відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд виходить із наступного.

Частинами 1, 4 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво – чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

04.03.2013 року між ПАТ «Херсонська ТЕЦ» та ОСОБА_1 було укладено договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно п.30 Договору даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року. Договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 ЦК України.

Згідно приписів ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 689 ЦК України передбачено право покупця відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про електроенергетику» та Закону України «Про теплопостачання» енергією є електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу: теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для її купівлі-продажу.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

15.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_1 з проханням розірвати з 01.03.2015 року договір «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» №61 від 04.03.2013 року із наданням послуг централізованого опалення та постачання гарячої води щодо нежитлового приміщення, з моменту набрання рішенням законної сили.

Статтею 654 ЦК України передбачено вчинення зміни або розірвання договору в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Крім того, у відповідності до ст.188 ГПК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У ч.1 ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також слід зазначити, що термін дії Договору договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води складає 303 дні (з 04.03.2013 по 31.12.2013).

Пунктом 30 Договору передбачено, що Договір вважається подовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. (ч.2 ст.651 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК У країни, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 551,21 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., що підтверджується квитанціями від 12.09.2016 року та 06.07.2016 року.

Таким чином, оцінивши здобуті по справі докази, за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 202, 209, 526, 625, 626, 651-654, 712 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, суд

в и р і ш и в:

Первісний позов Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 16452,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» судовий збір у сумі 1378,00 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води задовольнити.

Розірвати договір №61 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 04.03.2013 року, укладений між Акціонерним товариством «Херсонська ТЕЦ» та ОСОБА_1 , з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 551,21 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан