Рішення № 81918838, 10.05.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/93/2019

Справа № 317/1995/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.

при секретарі Коваль В.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 .

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання договору недійсним, стягнення попередньої оплати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення попередньої оплати та моральної шкоди. Позивач посилається на те, що 21.05.2018 року він уклав з відповідачем договір фінансового лізингу, відповідно до якого товариство зобов`язалось передати йому у користування автомобіль ВАЗ 2110, 2014 р.в, вартість якого склала 81000,00 грн. Вважає, що умови договору фінансового лізингу не відповідають діючому законодавству та порушують його права як споживача. Так, в договорі зазначено не той автомобіль, який він мав намір придбати. Його вартість значно вища ніж та про яку домовлялись. Автомобіль зобов`язувались доставити протягом дня, коли підписано договір, але він так і не прибув. Представником ТОВ не роз`яснено призначення платежу в сумі 19900,00 грн., який виявився комісією за організацію договору, а не авансом за транспортний засіб як його переконували. Також вважає договір нікчемним оскільки його не було посвідчено нотаріально. У зв`язку з наведеним просить застосувати наслідки недійсного та нікчемного правочину і стягнути з ТОВ «Максус Лізинг» на його користь сплачені за договором лізингу кошти в розмірі 20000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

До суду з`явився позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 , які позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, не заперечували проти винесення заочного рішення, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача до суду не з`явився, відзив на позов не надав, своїми процесуальними правами скористався а власний розсуд.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Судом встановлено що 21.05.2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого товариство зобов`язалось передати в приватну власність покупця, а покупець забов`язується прийняти та сплатити транспортний засіб ВАЗ, модель 2111, комплектація 1.6 (81 л.с. 120 Нм бензин/газ), тип кузову універсал, рік випуску 2014, об`єм 1,6і, тип двигуна 2WD, тип КПП 5 мех., привід передній, колір чорний (п.2.1), а покупець сплачує кошти вартості автомобіля шляхом переводу коштів на банківський рахунок (п 3.2).

21.05.2018 року на виконання умов договору кіпівлі-продажу ОСОБА_2 сплатив Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» вартість автомобілю у розмірі 71250,00 грн., що підтверджується квитанцією 45 від 21.05.2018 р.

Доданий до матеріалів справи акт приймання-пердачі від 21.05.2018 р. до договору купівлі-продажу від 21.05.2018 р. «01560» підписано лише стороною продавця.

Відповідно до заяви від 30.05.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Максус Лізинг» з заявою про повернення коштів сплачених за договором купівлі-продажу авто № 01560 від 21.05.2018 р.

Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу від 21 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Максус Лізинг», дії зі сторони представника ТОВ «Максус Лізинг» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, слід визнати зазначений правочин нікчемним і відповідно стягнути з ТОВ «Максус Лізинг» на користь позивача 71250,00 грн., які воно отримало на виконання цього договору.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, позивачем не надано доказів які в підтверджували факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_2 , у задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача ТОВ «Максус Лізинг» судовий збір в розмірі 704,80 гривень

Керуючись ст.ст. 12, 81,259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 220, 628, 799 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання договору недійсним, стягнення попередньої оплати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір № 01560 від 21.05.2018 року купівлі-продажу транспортного засобу, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» та ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» (юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 11-а, офіс 404-3, ЄДРПОУ 41597671) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 71250,00 грн. (сімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» (юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 11-а, офіс 404-3, ЄДРПОУ 41597671) на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні 80 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 10.05.2019 року.

Суддя І.Б. Громова