Рішення № 81909856, 14.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2019Справа № 910/2785/19

За позовомАкціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"простягнення 10 309,65 грн.

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лещенко Л.С.

від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2019 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (надалі - Акціонерне товариство) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (надалі - Страхове товариство) про стягнення 10 309,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Додаткової угоди №2 до Генерального договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦВ-17 №0013ГО/УГВ6765/31-17 від 04.10.2017 позивачем було сплачено відповідачу страховий внесок у розмірі 185 966,89 грн. за 761 транспортний засіб, натомість відповідачем було видано лише 708 страхову поліси на суму 175 657,24 грн.

Тобто, за твердженнями позивача станом на дату подання даного позову йому не було надано відповідачем послуги страхування на суму 10 309,65 грн., а у зв`язку з прийняттям розпорядження Національною комісією з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.06.2018 про анулювання Товариству з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" ліцензії на провадження страхової діяльності Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" вказує про наявність правових підстав для стягнення коштів у розмірі 10 309,65 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2019 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 11.03.2019) відкрито провадження у справі №910/2785/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 23.04.2019; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2019 відкладено судове засідання до 16.05.2019.

В судове засідання 16.05.2019 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач своїх повноважних представників в судові засідання 23.04.2019 та 14.05.2019 не направив, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2019, як і ухвала про повідомлення про дату, час і місце судового засідання від 24.04.2019, направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці відповідних ухвал, на адресу його місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату постановлення ухвали відкриття провадження у справі: 03056, м. Київ, провулок Індустріальний, буд. 23.

Однак, поштові відправлення на визначену адресу відповідача були повернуті суду без вручення з відміткою про причини повернення - неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не повідомлено про зміну адреси його перебування, то у відповідності до приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представника в судові засідання 23.04.2019 та 16.05.2019, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Страхового товариства.

В судовому засіданні 14.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (страховик) укладено Додаткову угоду №2 (надалі - Договір) до Генерального договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦВ - 17№0013ГО/УГВ6765/31-17/31-17 від 04.10.2017, відповідно до умов якої страхових зобов`язується надати страхувальнику послуги, зазначені в п.1.2 Договору, а страхувальник прийняти і оплатити такі послуги (п.1-1 Договору).

Пунктами 1.2, 1.3 Договору передбачено, що предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечить законодавству України, пов`язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів, перелічених у Додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. З метою забезпечення страховим захистом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник укладає з страховиком цей договір, який містить підтвердження умов Генерального договору ОЦВ-17№0013ГО/УГВ6765-31-17 від 04.10.2017, і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.4 Договору кількість забезпечених страховим захистом наземних транспортних становить 761 (сімсот шістдесят одна) одиниця наземних транспортних засобів.

Загальний страховий внесок становить 185 966,89 грн. (п 3.1 Договору)

Розрахунок проводиться шляхом сплати страхового внеску за цим договором протягом 30-ти днів з дати його вступу в дію, відповідно до п. 10.1 цього договору та не раніше дати закінчення додаткової угоди до договору страхування (п.4.3 Договору).

Згідно з п. 11.5 Договору по факту укладення цього договору, страховиком надаються страхові полюси, на кожний забезпечений страховим захистом транспортний засіб.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня підписання та вступає в дію 19.10.2017, але не раніше дати закінчення додаткової угоди до договору страхування за минулий період, та діє протягом 365 календарних днів.

Платіжним дорученням №14086 від 23.11.2017, на виконання умов Договору, позивачем було сплачено страховий внесок в розмірі 185 066,89 грн. за 761 забезпечений страховим захистом транспортний засіб.

За твердженнями позивача йому надано 708 страхових полісів, на загальну суму 175 657,24 грн.

07.06.2018 Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийняла розпорядження про анулювання ліцензії на впровадження страхової діяльності у формі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта".

Позивач звернувся до відповідача з претензією №ШГВ183-3 від 09.01.2019 (не отримана відповідачем та повернута позивачу без вручення з відміткою про причини повернення - вибули) про погашення заборгованості у розмірі 10 309,65 грн., оскільки відповідачем надано 708 страхових полісів на суму 175 657,24 грн., замість 761 страхового полісу на суму 185 966,89 грн.

Спір у справі виник, у зв`язку з тим, що на думку позивача, у відповідача відпали підстави набуття коштів у розмірі 10 309,65 грн., а отже вони підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Тотожні висновки викладені у постанові Верховного Суду України №6-2978цс15 від 23.03.2016.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором страхування.

Положеннями ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство взяло на себе зобов`язання по оплаті загального страхового внеску у сумі 185 966,89 грн. за 761 страховий поліс, встановленого п. 3.1 Договору, та виконало його в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №14086 від 23.11.2017, а відтак відповідач був зобов`язаний видати поліси на зазначену суму та зазначеній кількості. В свою чергу відповідачем було видано 708 страхових полісів, на загальну суму 175 657,24 грн.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо факту оплати позивачем послуг, отже суд приходить до висновку, що відповідач був зобов`язаний протягом дії договору видати страхові поліси на суму 185 966,89 грн. у кількості 761 штука в строк до дати закінчення договору.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за до договором протягом строку його дії.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 т. 74 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведених норм суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано свого обов`язку за договором в частині видачі 53 полісів (761 поліс був зобов`язаний видати - 708 страхових полісів видано) на суму 10 309,65 грн.

07.06.2018 Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийняла розпорядження про анулювання ліцензії на впровадження страхової діяльності у формі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта".

За правилами ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Страховим товариством було набуто кошти у розмірі 10 309,65 грн. в якості передоплати за надання 53 страхових полісів, в той час як таке зобов`язання відповідача не може бути виконаним, оскільки припинилось з дати анулювання ліцензії на впровадження страхової діяльності - 07.06.2018. Тобто, відпала правова підстава для утримання таких коштів, а тому, в розумінні ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України кошти у розмірі 10 309,65 грн. підлягають поверненню на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування".

Таким чином, стягнення з відповідача спірної суми коштів є правомірним і обґрунтованим, а позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Василя Макухи, буд. 1; ідентифікаційний код 35265086) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) заборгованість у розмірі 10 309 (десять тисяч триста дев`ять) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 22.05.2019.

Суддя Р.В. Бойко