Ухвала суду № 81905344, 22.05.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 640/9281/19

Провадження № 2/643/3592/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Харкова Ніколаєнко Ірини Вікторівни про визнання рішення протизаконним, протиправним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить рішення судді Ніколаєнко І.В. від 03.05.2019 року по справі № 640/17128/118 визнати протизаконним, протиправним, стягнути з судді ОСОБА_2 . спричинену йому моральну в розмірі 50000000,00 грн. та матеріальну шкоду, втрачену вигоду, що дорівнює ціні його позову по справі № 640/17128/18.

В обґрунтування позову зазначив, що суддя Ніколаєнко І.В. допустила умисне порушення законів України при розгляді цивільної справи № 640/17128/18 за його позовом до Державної казначейської служби України, третіх осіб ГУНП в Харківській області, відділу поліції Київського району ГУНП в Харківській області. Суддя проігнорувала свої посадові обов`язки, справу належним чином не розглянула, невмотивовано відмовила йому в задоволенні позовних вимог, порушила його право на оскарження рішень, на даний час йому мотивоване законне рішення не надано, суддя втратила докази та вчинила багато порушень його прав, порушила норми закону України щодо доступу до судових рішень, опубліковувала ухвали, рішення в неналежному порядку та не в строки, передбачені законом, що підтверджується доказами по справі № 640/17128/18, рішеннями, ухвалами судді, внесеними в Єдиний судовий реєстр України. За таких обставин цієї справи, ухвали по справі № 640/17128/18 та рішення судді Ніколаєнко І.В. від 03.05.2019 року по справі № 640/17128/18 не вмотивовані належним законним способом, протиправні, протизаконні, рішення судді Ніколаєнко І.В. від 03.05.2019 року по справі № 640/17128/18 спричинило позивачу значну моральну та матеріальну шкоду, суддя Ніколаєнко І.В. умисно порушила його права, право на справедливий суд, право на доступ до правосуддя.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Харкова Ніколаєнко І.В., суд керується таким.

Консультативна рада європейських суддів в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі № 757/43355/16-ц викладено наступні висновки про застосування норм права:

60. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року; аналогічні приписи закріплені у частині першій і третій статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній з 30 вересня 2016 року).

62. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

63. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

64. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

65. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

66. Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

68. Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

69. У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

В постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі № 760/20306/16-ц зазначено, що процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посягання на процесуальну незалежність.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положеннями ч. 2 ст. 186 ЦПК України передбачено, що про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Як вбачається з доводів позовної заяви та пред`явлених позовних вимог, позов пред`явлено у звязку із професійною діяльністю судді щодо здійснення правосуддя в цивільній справі № 640/17128/18, стороною якою був позивач. Предметом позовних вимог є визнання рішення суду, ухваленого в цивільній справі № 640/17128/18, протизаконним та протиправним, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку, за доводами позивача, останній поніс у зв`язку із розглядом та вирішенням цивільної справи № 640/17128/18.

З вказаних вище норм права та правових висновків Великої Палати Верховного Суду вбачається, що відкриття провадження в цивільній справі щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним рішеннями та діями суду, можливе лише за умови, якщо вимога про відшкодування такої шкоди ґрунтується на положеннях ст. 1176 ЦК України.

Позивач в позовній заяві в якості підстав для відшкодування шкоди не посилався на положення ст. 1176 ЦК України.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Будь-яких доказів позивачем до позовної заяви не додано.

З обставин, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, судом не встановлено даних щодо незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт відносно позивача в цивільній справі № 640/17128/18. Також з доводів позовної заяви не вбачається даних щодо встановлення в діях відповідача, які вплинули на ухвалення рішення від 03.05.2019 року, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Таким чином, з доводів позовної заяви не вбачається, що позов пред`явлений з підстав, передбачених ст. 1176 ЦК України.

За таких обставин, вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі на підставі отриманих матеріалів позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди заявлені позивачем з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України.

Між тим, як зазначено у вказаних вище правових висновках Великої Палати Верховного Суду, у разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду) або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі

Інші позовні вимоги, а саме про визнання протизаконним та протиправним рішення відповідача від 03.05.2019 року, ухваленого в цивільній справі № 640/17128/118, по суті є спробою оскарження вказаного судового рішення за межами передбаченого законом процесуального контролю, в зв`язку з чим також не можуть бути предметом судового розгляду в даній цивільній справі.

Враховуючи наведене та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 175, 177, 186, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м. Харкова Ніколаєнко Ірини Вікторівни про визнання рішення протизаконним, протиправним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він не позбавлений права оскаржити рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 року, ухвалене в цивільній справі № 640/17128/118, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в порядку та строки, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Cуддя Д.А. Крівцов