Ухвала суду № 81901910, 20.05.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3503/19

Провадження № 2-з/204/57/19

УХВАЛА

іменем України

20 травня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ковальова Сергія Вадимовича, Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС», третя особа Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ковальова Сергія Вадимовича, Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС», третя особа Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та витребування майна.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за якою просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно з реєстраційним номером 176796612101, а саме: квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею (кв.м.): 80,3 житловою площею (кв.м.) 49,5, за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 12520142, запис про право власності №31370179 від 26 квітня 2019 року, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 03 травня 2019 року на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС» (далі – ТОВ «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС»), а також шляхом накладення заборони будь-яким особам заборони користування (у тому числі шляхом вселення, виселення будь-яких осіб, дій щодо перешкоджання доступу позивача тощо), розпоряджання майном, а саме на вчинення дій щодо передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації або у будь-який інший спосіб відчуження, або дій пов`язаних з розпорядженням таким житловим приміщенням, в тому числі суб`єктами державної реєстрації прав власності на нерухоме майно стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Заява обґрунтовується тим, що позивачем оскаржується рішення про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС», існує реальна загроза відчуження майна на користь третіх осіб, пошкодження майна шляхом проведення несанкціонованого позивачем ремонту з конструктивними змінами описаних та арештованих приміщень невстановленими особами. На думку представника позивача ОСОБА_2 ., незастосування заходів забезпечення позову у подальшому може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, оскільки дії відповідачів можуть призвести до зміни власника вказаного майна.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. За п. 7 цієї ж постанови, ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач ТОВ «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС» є власником квартири АДРЕСА_2 , секц АДРЕСА_3 .

Суд вважає обґрунтованими побоювання позивача щодо можливості відчуження спірного майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі ухвалення рішення його на користь.

В іншій частині заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить представник позивач, не є співмірними із заявленими позовними вимогами та не конкретизованими, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.151, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ковальова Сергія Вадимовича, Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС», третя особа Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування запису про право власності та витребування майна – задовольнити частково.

З метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 накласти арешт на нерухоме майно з реєстраційним номером 1767796612101, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 квартира 63, номер об`єкта в РПВН: 12520142, запис про право власності №31370179 від 26 квітня 2019 року, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «А-ФАКТОР ПЛЮС», а також накласти заборону будь-яким особам на вселення, виселення будь-яких осіб та на розпоряджання квартирою АДРЕСА_2 , секц АДРЕСА_5 2, а саме на вчинення дій щодо передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації або у будь-який інший спосіб відчуження, в тому числі суб`єктами державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

У задоволенні заяви в іншій частині – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: