Рішення № 81914212, 22.05.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/1007/17

провадження № 2-кас/340/3/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елгран" (далі – позивач) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення № UA901000/2017/000095/1 від 02.06.2017 про коригування митної вартості товарів та картку відмови № UA901010/2017/00072 від 02.06.2017.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р., залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 р., позов було задоволено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2019 рішення від 12.04.2018 та постанову від 11.09.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 13.03.2019 р. справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (т.2 а.с.3).

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням зауважень Верховного Суду) позивач зазначив, що товариством правомірно застосовано метод визначення митної вартості товару, як за ціною договору, оскільки до митного оформлення надано відповідні документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару (т.2 а.с.24-25).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (з урахуванням зауважень Верховного Суду) та просив суд в задоволені позову відмовити (т.2 а.с.12-14).

Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Встановлено, що 28.02.2017 р. між позивачем (покупець) та Компанією "Xiamen Pagoda-Build Co., Ltd", Китай (постачальник) було укладено Контракт щодо придбання виробів із граніту в асортименті, кількості та за ціною відповідно до Специфікації.

Загальна вартість Контракту відповідно до п. 2.2 складала 9416,00 доларів США (т.1 а.с.13-17).

Згідно з Додатками № 1 і 2 до Контракту, постачання здійснюється на умовах CIF Одеса Інкотермс 2010, загальна вартість товару 9830,75 доларів США (т.1 а.с.18-19).

02.06.2017 р. позивач подав відповідачу митну декларацію для митного оформлення товару–плити поліровані неокантовані (сляби) з граніту G383, розміри 2500х700х30мм – 621,25 кв. метрів, масою нетто одного виробу від 148,05 кг до 148,68 кг. Митна вартість товару за першим методом визначена в сумі 9830,75 доларів США (т.1 а.с.40).

Крім того, до митної декларації позивачем також долучено: пакувальний лист, інвойс, коносамент, міжнародну товарно-транспортну накладну, сертифікат про походження товару, платіжні доручення, комерційну пропозицію, прайс – лист виробника товару, страховий поліс, контракт і додатки до нього, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю, повідомлення про готовність товару до відвантаження, копію митної декларації країни відправлення.

Після вивчення поданих документів відповідно ч.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач запропонував протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) документи, що містять відомості про вартість страхування (т.1 а.с.74-75).

Причиною таких дій зазначено відсутність всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, що містяться в поданих до митного оформлення документах.

На виконання цих вимог позивач 02.06.2017 р. надав відповідачу бухгалтерську довідку, згідно з якою митна вартість товару складає 258 263,17 грн., тобто та ж сама, що і в поданій митній декларації (т.1 а.с.37).

Однак, 02.06.2017 р. відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів, згідно із яким митна вартість за одиницю товару (кілограм) визначена на рівні 0,431 доларів США, загальна митна вартість товару 22657,67 доларів США. При цьому, митним органом був застосований резервний метод визначення митної вартості з використанням інформації з митної декларації від 10.03.2017, за якою вже проведено митне оформлення подібних товарів (т.1 а.с.38).

Також, 02.06.2017 р. відповідач прийняв картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів (т.1 а.с.39).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України (далі – МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.3 ст.318 Кодексу).

Відповідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Ст. 49 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, згідно ст.50 Кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частинами четвертою та п`ятою ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною другою статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено те, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений цією частиною.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення такої митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України. Водночас, відповідачем документально необґрунтовано позицію митного органу, що такі документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У поданому до суду відзиві відповідач посилався на відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості (фрахт та страхування), включення страхування до митної вартості.

Так, згідно з міжнародними правилами торгівлі "Інкотермс 2010" під умовами CIF треба розуміти "вартість, страхування та фрахт", що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Пунктами 1 та 2 Контракту визначено те, що ціна товару включає у себе його доставку до порту м. Одеси (Україна), оскільки він перевозився морським транспортом.

Отже, вартість навантаження, транспортування, пакування і страхування вже є включеними в ціну товару, у зв`язку з чим позивач сплатив їх вартість у загальній вартості, а тому у нього не могло і повинно бути інформації (документів) про їх складові в загальній вартості. Крім того, вартість цих послуг не впливає на кінцеву вартість товару для позивача, оскільки вже включена до останньої як її невід`ємна складова.

Щодо наявного у справі полісу №1113650190032509089 суд зазначає, що в ньому відсутня будь-яка інформація щодо митної вартості товару, а лише наявна графа з написом на англійській мові "Amount Insured" USA 16313,83, що згідно перекладу означає "Страхова сума" USA 16313,83 (т.2 а.с.15).

При цьому, даний поліс було подано разом із митною декларацією, однак митницею він не взятий до уваги, оскільки в ньому відсутня митна вартість товару.

Також, позивач отримало висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних знаків" (ДП "Держзовнішінформ"), у формі листа від 05.07.2017 №113/90 (т.1 а.с.89), в якому зазначено те, що рівень імпортної ціни, узгодженої в додатку до згаданого правочину, відповідає ціновій політиці виробника для українського ринку. При цьому, експертний заклад враховував відповідь на запит від компанії-постачальника, в якому останній підтвердив зазначену у комерційному інвойсі ціну товару, зазначивши вартість на рівні 11,8 доларів США за кв. метр товару. У ході аналізу використано й інформацію з мережі Інтернет щодо цін на аналогічну продукцію.

ДП "Держзовнішінформ" – провідний інформаційно-аналітичний та експертний центр України у сфері зовнішньої торгівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 № 310 ДП "Держзовнішінформ" передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 року, передбачає, що Міністерство економіки України проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв`язків, аналізує ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє і забезпечує здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон`юнктурних змін на світовому ринку (п.п.159 п.4).

Позивачем також надано до суду лист постачальника від 05.09.2017 р., в якому зазначено, що ціна товару включає в себе його вартість, вартість фрахту, транспортних витрат, а також страхування. Так, постачальник вказав, що вартість товару 9830,75 включає в себе вартість безпосередньо самого товару 7330,75 доларів США, доставка – 2500 доларів США, до якої включено вартість страхування 80 доларів США, які відповідно до умов поставки оплачені постачальником (т.1 а.с.113-114).

Відтак, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам часини 2 статті 58 МК України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів щодо визначеної декларантом митної вартості. Суд також зазначає, що подані декларантом документи не містили розбіжностей щодо визначення митної вартості, а відповідач про це не зазначав під час консультацій із декларантом з приводу визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 МК України).

Згідно вимог ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Однак, жодної з цих обставин під час розгляду справи судом не встановлено, а тому і підстави для відмови у митному оформленні товару у відповідача були відсутні. Водночас, наявність в базі даних митниці факту ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем у певний період часу та на певних умовах. Крім того, ведення підприємницької діяльності і полягає в тому, щоб придбати товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання товару в господарській діяльності у зв`язку з чим ввезення аналогічного (подібного) товару різними товариствами за різними цінами і є ознакою ринкової економіки. Намагання митниці штучно вирівняти ціни на такі товари і зробити їх однаковими фактично є втручанням цього органу в економічну діяльність таких товариств, а також знищенням конкурентного середовища на ринку таких товарів. Вказані дії митного органу також призводять до штучного збільшення собівартості товару, що виробляється чи продається в подальшому, підвищенню цін на товари та зменшенню прибутку підприємств.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні є протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, що не виходять за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідач, приймаючи спірні рішення діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх фактичних обставин.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 02 червня 2017 року № UA901000/2017/000095/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 02 червня 2017 року № UA901010/2017/00072.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39640963) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елгран" (код ЄДРПОУ 30620865) судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько