
Справа № 420/1227/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А3519, військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3519, військової частини А1940 в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 31.07.2017 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1940 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.08.2017 по 09.08.2018 року;
зобов`язати військову частини А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 31.07.2017 року.
зобов`язати військову частини А1940 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.08.2017 по 09.08.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А1940 з 2015 року, яка у період з 01.01.2016 року по 31.07.17 року в/ч А1940 знаходилась на грошовому забезпеченні у в/ч А3519.
Наказом командира в/ч А1940 (по стройовій частині) від 09.08.2018 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
Під час звільнення з військової служби у запас, позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по липень 2018 року.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошової о забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
При зверненні 09.08.2018 року та 29.08.2018 року з листами до військових частин А1940, А3519, позивачу надано відповіді, що інформації стосовно індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по липень 2017 року в/ч А1940 не має, оскільки військова частина А 1940 знаходилась на грошовому забезпеченні при в/ч А3519, а також що відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексація грошового забезпечення не нараховується до окремого роз`яснення.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, а відтак, дії відповідачів щодо фактичної відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення суперечать Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 25.03.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання.
Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представниками відповідачів військової частини А3519, військової частини А1940 02.04.2019 року та 01.04.2019 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за трек-номерами Одеса-12 №6501212561607 та Одеса-29 №6502902511277.
09.04.2019 року за вх. №12903/19/19 представником військової частини А3519 Гавриленко І.В. (командир військової частини А 3519) надано відзив на адміністративний позов, який обґрунтовано наступним.
Командування військової частини А3519 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони У країни та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами.
На цей час у зв`язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації в країні діє особливий період. У державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. Оскільки Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та проявам тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 № 78/066/66-17 та від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
В роз`ясненні Департаменту фінансів № 248/1485 від 26.03.2018 зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати з квітня 2018 року.
У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було.
Індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Крім того, матеріали позовної заяви не містять доказів оскарження звільнення позивача та/або наказу про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а відтак, станом на момент прийняття наказу командиром військової частини А1940 (по стройовій частині) від 09.08.2018 року №150 позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків.
З урахуванням зазначеного, командування військової частини А3519 діяло відповідно до вимог чинного законодавства.
06.05.2019 року за вх. №16169/19 до суду від представника військової частини А1940 Корнійчук Т.О. (за довіреністю) надійшов відзив на адміністративний позов, який обґрунтовано наступним.
Згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 № 78/066/66-17 та від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
Відповідно до п.1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329) роз`яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України.
Так, відповідно до п. 7 роз`яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення.
Відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України, керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - липні 2018 року у Міністерства оборони України не було. Зазначене підтверджено роз`ясненням: Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14 - 15/10 (на вих. №248/3/9/3/202 від 08.07.2015); Міністерства соціальної політики України від 09.06.2016 №252/10/136-16; Міністерства соціальної політики України вхідний Міністерства оборони України від 08.08.2017 №13700/з; Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26.03.2018; Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016.
Відтак, в діях військової частини А 1940 не спостерігається протиправна бездіяльність, що суперечить ст. 19 Конституції України.
Також у відзиві представник військової частини А1940 просить суд визнати поважною причиною пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, оскільки, копія ухвали про відкриття провадження у справі надійшла на адресу військової частини А1940 01.04.2019 за вх.№724, на той час у військовій частині був відсутній помічник командира військової частини А1940 з правової роботи, а тому не було можливості подати відзив на позовну заяву вчасно.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30 березня 2019 року №138, старшого лейтенанта юстиції Корнійчук Тетяну Олександрівну призначено на посаду помічника командира військової частини А1940 з правової роботи. З ухвалою про відкриття провадження у справі представник ознайомилась лише 03 травня 2019 року.
Відповідно до ч.5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
З урахуванням наданих письмових доказів: супровідного листа з відміткою отримання в/ч А 1940 копії ухвали про відкриття провадження у справі від 01.04.2019 року за вх. №724, копії Витягу з наказу командира в/ч А 1940 (по строковій частині) №66 від 26.04.2019 року про призначення старшого лейтенанта юстиції Корнійчук Тетяни Олександрівни на посаду помічника командира в/ч А 1940 з правової роботи, суд вважає поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву відповідачем в/ч А1940.
Суд, з урахуванням причин пропуску строку, вказаних відповідачем, дійшов висновку про поважність таких причин, і як наслідок, прийняття відзиву.
10.05.2019 року за вх. №ЕП/3487/19 представником позивача Драгомировою О.М. надано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII внесені зміни до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якою визначено що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін (ІСЦ) перевищує поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103% та надано зведену таблицю індексів споживчих цін з 2000 по 2019 року, з якої вбачається, що середній показник індексу споживчих цін з 2016 по 2018 роки.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 - далі), ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: 6526 , АДРЕСА_2 .
З 2015 року по 09.08.2018 року (дата звільнення) позивач проходив службу у військовій частині А1940, яка у період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року знаходилась на грошовому забезпеченні у військової частин А3519 .
06.08.2018 року наказом командувача Військово-Морських Сил збройних Сил України (по особовому складу) №148 капітан-лейтенанта ОСОБА_1, інженера технічного обслуговування та ремонту відділу ремонту та зберігання техніки і майна військової частини А1940 звільнено відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за пунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту) (а/с. 10).
Відповідно до Витягу з наказу командира військово частини А1940 (по стройовій частині) від 09.08.2018 року №150: «Капітан-лейтенанта ОСОБА_1 з 09.08.2018 року виключити зі списків особового складу частини та таких видів забезпечення: з речового забезпечення при військовій частині А 3519, забезпечення РАО при військовій частині А 2238 та грошового забезпечення при військовій частині А 1940.
Вислуга у Збройних Силах України становить: 12 років 0 місяців 22 дня, пільгова 0 років 0 місяців». (а/с. 10).
09.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини А1940 щодо врегулювання питання виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 роки.
16.08.2018 року за №849 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини А1940 капітана 2 рангу Гончаренко В.О. надано відповідь на звернення позивача від 09.08.2018 року зареєстровано за №1603, якою повідомлено наступне: «Інформації щодо нарахування індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по липень 2017 року військова частина А 1940 не має, оскільки військова частина А1940 за вказаний період знаходилась на грошовому забезпеченні при військовій частині А 3519». (а/с. 9).
29.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини А3519 щодо врегулювання питання виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2017 роки.
04.09.2018 року за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини А3519 старшого лейтенанта Багрій О.О. надано відповідь на звернення позивача від 29.08.2018 року зареєстровано за №2529, якою повідомлено наступне: «Відповідно до листа Директора Департаменту фінансів від 04.01.2016 року вих. №248/3/9/1/2, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а, отже, за вказаний період, індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась» (а/с. 8).
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.
Юридичний спір в даній справі виник в результаті не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно положень ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно положень ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078, згідно п.4 якої індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абз.8 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Разом з цим, позивачеві у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 індексація не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується листами відповідачів щодо відмови у нарахуванні індексації ОСОБА_1
Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103 %.
Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що місяць березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу ОСОБА_1 та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Посилання відповідачів, як на підставу для не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, на положення статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, суд вважає необґрунтованими, оскільки положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з цим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland)).
Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
При цьому суд також враховує рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Отже, вказані відповідачами у відзиві обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.07.2017 роки.
Про те, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про неправомірність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, ним не вчинялися.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суд звертає увагу відповідачів на висновки Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2019 року по справі № 638/9697/17:
«Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
З урахуванням наведеного, колегія суддів судової палати у цій справі відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та вважає за необхідне сформулювати наступний правовий висновок».
Тобто, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів повинно відповідати принципу верховенства права.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведені обґрунтовані обставини відповідно до яких позивачу відмовлено у начисленні та виплаті індексації грошового забезпечення, відповідно, бездіяльність військових частин А3519 та А1940 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу є протиправною.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину А 3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року та зобов`язати військову частину А 1940 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1,4 ст.90 КАС України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).
З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з військової частини А 3519 та військової частини А 1940, солідарно, за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А 3519, військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 (код ЄДРПОУ 26614490, індекс 65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 31.07.2017 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1940 (код ЄДРПОУ 26614120, індекс 65012, м. Одеса, вул. Балківська, 7а) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.08.2017 по 01.03.2018 року;
Зобов`язати військову частини А3519 (код ЄДРПОУ 26614490, індекс 65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 31.07.2017 року.
Зобов`язати військову частини А1940 (код ЄДРПОУ 26614120, індекс 65012, м. Одеса, вул. Балківська, 7а) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.08.2017 по 01.03.2018 року.
Стягнути з військової частини А3519 та військової частини А1940 на користь ОСОБА_1 по 50% суми судового збору за подання адміністративного позову за:
квитанцією №1-1309К від 20.03.2019 року у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , телефон: ( НОМЕР_2 .
Військова частина А 3519 - адреса: 65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1, ЄДРПОУ 26614490.
Військова частина А 1940 - адреса: 65012, м. Одеса, вул. Балківська, 7а, ЄДРПОУ 26614120, телефон: (0482) 732 27 43.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.
Судове рішення № 81915402, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/1227/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: