Ухвала суду № 81913879, 03.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 травня 2019 року Справа № 280/791/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр"

про: зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр," в якому позивач просить:

-зобов`язати відповідача надати Державній організацій "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" до переліку рахунків вкладників ПАТ “Банк “Михайлівський”, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 25000 грн. для внесення даних щодо неї до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою судді від 04.03.2019 року призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні у даній справі та призначено перше судове засідання без виклику сторін на 03.04.2019 року та витребувано від відповідача додаткові докази.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№11569 від 25.03.2019) та клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №11567 від 25.03.2019), яким просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою судді від 03.04.2019 надано позивачу строк до 03.05.2019 для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до ст.167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено; та відкладено розгляд справи на 03.05.2019 без виклику сторін.

Станом на 03.05.2019 позивачем не надано суду заяви про поновлення строку звернення до суду або будь яких пояснень з цього питання.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду відповідач стверджує, що про порушення своїх прав позивачка дізналася у жовтні 2016 року та у грудні 2017 року, але до суду із цим позовом звернулась у лютому 2019 року, тобто з пропущеним строком встановленим для звернення до суду. Вказує, що оскільки позовна заява та додані до неї документи не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, просить залишити позов без розгляду.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 ві д 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» відкрито на ім`я позивачки поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта.

12 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» укладено договір №980-015-000174109, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала у власність ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий центр» грошові кошти в розмірі 25000 грн. на строк до 13.07.2016 року з процентною ставкою 33,78 відсотки річних, які ТОВ «ІРЦ» зобов`язалось повернути на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський».

19 травня 2016 року на рахунок позивачки, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» перераховано грошові кошти у сумі 25000 грн.

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 Ю.П. від 24 травня 2016 року № 27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

14 липня 2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що з 15 липня 2016 року розпочинається здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду через банки-агенти (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/171-pat-bank-mykhaylivskyy/4981-fond-harantuvannya-vkladiv-fizychnykh-osib-rozpochynaye-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-pat-bank-mykhaylivskyy).

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михалійвський» ОСОБА_3 . від 01 червня 2016 року № 42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет наявності правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» затверджено результати проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (трансакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів, у тому числі, які належать ОСОБА_1

13 червня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 з 05 вересня 2016 року.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій повідомлень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 05.10.2016 №ЗГ1(К)/17253, від 05.10.2016 №ЗГ1(К)/17253/1, від 05.10.2016 №ЗГ1(К)/17252 та від 05.10.2016 №ЗГ1(К)/17252/1 позивача було повідомлено про нікчемність правочину, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр» (а.с. 30-33).

При цьому, відповідач звертає увагу, що позивач у лютому 2018 року зверталась до Заводського районного суду м.Запоріжжя з цивільним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі №332/387/18. Ухвалою від 20.02.2018 у вказаній справі відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивачка не погодившись із ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2018 подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області.

Так, в апеляційній скарзі зазначено, що 01.12.2017 на поштову адресу позивача надійшла відповідь від ПАТ «Банк Михайлівський» в якій повідомлено про нікчемність правочину/транзакції (а.с. 34-35).

З наведеного вище слідує, що позивач дізналася про порушення своїх прав щонайменше у грудні 2017 року.

Наведене в сукупності свідчить про те, що починаючи з грудня 2017 року ОСОБА_1 знала про нікчемність правочину № НОМЕР_3 , укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - розрахунковий центр», а отже знала про порушення своїх прав щодо не включення її даних до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський».

При цьому, посилання позивача отримання 15.02.2019 від ПАТ «Банк Михайлівський» листа у якому повідомлялось про нікчемність правочину, суд не приймає до уваги, оскільки звернення до відповідача з відповідним запитом у лютому 2019 року не свідчить про поважність причин пропуску строку, враховуючи те, що позивач, починаючи з грудня 2017 року достовірно знала про не включення її даних до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» у зв`язку з визнанням транзакції щодо перерахування коштів нікчемною.

Отже, зі змісту ст. 122 КАС України вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року).

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що про порушення своїх прав позивач дізналася у грудні 2017 року, проте, до адміністративного суду за захистом своїх прав звернулася лише 20.02.2019 року, що підтверджується штампом відділення поштового зв`язку про направлення позовної заяви до суду, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку.

У відповідності до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пропозиція суду викладена в ухвалі від 03.04.2019 про подання заяви про поновлення строку звернення до суду позивачкою залишена без уваги.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

За приписами п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.123, 240, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова