Вирок № 81920734, 23.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8761/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р. Б.

при секретарі Ваврин М. М.

за участю прокурорів Ліховина І. С., Кравчика Р. Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Плат Є. І.

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12018140090003756 від 02.10.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_1 , 02.10.2018 року близько 02:30 год., перебуваючи неподалік магазину «Чарка», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 4Б, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятними правилами поведінки, безпричинно розпочав словесний конфлікт із групою осіб, які в цей час знаходилися біля даного магазину, а саме: свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2 , та о 03:08 год. 02.10.2018 року, розуміючи протиправність своїх дій та діючи з особливою зухвалістю, здійснив телефонний дзвінок до оператора «102», в якому повідомив про свій злочинний намір нанести тілесні ушкодження та у подальшому, продовжуючи свої хуліганські дії, обвинувачений ОСОБА_1 продовжив словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_2 , який супроводжувався нецензурною лайкою, на неодноразові звернення потерпілого припинити протиправні дії відносно нього, обвинувачений ОСОБА_1 , з метою нанесення тілесних ушкоджень, дістав з рюкзака предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень - ніж, та прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки у суспільстві, протиставляючи себе іншим громадянам, тримаючи ніж у правій руці, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 три удари в ділянку шиї зліва, плечової ділянки зліва, верхньої третини лівого плеча, внаслідок чого спричинив останньому три непроникаючих ножових поранення ділянки шиї зліва, плечової ділянки зліва та верхньої третини лівого плеча, що згідно висновку судово-медичного експерта № 978 від 11.10.2018 року відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України не визнав та зазначив, що 02.10.2018 року, перебуваючи біля магазину «Чарка», що на вул. Грінченка у м. Львові він хотів купити сигарети та горілку. Невідома особа почала наїжджати на нього велосипедом. Він відійшов від магазину на 10-20м., дістав зі свого рюкзака ніж та здійснив телефонний дзвінок до оператора «102», в якому повідомив: «Заберіть мене, бо повмирають люди». Потім він повернувся до магазину, біля якого було 3-4 осіб, яких хотів налякати ножем, внаслідок чого розпочався конфлікт з погрозами. В результаті конфлікту він наніс потерпілому ОСОБА_2 три удари ножем в шию.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_1 , суд знаходить, що факт вчинення злочинних дій та вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю і об`єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Зокрема, показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який вказав, що він разом з друзями, свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували біля магазину «Чарка», що по вул. Грінченка у м. Львові. До них підійшов обвинувачений ОСОБА_1 Потерпілий зробив йому зауваження, щоб обвинувачений відійшов, оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, розпочався словесний конфлікт. Обвинувачений відійшов та через 10 хв. повернувся в агресивному стані та наніс йому тілесні ушкодження.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні повідомив про те, що 02.10.2018 року близько 02:30год. він приїхав на вул. Грінченка, де мав зустрітись із потерпілим ОСОБА_2 та домовитись з ним про роботу. До потерпілого ОСОБА_2 підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та про щось з ним розмовляв. ОСОБА_2 попросив обвинуваченого відійти, розпочався конфлікт. Обвинувачений ОСОБА_1 відійшов та через деякий час повернувся, покликав потерпілого ОСОБА_2 , з яким відійшли приблизно на 30 м. Потерпілий ОСОБА_2 повернувся з тілесними ушкодженнями. Свідок ОСОБА_3 зазначив, що ніхто із сторонніх людей, які були поруч магазину участі у конфлікті не брали, очевидцем конфлікту був свідок ОСОБА_4 Жодного велосипеду він не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_4 , який у судовому засіданні повідомив про те, що 02.10.2018 року поблизу магазину «Чарка», що по вул. Грінченка у м. Львові він зустрівся із свідком ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 для обговорення питань подальшої роботи. До них підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та хотів поговорити із свідком ОСОБА_3 ОСОБА_3 із обвинуваченим спілкуватись відмовився, оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий зі свідками відійшли від обвинуваченого, проте він знову до них підійшов. Вони зробили зауваження обвинуваченому ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 попросив його відійти, розпочався словесний конфлікт. Після чого обвинувачений пішов. Через 10-15 хв. обвинувачений ОСОБА_1 повернувся, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та попросив його з ним відійти. Криків, шуму та гаму свідок ОСОБА_4 не чув. Потерпілий ОСОБА_2 повернувся з тілесними ушкодженнями та ОСОБА_4 викликав карету швидкої медичної допомоги та поліцію. Після нанесення тілесних ушкоджень обвинувачений ОСОБА_1 втік, проте коли приїхала поліція він повернувся та викинув ніж біля колеса поліцейського автомобіля.

Представленими стороною обвинувачення доказами:

- реєстрацією повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 02.10.2018 року Шевченківським ВП ГУ НП у Львівській області;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.10.2018 року;

- рапортом від 02.10.2018 року на ім`я начальника Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області про надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 02.10.2018 року, під час якого виявлено кофту темного кольору та кухонний ніж;

- заявою потерпілого ОСОБА_2 від 02.10.2018 року;

- протоколом огляду предметів від 03.10.2018 року, а саме: куртки бежевого кольору, куртки кольору "хакі" із капюшоном, кухонного ножа розміром загальною довжиною 30 см та фототаблицею до слідчого експерименту;

- постановою слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Канус Х. І. від 03.10.2018 року про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження;

-висновком судово-медичного експерта № 978 від 11.10.2017 р., з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 при обстеженні було діагностовано: три непроникаючі ножових поранення ділянки шиї зліва, плечової ділянки зліва, верхньої третини лівого плеча. На момент проведення судово-медичної експертизи виявлено синець на лівому плечі, рани утворились від дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути і клинок ножа, синець утворився від дії тупого предмета. Рани відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синець відноситься до легкого тілесного ушкодження;

- випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 3303 від 02.10.2018 року;

- протоколом огляду предметів від 17.10.2018 року, а саме: диску DVD-R Verbatium 4.7GB. 16x, 120min. ;

- одним DVD-R диском із файлом відеозапису повідомлення з лінії «102»;

- висновком судово-психіатричного експерта № 489 від 26.10.2018 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.10.2018 року та одним DVD-R диском із файлом відеозапису до слідчого експерименту щодо обставин вчиненого злочину.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи в сукупності надані в судовому засіданні показання безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_1 , та, відповідно, не викликають сумнівів, а також, досліджені, перевірені та оголошені у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, які погоджуються зі здобутими у судовому засіданні доказами, дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі, і що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 , вважає, що вину останнього у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого, для нанесення тілесних ушкоджень - доведено, і органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», згідно з якими, при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до частини першої статті 296 КК хуліганство це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

У пункті 5 зазначеної Постанови дано роз`яснення, відповідно до яких за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

При цьому Пленумом Верховного Суду України у пункті 9 зазначеної Постанови вказано, що вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Пунктом 11 вказаної Постанови зазначено, що використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Судом взято до уваги правовий висновок Верховного Суду України, згідно якого «для кваліфікації дій особи за ст. 296 КК обов`язковим є наявність умислу винного саме на порушення громадського порядку» (постанова ВСУ у справі № 5-17кс12 від 04.10.2012 р.).

Зокрема, протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 були спрямовані проти громадського порядку, тобто проти усталених взаємовідносин громадян між собою та суспільством, заснованих на загальноприйнятих правилах співжиття, спокійних умов побуту та відпочинку людей. Так, на правомірні зауваження потерпілого ОСОБА_2 та свідків обвинуваченому на очевидні порушення ним громадського порядку, останній не реагував, вчиняючи при цьому хуліганські дії. Висловлюючись в громадському місці, яким є загальнодоступна частина населеного пункту, нецензурною лайкою, обвинувачений проявляв явну неповагу до суспільства. При цьому об`єктивна сторона протиправних дій мала умисний та активний характер, обвинувачений усвідомлено діяв з мотивів явної неповаги до суспільства, маючи на меті у грубій формі порушити існуючий громадський порядок.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. „Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 є тяжким злочином.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому - відсутні.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, проте його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у справі не обирався.

Витрати на залучення експерта - відсутні.

Речові докази по справі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, які згідно постанови слідчого від 03.10.2018 року визнані речовими доказами - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі, а саме: DVD-R диск із файлом відеозапису повідомлення з лінії «102», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, який згідно постанови слідчого від 17.10.2018 року визнаний речовим доказом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у справі не обирався.

Речові докази по справі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, які згідно постанови слідчого від 03.10.2018 року визнані речовими доказами - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі, а саме: DVD-R диск із файлом відеозапису повідомлення з лінії «102», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, який згідно постанови слідчого від 17.10.2018 року визнаний речовим доказом - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Р. Б. Єзерський