Рішення № 81917902, 17.05.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3145/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Бокоч С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Департаменту патрульної поліції

про

визнання протиправною, незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департамента патрульної поліції про скасування постанови, в якому просив суд, визнати протиправною, незаконною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 10 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та безпідставною, оскільки він правила дорожнього руху не порушував, інспектор ДПП дав неправильну кваліфікацію його діям, а тому підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відсутні.

Позивач в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями про отримання судових повісток, які містяться в матеріалах справи, однак надіслав до суду відзив, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволені заявлених позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтуванні відзиву зазначив, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення є очевидним та підтверджується наданим до суду відеозаписом. Департамент патрульної поліції вважає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено судом, 10 липня 2018 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №476884, якою його визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

У постанові зазначено, що 10.07.2018 року о 09 год. 30 хв. в смт. Великодолинському Овідіопольського району Одеської області, водій ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки «ГАЗ 33023», д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні повороту ліворуч на вул. Соборну в смт. Великодолинське, не ввімкнув світловий показчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2б ПДР.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з головного принципу діяльності будь-якого державного органу, закріпленого частиною другою ст. 19 Конституції України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КупАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 9.2 ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно зі статтею 31 Закону №580 поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Ст. 40 Закону №580 встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

Представник відповідача разом із відзивом на позов надав диск із копією фрагменту відеозапису, якого неможливо ідентифікувати, проте будь-яких законних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КупАП, представником відповідача не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пункту 9.2 «б» ПДР України, у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 10 липня 2018 року серії ЕАА № 476884.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд встановлює наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів представника відповідача щодо існування відеозаписів, один із яких наданий відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд приходить до висновку, що відеозапис, поданий представником відповідача на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕАА № 476884 від 10 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Частиною третьою статті 283 КупАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 12, 77, 194, 242-246, 250Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною, незаконною та скасувати постанову від 10.07.2018 року серії ЕАА №476884 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Бочаров.