Ухвала суду № 81901521, 22.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4301/18

Провадження 2-з/201/172/2019

УХВАЛА

22 травня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

за участі: позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Ярош Л ОСОБА_3 Б.,

представника відповідача – ОСОБА_4 .,

представника відповідача – Концура В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив:

1. Встановити обов`язок вчинити певні дії головному лікарю КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» видати наказ про відтермінування виконання наказу № 95-о від 13.05.2019 р. «Про реорганізацію структури центру, внесення змін до штатного розпису скорочення штату та чисельності» до вирішення позову ОСОБА_1 до КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР «Про скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати, стягнення компенсації за моральну шкоду».

2. Заборонити вчиняти певні дії, а саме видавати накази «Про реорганізацію структури центру, внесення змін до штатного розпису скорочення штату та чисельності» щодо членів медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР до вирішення позову ОСОБА_1 до КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР «Про скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати, стягнення компенсації за моральну шкоду»., посилаючись на те, що відповідач може ускладнити виконання рішення суду.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заяву про забезпечення позову, представники відповідача проти її задоволення заперечували.

Вислухавши сторони та ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання незаконними та скасування наказів про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та її звільнення з роботи, поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На користь заяви про забезпечення позову позивачка та її представник послалися на те, що у наказ № 95-о від 13.05.2019 р. «Про реорганізацію структури центру, внесення змін до штатного розпису скорочення штату та чисельності», дію якого вони просять зупинити, робить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову, оскільки посада, на якій позивачка прагне поновитися, цим наказом скорочена.

З доводами сторони позивача суд погодитися не може, оскільки нормами трудового законодавства врегульовано, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду. Тобто, існує процедура виконання рішення суду у таких випадках.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Ураховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев