Рішення № 81885860, 08.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2019 року м. Рівне №460/345/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Питель В.А.,

відповідача: представник Дем`янюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:

рішення про відмову у поверненні надміру сплачених сум митних платежів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 гривень), - визнати протиправним та скасувати;

зобов`язати відповідача повернути надміру сплачену суму митних платежів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 гривень) позивачу.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав, що 29.11.2018 він подав до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2018/226290 для митного оформлення в режимі імпорту легкового автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, номер двигуна (тип) - н/д, двигун - дизельний, робочий об`єм - 1689 см3, потужністю 70 кВт, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, колісна формула 4x2, колір чорний, календарний рік виготовлення - 2002, модельний рік виготовлення - 2002. Відповідач того ж дня прийняв рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204010/2018/00337 у зв`язку із невиконанням декларантом вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України та пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VІІІ. При цьому, відповідачем, на виконання вимог частини 2 статті 256 Митного кодексу України, у рішенні про відмову у митному оформленні наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, а саме: митне оформлення можливе за виконанням пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VІІІ. Позивач зауважує, що Закон №2612-VІІІ від 08.11.2018 не містить частини 13 із пунктом 9 прим. 3.

Насправді, Законом №2612-VІІІ від 08.11.2018 внесені зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, який і доповнено пунктом 9-3. Отже, на думку позивача, відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні, обґрунтовуючи своє рішення неіснуючим законом.

Натомість, відповідно до вимог пункту 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (Розділ XXI доповнено пунктом 9-3 згідно із Законом №2612-VIII від 08.11.2018) встановлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу, або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином позивач вважає, що із наведеної норми Закону слідує, що добровільна сплата коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів громадян, є обов`язковою для фізичної особи, яка є власником транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує його для вільного обігу, лише у разі, якщо не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Відповідно до положень абзацу 2 пункту 11 Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1077, митне оформлення транспортного засобу, щодо якого не порушені строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється без сплати до державного бюджету коштів, і передбачених пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач вважає, що оскільки вищезазначений автомобіль ввезений та перебуває на митній території України у митному режимі тимчасового ввезення цілком законно, строки та умови (вимоги) вказаного митного режиму жодним чином не порушені, підстав для сплати вказаного платежу не має. Позивач зазначив, що позбавлений протиправним рішенням Рівненської митниці ДФС можливості діяти у іншій спосіб, він вимушений був 04.12.2018 сплатити кошти у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500,00 гривень).

Після сплати зазначених коштів, ОСОБА_1 подав нову митну декларацію №UА204010/2018/226719 з необхідними документами, на підставі яких відповідач завершив митне оформлення заявленого автомобіля та прийняв рішення про випуск його у вільний обіг.

Позивач стверджував, що кошти в сумі 8500,00 гривень сплачені безпідставно, у зв`язку з чим він 28.12.2018 звернувся до відповідача із письмовою заявою про повернення надміру сплачених сум митних платежів, проте, відповідач листом від 04.01.2019 за №175/1817-70-19 повідомив позивача про рішення про відмову у поверненні надміру сплачених сум митних платежів.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у поверненні надміру сплачених сум митних платежів необґрунтованим належними доводами, а покладені в його основу твердження надуманими, тобто припущеннями, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 22.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав (а.с.26-29). Зазначив, що за МД №UА204010/2018/226290 декларантом ТОВ "ПЕЛІКАН-ПРО" було заявлено до митного оформлення транспортний засіб марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 . У графі 37 вказаної МД декларантом заявлено процедуру НJ. Відповідно до наказу Мінфіну України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" процедура НJ - означає "Митне оформлення для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, в тому числі які були вивезені за межі митної території 2018 року та ввезені повторно".

Транспортний засіб марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 ввезений в Україну у режимі "тимчасового ввезення" до 1 року громадянином-нерезидентом у зоні діяльності Волинської митниці ДФС та пред`явлений до митного оформлення Рівненській митниці у режим "імпорт" гр. ОСОБА_1 Вказаний автомобіль марки був ввезений на митну території України 06.11.2018 громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2 у режимі "тимчасового ввезення" до 1 року та переданий гр. ОСОБА_1

Відповідач зазначив, що декларантом до митного посту "Рівне" Рівненської митниці ДФС подано в електронному вигляді митну декларацію за довідковим номером декларанта 2784, якій було присвоєно номер органу доходів і зборів №UА204010/2018/226290, на вказаний легковий автомобіль з комплектом документів до неї. У поданій до митного оформлення митній декларації власником транспортного засобу є громадянин України ОСОБА_1 , який не ввозив транспортний засіб на митну територію України, а подав митну декларацію на оформлення автомобіля, що перебуває у режимі "тимчасового ввезення" до 1 року громадянином-нерезидентом.

Відповідач повідомив, що посадовою особою митного посту "Рівне" було відмовлено в митному оформленні за МД №UА204010/2018/226290 від 29.11.2018 шляхом оформлення картки відмови №UА204010/2018/00337 від 29.11.2018 у зв`язку із невиконанням декларантом вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266 та пункту 9 прим. 3 розд. XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VІ). Митне оформлення транспортного засобу без сплати до державного бюджету коштів, передбачених п. 9 прим. 3 розд. XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можливе якщо стосовно транспортного засобу не порушені строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Вважає, що з огляду на викладене стосовно автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 порушено умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення, передбачені ст.380 Митного кодексу України, а тому відсутні підстави для повернення добровільно сплачених коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, відмова в митному оформленні МД №UА204010/2018/226290 від 29.11.2018 шляхом оформлення картки відмови №UА204010/2018/00337 від 29.11.2018 позивачем не оскаржувалася, є чинною, а отже рішення органу владних повноважень з даного питання органом вищого рівня або судом не визнане протиправним. Разом з тим, зауважив, що лист Рівненської митниці ДФС від 04.01.2019 №175/18/17-70-19, який є предметом оскарження, не є рішенням митниці, а носить інформаційний, роз`яснювальний характер.

За наведеного, відповідач просив відмовити в позові повністю.

Ухвалою від 07.03.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.

25.03.2019 позивач подав відповідь на відзив (а.с.48-49), в якому вказав, що оскільки заявлений позивачем до митного оформлення автомобіль марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , ввезений та перебуває на митній території України у митному режимі тимчасового ввезення цілком законно, строки та умови (вимоги) указаного митного режиму жодним чином не порушені, підстав для сплати вказаного платежу не має. Проте, зазначені обставини позовної заяви у відзиві на позов відповідача, у встановлений законодавством спосіб, не спростовані. Доводи відзиву про те, що вказаний автомобіль був переданий громадянину України ОСОБА_1 громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2 будь-якими доказами не підтверджені, і є нічим іншим, як припущеннями відповідача.

Позивач також зазначив, що рішення про відмову у митному оформленні (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204010/2018/00337 від 29.11.2018), як індивідуальний акт, вичерпало свою дію, то й потреби у його оскарженні немає, а рішення не є предметом цього позову. Доводи відповідача про те, що лист Рівненської митниці ДФС від 04.01.2019 №175/18/17-70-19 не є рішенням митниці, а носить інформаційний, роз`яснювальний характер, не узгоджуються з вимогами законодавства щодо повернення надміру сплачених сум митних платежів, тобто є надуманими.

Посилаючись на Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, позивач вважає, що лист відповідача від 04.01.2019 №175/18/17-70-19 є рішенням про відмову у поверненні надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.53-54), в якому, окрім наведених у відзиві аргументів, зазначив, що вказаний транспортний засіб був ввезений на територію України 06.11.2018 громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_2 у режимі "тимчасового ввезення" до 1 року та переданий гр. ОСОБА_1 , який 29.11.2018 доставив автомобіль до митного посту "Рівне" Рівненської митниці ДФС для здійснення митного оформлення. У поданій до митного оформлення митній декларації власником транспортного засобу є громадянин України ОСОБА_1 , який не ввозив транспортний засіб на митну територію України, а подав митну декларацію на оформлення автомобіля, що перебував на момент декларування товару у режимі "тимчасового ввезення" до 1 року громадянином-нерезидентом.

Будь-яких документів (доказів) щодо припинення гр. ОСОБА_2 перебування автомобіля у режимі тимчасового ввезення до його передачі гр. ОСОБА_1 ні митниці, ні суду не надано. Докази ввезення вказаного автомобіля ОСОБА_1 на митну територію України у режимі "імпорт" відсутні. З огляду на викладене стосовно автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 порушено умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення, передбачені ст. 380 Митного кодексу України.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив та врахував таке.

29.11.2018 декларантом ТОВ "Пелікан-ПРО" (далі - декларант) подано до Рівненської митниці ДФС (Митний пост "Рівне") митну декларацію ІМ 40 №UA20410/2018/226290 для митного оформлення легкового автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 . В митній декларації зазначено: країна відправлення/експорту - Литва LT, валюта та загальна сума за рахунком - 1000 EUR , заявлена вартість - 31898,80 грн, одержувач - ОСОБА_1 , та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації. Декларант визначив розрахунки за кодами митних платежів: "185 - акцизний податок" в сумі 30305,85 грн; "121 - мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами" в сумі 3189,88 грн; "128 - податок на додану вартість" в сумі 13078,91 грн. (а.с.7).

До митного оформлення разом з митною декларацією було надано копію договору купівлі-продажу автомобіля від 27.11.2018, м. Каунас, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купив автомобіль марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становила 1000,00 євро (а.с.30).

Цього ж дня уповноваженою особою відповідача складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00337 (далі - Картка відмови №UA204010/2018/00337), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів за митною декларацією №UA204010/2018/226290 від 29.11.2018 з таких причин: Митні формальності щодо оформлення заявленої партії товару (митна декларація за внутрішнім номером 2784, присвоєним номером митниці ДФС №UA204010/2017/226290) не можуть бути виконані органом доходів і зборів у зв`язку із невиконанням декларантом вимог пунктів 1, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 №4495-VI) та пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VIII.

Роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації: Митне оформлення можливе за виконанням пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VIII (а.с.8).

Декларантом 04.12.2018 подано до митного оформлення митну декларацію UA204010/2018/226719, відповідно до якої, з урахуванням курсу валюти станом на дату митного оформлення, додатково, окрім платежів, зазначених у митній декларації №UA204010/2018/226290 від 29.11.2018, визначено сплату коштів за кодом виду надходжень "093 - інші надходження" в сумі 8500,00 грн (а.с.9).

Відповідач ствердив, що за цією митною декларацією було завершено митне оформлення легкового автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 та транспортний засіб випущений у вільний обіг, що позивачем не заперечується.

28.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, в якій повідомив, що рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів UA204010/2018/00337 не відповідає вимогам закону, тобто, є протиправним та підлягає скасуванню. Позбавлений протиправним рішенням Рівненської митниці ДФС можливості діяти у інший спосіб, ОСОБА_1 вимушений був 04.12.2018 сплатити кошти у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500,00 грн). Протиправним рішенням Рівненської митниці ДФС порушено права, свободи та законні інтереси ОСОБА_1 , що в свою чергу призвело до надмірної сплати митних (інших надходжень) платежів, які підлягають поверненню. Тому, покликаючись на Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, ОСОБА_1 просив повернути йому надміру сплачені кошти в сумі 8500,00 грн (а.с.10).

Листом від 04.01.2019 №175/18/17-70-19 Рівненська митниця ДФС роз`яснила ОСОБА_1 з покликанням на норми чинного законодавства про порядок повернення коштів з Державного бюджету України, а також про особливості використання транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України. Митниця зазначила, що стосовно автомобіля марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 порушено умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення, передбачені ст. 380 Митного кодексу України. У зв`язку з цим, Рівненська митниця ДФС не має підстав для повернення добровільно сплачених коштів у сумі, що дорівнює розміру (8500,00 грн) п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.11-12).

Вважаючи неправомірною відмову митниці повернути надмірно сплачені кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 5 статті 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 11-12 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 р. за № 1360/21672 (далі - Порядок №631), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою органу доходів і зборів, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Як зазначалось судом, у Картці відмови №UA204010/2018/00337 вказано, що митне оформлення можливе за виконанням пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VIII (а.с.8).

Позивач вважає, що транспортний засіб марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , станом на дату подання відповідачу митної декларації, ввезений та перебував на митній території України у митному режимі тимчасового ввезення на законних підставах, строки та умови (вимоги) вказаного митного режиму жодним чином не порушені, а тому підстав для сплати коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 гривень), не було. Відтак, ствердив, що йому довелось надміру сплатити до Державного бюджету України кошти в сумі 8500,00 грн.

З такими доводами позивача суд не погоджується з огляду на таке.

Суд встановив, що згідно з відомостями інформаційної бази відповідача "Перетин кордону транспортним засобом" транспортний засіб марки "Mersedes-Benz", модель А170, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 був ввезений на територію України 11.11.2017 громадянином Республіки Білорусь ОСОБА_6 в режимі тимчасового ввезення до 1 року для особистого користування.

06.11.2018 о 10:11 год. громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 на зазначеному транспортному засобі через пункт пропуску UA205060 (митний пост Доманове") здійснив виїзд з території України, і цього ж дня 06.11.2018 о 11:43 год. через цей же пункт пропуску ввіз вказаний транспортний засіб на територію України в режимі "тимчасове ввезення до 1 року" для особистого користування (а.с.32).

Відомості щодо подальшого вивезення транспортного засобу за межі митної території України громадянином-нерезидентом відсутні. Позивач таких обставин не спростував та не заперечив.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 70 МК України установлено, що з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими, зокрема, режим тимчасове ввезення.

Відповідно до частини 5 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Таким чином, за змістом наведеної норми МК України, умовою використання тимчасово ввезених транспортних засобів є особисте користування ними на митній території України виключно громадянами-нерезидентами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Статтею 71 МК України передбачено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Як встановлено судом, 29.11.2018 декларантом позивача ТОВ "ПЕЛІКАН-ПРО" Поліщуком Р.А. до митного посту "Рівне" Рівненської митниці ДФС подано в електронному вигляді митну декларацію №UA204010/2018/226290 в режимі "імпорт" на вищевказаний транспортний засіб, що перебував на митній території України в режимі "тимчасово ввезений до 1 року".

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що заявлений декларантом позивача до митного оформлення транспортний засіб був з порушенням умов (вимог) режиму тимчасового ввезення, визначеного ст. 380 МК України.

Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" від 08 листопада 2018 року №2612-VIII, в статті 13 внесено зміни у МК України шляхом доповнення Розділу ХХІ Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3, який передбачає, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту".

Суд зауважує, що пункт 9-3 Прикінцевих та перехідних положень МК України підлягає застосуванню протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" під час митного оформлення такого транспортного засобу незалежно від суб`єкта, який допустив порушення строків, умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Таким чином, за наявності факту порушення строків, умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту щодо транспортного засобу, митне оформлення такого транспортного засобу є можливим за умови сплати до Державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

І саме в такий спосіб позивач здійснив митне оформлення транспортного засобу, сплативши визначені законом кошти.

Повернення коштів з Державного бюджету України здійснюється відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України та Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 р. за № 976/30844 (далі - Порядок №643).

Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з частинами 1-3 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 5 статті 301 МК України передбачено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно з частинами 6-7 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Пунктом 1 Порядку №643 регламентовано, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами (пункт 6 Порядку №643).

Згідно з приписами п. 11 Порядку №643 у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

Таким чином, за змістом Порядку №643 в разі наявності підстав для повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань керівником (заступником керівника) митниці ДФС приймається відповідне рішення та підписується висновок і реєстр за відповідним платежем.

При цьому, в разі відсутності підстав для повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань відповідне рішення не приймається, позаяк надається виключно письмова обґрунтована відповідь.

Суд вважає помилковими доводи позивача щодо прийняття відповідачем рішення про відмову у поверненні надміру сплачених сум митних платежів, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що такого рішення відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 28.12.2018 не приймав.

Відмова у поверненні вказаних коштів викладена в листі від 04.01.2019 №175/18/17-70-19, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні закону, а відтак, відповідно до повноважень суду при вирішенні справи, визначених ч. 2 ст. 245 КАС України, підстави для визнання листа протиправним та його скасування у суду відсутні.

Суд вважає, що звернувшись з позовом про визнання протиправним та скасування рішення митниці про відмову в поверненні надміру сплачених сум митних платежів та зобов`язання повернути надміру сплачені митні платежі, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного на його думку права.

Суд наголошує, що підставою для додаткової сплати позивачем коштів в сумі 8500,00 грн, що дорівнює п`ятистам неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для митного оформлення транспортного засобу слугувала Картка відмови №UA204010/2018/00337, якою повідомлено, що митне оформлення можливе за виконанням пункту 9 прим. 3 частини 13 Закону України від 08.11.2018 №2612-VIII. Саме зазначений документ є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке створило для позивача правові наслідки у вигляді відмови в митному оформленні транспортного засобу та зумовило сплату спірної суми митних платежів і подання нової митної декларації. При цьому у встановленому порядку картка відмови позивачем оскаржена не була, а відтак на час вирішення даного спору є чинною. Таким чином, враховуючи наведене, факт надмірної сплати позивачем коштів до Державного бюджету не підтверджений належними та допустимими доказами, а відтак відсутні підстави для зобов`язання відповідача повернути відповідні кошти позивачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.

При цьому, доводи позивача не дають суду підстав для висновку про протиправність поведінки відповідача, не підтверджують факту порушеного права, а відтак відсутні підстави для застосування судового захисту з мотивів, наведених позивачем.

З огляду на вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в позові до Рівненської митниці ДФС (33028 м. Рівне, вул. Соборна,104, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 травня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.