Ухвала суду № 81922178, 15.05.2019, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2895/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Теребовля

Теребовлянський суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пасько І.Б.

під час судового засідання в приміщенні суду м. Теребовля в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210170000413 від 12 грудня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теофіполь Хмельницької області, останнє місце проживання АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Яреми А.В. , обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Худа І.Р., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 .

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на даний час існують ризики, які були враховані під час обрання йому цього запобіжного заходу. З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину. Кваліфікуючою ознакою інкримінованих йому злочинів є повторність. ОСОБА_1 раніше суджений за вчинення умисних злочинів і повторно умисно скоїв кримінальні правопорушення. Прокурор у своєму клопотанні вказує, що 08 травня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 було оголошено підозру, в подальшому 30 травня 2018 року ОСОБА_1 оголошено в розшук, кримінальне провадження №12018210170000137 було зупинено, 09 грудня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 було затримано, кримінальне провадження відновлено. Таким чином, існує ризик ухилення від судового розслідування, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечило виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Натомість обвинувачений подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - домашній арешт. В обґрунтування клопотання вказував, що ризики на які вказує прокурор є формальнимим, необґрунтованими, вказаними по шаблону. Так, обвинувачений є годувальником для своєї багатодітної сім`ї, тобто має міцні соціальні зв`язки, не має жодного наміру ухилятися від суду.

В судовому засіданні захисник просив задорволи клопотання обвинувинуваченого та відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення недо- ведено настання реальних ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недоведено неможливості застосування більш мякого запобіжного заходу чим тримання під вартою.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання та продовжити запобіжний захід тримання під вартою.

Потерпілий та його представник висловлюючи свою думку з приводу заявлених клопотань, вказували на підставність ризиків зазначених в клопотанні прокурора, вказавши, що суд при обранні та продовжені запобіжного заходу - тримання під вартою неодноразово надава оцінку ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, жодні обставини не змінились, а тому є всі підстави задоводити клопотання прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Щодо оцінки ризиків наведених прокурором у своєму клопотанні суд зазначає наступне.

При дослідженні матеріалів клопотання яке подано обвинуваченим та доводів клопотання прокурора, суд приходить до переконання про існування ризиків передбачених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК, зокрема з метою також запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 раніше декілька разів засуджений за вчинення умисних злочинів. Вчинення умисних злочинів та навність судимостей не заперечувалось ні обвинуваченим, ні його захисником. Отже, є підстави вважати, що реально існує ризик скоєння ним інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, перебуваючи на волі може ухилитися від суду, що також є ризиком для даного провадження.

Враховуючи наведене обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити обраний запобіжний захід адекватний існуючим ризикам.

Альтернативою перебуванню під вартою для обвинуваченого є раніше визначена йому помірна застава, а наявність декількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, оскільки жоден з них не забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

За наведених обставин йому необхідно продовжити дію строків тримання під вартою, внесення раніше визначеної застави і покладених обов`язків, враховуючи, що судовий розгляд лише на стадії дослідження доказів.

Керуючись 176-178, ст.331 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

ОСОБА_1 продовжити запобіжний захід - тримання під вартою на строк до 13 липня 2019 року включно.

ОСОБА_1 продовжити строк внесення застави в розмірі 140960 гривень на строк до 13 липня 2019 року, або постановлення ухвали про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.

Після внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти і на нього покладаються обов`язки: прибувати до Теребовлянського районного суду Тернопільської області за першою вимогою; не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу суду; повідомляти Теребовлянський районний суд Тернопільської області про зміну місця проживання, на строк до 13 липня 2019 року або постановлення ухвали про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених на нього обов`язків внесені кошти будуть звернені в дохід держави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя І.Б. Марціцка